Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №520/33432/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.Справа № 520/33432/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі №520/33432/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви та її обґрунтування.

19.03.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив суд зобов`язати суб`єкта владних повноважень Військову частину НОМЕР_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали суду про розгляд заяви, подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 520/33432/23 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/33432/23.

В обґрунтування зазначеної заяви представником позивача зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 в добровільному порядку Військовою частиною НОМЕР_1 не виконується. З листа відповідача стало відомо, що Військовою частиною НОМЕР_1 подано заявку щодо замовлення коштів для виконання рішення суду, після надходження відповідних бюджетних асигнувань військовою частиною НОМЕР_1 буде здійснено перерахування належних коштів ОСОБА_1 згідно з рішенням суду.

ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026:

відмовлено у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23;

змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з перерахунку грошового забезпечення, а саме: «Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму перерахунку грошового забезпечення у загальному розмірі 1 263 788,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень)».

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування, у зв`язку з чим командування військової частини НОМЕР_1 не має можливості визначити чи повідомити строки виконання рішення суду, за яким задоволені позовні вимоги фінансового характеру до військової частини НОМЕР_1 .

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не підтвердив документально повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23 в частині виплати позивачу заборгованості на загальну суму 1 263 788,00 грн. Належного звіту відповідачем до матеріалів справи не подано, що виключає можливість його прийняття.

Враховуючи, що відсутність відповідного фінансування з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі, зважаючи на невиконання судовим рішень у справі № 520/33432/23 в частині виплати заборгованості грошового забезпечення на загальну суму 1 263 788,00 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити на користь позивача заборгованість з перерахованого грошового забезпечення на загальну суму 1 263 788,00 грн.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі №520/33432/23, яка прийнята за наслідками розгляду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що для виконання вказаних судових рішень військовою частиною НОМЕР_1 були здійснені всі необхідні розрахунки і нарахування та були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) і замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Заявки-розрахунки подаються до забезпечувального фінансового органу вищого рівня щомісячно. Для виконання означених судових рішень востаннє така заявка подавалася у липня 2026 року, копію якої додано до звіту.

Водночас саме Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері грошового забезпечення військовослужбовців та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2800 «Інші поточні видатки». Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника військової частини, нижчого розпорядника бюджетних коштів.

Враховуючи наведене, наявні обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 , при цьому вживаються всі можливі заходи для виконання рішення суду (звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня про виділення коштів на виконання судового рішення). Вказане свідчить про неможливість самостійного виконання рішення суду, що обумовлюється відсутністю у боржника належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед стягувачем заборгованості.

При цьому скаржник наполягає, що судом першої інстанції не враховані доводи військової частини та помилково прийнято рішення про зміну способу виконання судових рішень. Загальна сума нарахованих за рішеннями суду коштів у розмірі 1 263 788,00 грн складається не тільки із суми коштів, які підлягають безпосередньо виплаті Позивачу, а й з суми коштів, які буде сплачено Військовою частиною НОМЕР_1 у вигляді податків та зборів як податковим агентом, зокрема ПДФО та ЄСВ. Відтак, викладене судом формулювання у зміненому способі виконання рішення суду надає право стягнення всієї зазначеної суму на користь позивача у повному обсязі, що є необґрунтованим та незаконним.

Крім того, з поданої до суду основної-заявки розрахунку за червень 2026 року слідує, що рішення суду по справі № 520/33432/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є не єдиним судовим рішенням, яке підлягає виконанню Військовою частиною НОМЕР_1 , а вказане судове рішення є не першим у черзі на виконання . При цьому, ані рішення суду у цій справі, ані обставини спірних правовідносин не дають жодних підстав для висновку про те, що рішення у справі підлягає виконанню суб`єктом владних повноважень першочергово відносно решти рішень судів в аналогічних чи подібних категоріях спорів, які набрали законної сили раніше від рішення суду у справі, що розглядалась.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 та частини першої статті 312 КАС України, враховуючи відсутність клопотань сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 229, частини першої статті 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №520/33432/23 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06.04.2022 по 12.10.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.04.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 12.10.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 по 12 жовтня 2023 року, премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 01 по 12 жовтня 2023 у розмірі 535%;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 по 12 жовтня 2023 року, премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 01 по 12 жовтня 2023 у розмірі 535%;

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022-2023 роки;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача на дату звільнення з Військової частини НОМЕР_1 - 12.10.2023;

в іншій частині позову – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 520/33432/23 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я з 16.06.2022 по 12.10.2023 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі додаткову винагороду передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 16.06.2022 по 12.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я з 16.06.2022 по 12.10.2023.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 16.06.2022 по 12.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 520/33432/23 – залишено без змін.

19.03.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23 в порядку ст. 382 КАС України - задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт з відповідними доказами про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23.

25.06.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду, до якого долучено заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на червень 2026 року.

