Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №440/15778/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.Справа № 440/15778/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 (головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039) по справі № 440/15778/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви та її обґрунтування.

Представник ОСОБА_1 адвокат Круговий Дмитро Сергійович (далі – заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 задоволено адміністративний позов. Водночас у позовній заяві позивач повідомляв про орієнтовний розмір судових витрат, враховуючи положення ч. 5 ст. 134 КАС України. Оскільки розподіл судових витрат не здійснювався через те, що в позовній заяві Позивач вказав, що докази понесених ним витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, то наявні підстави для стягнення із відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

ІІ. Зміст судового рішення першої інстанції.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати на правову допомогу у загальній сумі 10 000,00 (десять тисяч гривень нуль копійок) грн.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає оцінці з урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, кількості вчинених процесуальних дій, а також принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, у зв`язку з чим визначив обґрунтованим розмір таких витрат у сумі 10 000,00 грн.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року по справі №440/15778/25; прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що є незрозумілим, з яких підстав виходив суд, оцінюючи складність справи, адже в даному випадку справа відноситься до незначної складності, розгляд справи проведено без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження, підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Витрати на ознайомлення з матеріалами, з якими позивач та його представники так і не з`явилися на ознайомлення, проведення консультації з клієнтом, формування правової позиції та підготовки переліку додаткового необхідних документів, аналіз судової практики та підготовку позову також вважає завищеними, адже спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю. При цьому, зміст позовної заяви зводиться лише до переписування положень Дисциплінарного статуту, Порядку №608, практики Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду. Поряд з цим в матеріалах, наданих на підтвердження понесених витрат, відсутня інформація щодо реального часу витраченого на виконання умов договору, не зазначено які саме дії (подання заяви, клопотання, пояснення тощо) вчинялися. Перелік наданої допомоги зводиться лише до загальних тезисів: ознайомлення, визначення, аналіз, підготовка, що взагалі не дає можливості визначити об`єм робіт, а тим більше надати критерії складності.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

07.09.2026 судом отримано відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення примірника апеляційної скарги позивачу, тому суд апеляційної інстанції мав повернути апеляційну скаргу через неусунення недоліків при її подачі. Представництво інтересів пана Мамедова адвокатом Круговим Д.С. в Полтавському окружному адміністративному суді не свідчить, що адвокат Круговий Д.С. автоматично стає представником в суді апеляційної інстанції. Також вказує, що підготовка до звернення до суду передбачала збирання та аналіз доказів, дослідження актуальної судової практики й практики ЄСПЛ, а тому не зводилася виключно до підготовки позовної заяви. Стосовно відсутності посилання на витрачений час для вчинення дій, спрямованих на виконання умов договору про надання правничої допомоги, зауважує, що Верховний Суд вважає допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості. Крім того, зауважує, що відповідач бездіяв в суді першої інстанції, не подавши клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, але чомусь подав апеляційну скаргу на рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, що є незначним розміром та є еквівалентним вартості декількох годин роботи адвоката в Україні в середньому із надання базових юридичних послуг. Просить врахувати наведену інформацію під час розгляду справи по суті та відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та призначення адміністративної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем було надано суду, зокрема: витяг з договору № 223/25 про надання правничої допомоги від 11.08.2025 (далі – Договір); Додаток №3, до договору №223/25 від 11.08.2025 про надання правничої допомоги від 07.12.2025; рахунок-акт від 15.04.2026 №3 за договором № 223/25 від 11.08.2025 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, укладеному між адвокатським об`єднанням «СЕНС КОММОДА ЛЄКС» в особі Голови об?єднання пана Дмитра Кругового та паном Елмаддіном Мамедовим (як клієнтом), клієнт уповноважує усіх партнерів та адвокатів АО на підставі відповідного ордера окремо один від одного представляти його інтереси в правоохоронних органах, судах всіх рівнів, інстанцій та спеціалізацій, інших органах, перед будь-якими третіми особами.

Для виконання цього договору Клієнта надає право подавати від його імені заяви, клопотання, скарги, в тому числі, апеляційні та касаційні, інші документи, отримувати інформацію, необхідні довідки, листи, відповіді на адвокатські запити, в тому числі конфіденційні, всюди розписуватись, знайомитися з матеріалами кримінальних проваджень та судових справ, знімати з них копії, робити витяги, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення, з усіма правами наданими законами України захиснику, в кримінальному провадженні, а також виконувати будь-які інші дії, пов`язані з цим договором (пункт 1.2 Договору).

Додатком №3 до договору № 223/25 від 11.08.2025 про надання правничої допомоги встановлено особливі умови здійснення представництва інтересів Клієнта у справі № 440/15778/25 щодо оскарження наказу командира армійського корпусу (військової частини) про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На момент підписання цього додатку Сторони узгодили такі етапи: a. ознайомлення з матеріалами справи; b. визначення та узгодження з клієнтом правової позиції; c. аналіз доказів, наданих клієнтом та наявних у справі; d. аналіз судової практики; e. підготовка та подання позовної заяви; f. у разі подання іншою стороною заяв чи клопотань – аналіз їх змісту та підготовка відповідних заперечень/пояснень; g. у разі потреби – підготовка додаткових пояснень та інших процесуальних документів h. у разі потреби - участь в судових засіданнях (пункт 2 Додатку №3).

Згідно з пунктами 4-5 Додатку №3 до договору № 223/25 від 11.08.2025 орієнтовний розмір гонорару АО за виконання етапів, зазначених в п. 2 Додатку становить 35 000 гривень. Гонорар АО за виконання етапів, не зазначених в п. 2 Додатку встановлюється як погодинна оплата за тарифами АО залежно від витраченого часу (у годинах) виходячи з вартості години 3000 грн.

Оплата за виконання етапів, зазначених в п. 4 Додатку, здійснюється на підставі виставлених рахунків протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 9 Додатку №3).

Рахунком - Актом № 3 за договором № 223/25 від 11.08.2025 про надання правничої допомоги підтверджується надання виконавцем та прийняття клієнтом наступних послуг: представництво інтересів Клієнта у справі № 440/15778/25 в першій інстанції (ознайомлення з матеріалами справи; визначення та узгодження з клієнтом правової позиції; аналіз доказів, наданих клієнтом; аналіз судової практики; підготовка та подання позовної заяви; підготовка клопотань та заяв по справі, аналіз змісту заяв та клопотань відповідача). Сума заборгованості після акту - 35 000 (тридцять п?ять тисяч) грн.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04.09.2020 у справі № 820/4281/17, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 26.04.2021 у справі № 120/99/20-а, від 23.06.2021 у справі № 520/12026/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16, від 05.03.2021 у справі № 200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 14.07.2021 у справі № 560/399/19, від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 13.05.2021 у справі № 200/9888/19-а, від 22.07.2021 у справі № 818/716/15, від 19.03.2025 у справі № 320/39247/23, від 20.06.2025 у справі № 420/15162/24 тощо.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 призначено заяву представника позивача Мамедова Елмаддіна Рашид Огли про ухвалення додаткового рішення у справі №440/15778/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу до розгляду в порядку письмового провадження. Здійснивши за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, встановлено, що у вкладці «Статус доставки в ЕС» вказаної ухвали міститься запис щодо її доставки до електронного кабінету відповідача 01.08.2026 о 19:44, тобто з урахуванням частини шостої статті 251 КАС України вона вважається врученою 03.08.2026 (перший робочий день, наступний за днем відправлення), якою датується оскаржуване додаткове рішення.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачу не було надано можливості висловити свої заперечення або надати клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим доводи представника позивача щодо бездіяльності відповідача в суді першої інстанції.

Колегія суддів бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на незначну складність справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, відсутність необхідності збирання значного обсягу доказів та вчинення додаткових процесуальних дій, а також на недостатню деталізацію опису наданих адвокатом послуг і відсутність відомостей про фактично витрачений час. Крім того, апелянт вважав, що зміст позовної заяви переважно відтворює положення нормативно-правових актів і судової практики, у зв`язку з чим заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи й обсягом виконаної адвокатом роботи.

За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20 та у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Відповідно до правової позиції, сформульованої Верховним Судом в постанові від від 23.01.2025 в справі №240/32993/23, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії. При цьому допустимим є обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.

Колегія суддів враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Крім того, предмет спору не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви, відзиву на позов вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ.

Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, з огляду на ступінь складності справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 35000,00 грн не відповідає обсягу та змісту наданих адвокатом послуг, водночас співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 10000,00 грн.

Щодо посилання представника позивача на відсутність в матеріалах справи доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу суд зазначає, що усунення вказаного недоліку на стадії розгляду апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження є неможливим. Водночас матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу, поданий належним представником, тобто позивач реалізував своє право на участь у розгляді справи, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи представника в цій частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі №440/15778/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна