Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №520/27197/26
Суддя: Присяжнюк О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 р.Справа № 520/27197/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 р. (постановлену суддею Зеленовим А.С.) по справі № 520/27197/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2595 грн., 2595 грн. та 2595 грн., фактично проведеної у лютому, березні та квітні 2026 року, із нарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/12724/21 загальної суми доплати пенсії у розмірі 195233 грн. за минулий період з 1 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 1 грудня 2019 року по день фактичної виплати доходів; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2595 грн., 2595 грн. та 2595 грн., фактично проведеної у лютому, березні та квітні 2026 року, із нарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/12724/21 загальної суми доплати пенсії у розмірі 195233 грн. за минулий період з 1 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 1 грудня 2019 року по день фактичної виплати доходів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 р. відмовлено у відкритті провадження по цій справі.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 р. та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що предмет і підстави позову у справі № 520/27197/26 є тотожними справі № 200/3388/26.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 25.01.2024 р. у справі № 140/8473/23, від 15.01.2025 р. у справі № 160/15650/24, від 03.12.2025 р. у справі № 380/14627/22.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 р. відкрито провадження у справі № 200/3386/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2361 грн., 2361 грн., 2361 грн. та 2041 грн., фактично проведеної у жовтні, листопаді та грудні 2025 року, із нарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/12724/21 загальної суми доплати пенсії у розмірі 195233 грн. за минулий період з 1 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 1 грудня 2019 року по день фактичної виплати доходів; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2361 грн., 2361 грн., 2361 грн. та 2041 грн., фактично проведеної у жовтні, листопаді та грудні 2025 року, із нарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/12724/21 загальної суми доплати пенсії у розмірі 195233 грн. за минулий період з 1 грудня 2019 року по 31 серпня 2022 року, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 1 грудня 2019 року по день фактичної виплати доходів.
Таким чином, у справі № 200/3386/26 позивач не погоджується з діями відповідача щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2361 грн., 2361 грн., 2361 грн. та 2041 грн., фактично проведеної у жовтні, листопаді та грудні 2025 року, а у справі № 520/27197/26 позивач не погоджується з діями відповідача щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії у розмірах 2595 грн., 2595 грн. та 2595 грн., фактично проведеної у лютому, березні та квітні 2026 року.
Тобто, у справі № 200/3386/26 та № 520/27197/26 різні періоди за які позивач просить здійснити йому нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати сум пенсії.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що спір у справі № 200/3386/26 та у справі № 520/27197/26 є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 170, 205, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 р. по справі № 520/27197/26 - скасувати.
Справу № 520/27197/26 направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua