Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №191/4641/26
Суддя: Гречко Ю. В.
Справа № 191/4641/26
Провадження № 2/191/2252/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 жовтня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Гречка Ю.В.
за участю секретаря - Глушко О.М.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5229224, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «Лінеура Україна» 06.01.2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №5229224 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
06.01.2025 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний
договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Лінеура Україна» направило 06.01.2025 15:51:46 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 48599, котрий в свою чергу Боржником було 06.01.2025 15:53:41 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №5229224 , на умовах визначених офертою.
Таким чином, 06.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5229224 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується
надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 4900,00 грн. на умовах
строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,9025% на день.
ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-38/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-38/25 від 29.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5229224 складає : 18379,97 грн.. яка складається з : заборгованість за сумою кредиту - 4899,99 грн.; заборгованість по відсотках - 11029,98 грн.; пеня, штраф - 2450,00 грн., комісія - 0,00 грн..
У зв`язку з цим, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5229224 від 06.01.2025 року в розмірі 18379,97 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн..
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з даною заявою просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 06.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5229224 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію ( якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 4900,00 грн.
Строк кредитування : 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. ( п.1.3 Договору).
Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору ( п.1.4.1 Договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2639,6200% річних. ( п.1.5 договору).
Згідно п.2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Товариство має право вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором ( п.5.1 пп.5.1.1 Договору) .
Згідно довідки ТОВ «Пейтек» від 30.09.2025 року, 06.01.2025 року було здійснено перерахування ТОВ "Лінеура Україна" на платіжну картку клієнта ЕПЗ НОМЕР_5 в сумі 4900,00 грн.
29.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-38/25, відповідно до п.2.1 якого у відповідності до умов цього Договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторони домовилися, що фінансування (ціна договору) складає 2627165,04 грн.
Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №10192 від 29.09.2025 року, ТОВ «Свеа Фінанс» перерахувало на користь ТОВ «Лінеура Україна» 2627165,04 грн. згідно Договору факторингу №01.02-38/25 від 29.09.2025 року.
Згідно реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу №01.02-38/25 від 29.09.2025 року, боржник ОСОБА_1 значиться під номером 489.
Таким чином, до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5229224 від 06.01.2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №5229224 від 06.01.2025 року станом на 29.09.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 18379,97 грн., яка складається з : заборгованість за сумою кредиту - 4899,99 грн.; заборгованість по відсотках - 11029,98 грн.; пеня, штраф - 2450,00 грн., комісія - 0,00 грн..
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Суд вважає доведеним та документально підтвердженим факт утворення відповідачем по справі заборгованості за тілом кредиту та нарахованим відсоткам в результаті не виконання умов кредитного договору, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Отже, на період дії воєнного стану неустойка (пеня), нарахована відповідно умов Договору, в розмірі 2450,00 грн., стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений при зверненні до суду у розмірі 2662,40 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України .
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ : 37616221, місцезнаходження : 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, номер рахунку в АТ «ОТП Банк», НОМЕР_4 , МФО : 300528) заборгованість за кредитним договором №5229224 від 06.01.2025 року у розмірі 15929,97 грн., яка складається з : заборгованість за сумою кредиту - 4899,99 грн.; заборгованість по відсотках - 11029,98 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., а всього стягнути 18592 ( вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 37 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю. В. Гречко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua