Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №480/2208/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 р.Справа № 480/2208/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. (ухвалене суддею Соп`яненко О.В.) по справі № 480/2208/24

за позовом Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання – Інжиніринг» (в подальшому – АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання – Інжиніринг») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 27.11.2023 р. № 761018280701.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 01.09.2023 р. № 1300-кп, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1, 82.4 ст. 82, пп.69.2-1 п.69 підр. 10 розділу XX Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» призначено документальну планову виїзну перевірку АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання-Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2023 р., з питань дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2023 р., за результатами якої контролюючим органом складено акт від 06.11.2023 р. № 6778/18-28-07-01-08/00205618/15, висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно включено до складу інших фінансових витрат проценти в сумі 8 694 588,61грн., в т.ч. за 2021- 35936,89 грн, за 2022 рік – 562071,34 грн., за півріччя 2023 року– 3038380,38 грн., нараховані по отриманих поворотних фінансових позиках від АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (код 05785448) за договорами позики в результаті чого занижений фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за півріччя 2023 на 8694588,61 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 р. № 761018280701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 8694588 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ необґрунтований, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом (п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 1, 4 п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов`язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року; на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 7 78.1 статті 78 цього Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/ або валютної виручки за експортними операціями. Формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу. Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.2-1 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом. Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік. Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з наказу контролюючого органу про проведення документальної перевірки позивача № 1300-кп від 01.09.2023 р. підставами для проведення перевірки зазначені статті пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1, 82.4 ст. 82, пп. 69.2-1 п. 69 підр. 10 розділу XX ПК України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Судовим розглядом встановлено, що основним видом діяльності АТ «Сумське машинобудівне НВО «Інжиніринг» є виробництво інших помп і компресорів. Інші види діяльності: Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; Виробництво дерев`яної тари; Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Професійно-технічна освіта; Діяльність у сфері архітектури; Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Установлення та монтаж машин і устатковання; Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Тобто, діяльність позивача не пов`язана із виробництвом та/або реалізацією підакцизної продукції, організацією та проведенням азартних ігор в Україні (гральний бізнес) чи наданням фінансових, платіжних послуг.

Таким чином, види діяльності позивача не входять до виключного переліку тих, які можуть бути включені до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у відповідності до підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Сама по собі наявність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не підтверджує фактичного здійснення у відповідному податковому періоді діяльності з реалізації підакцизної продукції.

Крім того, контролюючим органом не надано доказів фактичного здійснення позивачем діяльності з реалізації підакцизної продукції за весь період з 01.01.2018 р. по 30.06.2023 р., за який проводилась перевірка.

Судовим розглядом встановлено, що повідомленням від 01.09.2023 р. № 91/4/18-28-07-05-05 позивача повідомлено про проведення 12.09.2023 р. документальної планової виїзної перевірки АТ «Сумське машинобудівне НВО «Інжиніринг» на підставі ст. 77, пп.69.2-1 п.69 підр. 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 1300-кп від 01.09.2023 р. документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2023, з питань дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.06.2023 р. призначено, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1, 82.4 ст. 82, пп. 69.2-1 п. 69 підр. 10 розділу XX ПК України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, контролюючим органом призначено проведення документальної виїзної перевірки за процедурою, визначеною підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проте, у наказі Головного управління ДПС у Сумській області від 01.09.2023 р. № 1300-кп не вказано в якості нормативної підстави для її проведення підпункт 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Доводи апелянта, що зазначення у наказі п.п. 69.2-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України замість п.п. 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є лише технічною помилкою, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки вказані описки контролюючим органом до початку перевірки не усунуті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 р. у справі № 816/228/17 та постанові Верховного Суду від 29.09.2026 р. у справі № 160/33082/25.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. по справі № 480/2208/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 27.10.2026 року