Ухвалою від 06.07.2026 року зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт з відповідними доказами про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23; витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчений розрахунок сум, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 520/33432/23, із зазначенням: періодів, за які здійснено перерахунок; складових грошового забезпечення / виплат, які підлягають нарахуванню та виплаті на виконання судових рішень; загальної суми, нарахованої на виконання судових рішень; суми коштів, фактично виплачених позивачу, із зазначенням дат та платіжних документів; залишку невиплаченої заборгованості; реквізитів заявок-розрахунків, поданих до забезпечувального фінансового органу, у тому числі заявки, поданої у червні 2026 року; інформації про бюджетну програму, код економічної класифікації видатків та графу бюджетного фінансування, за якою замовлено кошти для виконання судових рішень; відомостей про стан розгляду таких заявок забезпечувальним фінансовим органом.

04.08.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду, до якого долучено: заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на липень 2026 року та червень 2026 року; виписку з рахунка військової частини НОМЕР_1 за 23.07.2026; довідку-розрахунок додаткової винагороди за час лікування (від 22.07.2026 №26/5281); довідку-розрахунок про перерахунок окладу за військовим званням та посадового окладу, виходячи із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи (від 22.07.2026 №26/1/5279); довідку-розрахунок про виплату грошової допомоги на оздоровлення за період 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2022-2023 роки (від 22.07.2026 №26/1/5280).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026: відмовлено у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23; змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з перерахунку грошового забезпечення, а саме: «Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму перерахунку грошового забезпечення у загальному розмірі 1 263 788,00 грн. (один мільйон двісті шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень)».

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Згідно з частиною другою та третьою статті 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine) №29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine) №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою-шостою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

У силу вимог частин першої-п`ятої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно з частиною десятою статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини сьомої статті 382-3 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

Таким чином, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, на суд покладається обов`язок вжити заходи реагування шляхом накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у цій справі, зокрема:

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.04.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 12.10.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 по 12 жовтня 2023 року, премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 01 по 12 жовтня 2023 у розмірі 535%;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 рік, виплата якої передбачена пунктами 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача на дату звільнення з Військової частини НОМЕР_1 - 12.10.2023;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 16.06.2022 по 12.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

На виконання вказаних судових рішень Військовою частиною НОМЕР_1 нараховані належні ОСОБА_1 відповідні суми грошового забезпечення, додаткової винагороди за час лікування, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2022-2023 роки, що підтверджується долученими до звіту довідками-розрахунками.

Колегія суддів зазначає, що долучені відповідачем до звіту довідки-розрахунки та заявки на фінансування для виплати грошового забезпечення, виконання рішень судів та здійснення інших видатків підтверджують вжиття певних заходів, спрямованих на виконання судових рішень, проте не свідчать про вичерпність заходів, необхідних для забезпечення своєчасної виплати відповідних сум.

За таких обставин, з огляду на тривале невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у цій справі, відсутність доказів фактичної виплати належних позивачу коштів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиті відповідачем заходи є недостатніми для своєчасного та повного виконання судових рішень, у зв`язку з чим відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

На підставі частини дев`ятої статті 383-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Так, згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №520/33432/23 Військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення, додаткової винагороди за час лікування, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2022-2023 роки, за результатами якого була нарахована заборгованість з пенсійних виплат в сумі 1 263 788,00 грн.

Таким чином, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто судові рішення залишаються невиконаними у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат.

Відтак, з огляду на тривале невиконання судових рішень у справі в частині проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити на користь позивача заборгованість з перерахованого грошового забезпечення на загальну суму 1 263 788,00 грн.

Стосовно тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не враховані доводи військової частини та помилково прийнято рішення про зміну способу виконання судових рішень, оскільки загальна сума нарахованих за рішеннями суду коштів у розмірі 1 263 788,00 грн складається не тільки із суми коштів, які підлягають безпосередньо виплаті позивачу, а й з суми коштів, які буде сплачено Військовою частиною НОМЕР_1 у вигляді податків та зборів як податковим агентом, зокрема ПДФО та ЄСВ, колегія суддів зазначає наступне

Зміна способу виконання судового рішення не змінює суті визначеного судом права позивача на отримання належних сум та не звільняє військову частину від обов`язку здійснити передбачені законом податкові відрахування під час виплати відповідного доходу. Саме по собі зазначення загальної суми нарахувань не свідчить про те, що вся ця сума підлягає перерахуванню безпосередньо позивачу без урахування обов`язкових платежів.

Суд зауважує, що питання утримання та перерахування податків і зборів має вирішуватися з урахуванням характеру відповідних виплат і вимог податкового законодавства, а не шляхом зміни обсягу стягнення, визначеного судовим рішенням.

Крім того, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про наявність інших судових рішень, що підлягають виконанню відповідачем, оскільки це не є підставою для невиконання судового рішення у цій справі та не звільняє військову частину від обов`язку забезпечити належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, наведені апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни способу виконання судового рішення, а інших аргументів на підтвердження протилежного апеляційна скарга не містить.

З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень – відповідача та зміну способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/33432/23.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 по справі №520/33432/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна