Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/12751/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 520/12751/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/12751/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті з 01.12.2025 пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 520/18412/25 із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2025 після її перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 17.09.2025 у справі №520/18412/25 без застосування при виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність дій відповідача, який виконуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25 протиправно застосував приписи Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі – Постанова № 821), шляхом поділу належного позивачу розміру пенсії на декілька частин та внесення отриманої після перерахунку різниці пенсії до окремого реєстру із подальшими виплатами після отримання фінансування, у зв`язку з чим, рішення суду є фактично невиконаним.

Стверджувала, що Постановою № 821 перевищено повноваження Уряду, оскільки проігноровано встановлений чинним законодавством чіткий порядок та механізм виконання судових рішень, які набрали законної сили, у тому числі, в яких боржником виступають органи Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим, відповідач не мав правових підстав для застосування вказаного нормативно – правового акту.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/12751/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті з 01.12.2025 пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25 із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2025 після її перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 17.09.2025 у справі №520/18412/25 без застосування при виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1064 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні) 96 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/12751/26 в повному обсязі та ухвалити нове рішення суду, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував про правомірність застосування приписів Постанови № 821 при виплаті пенсії позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25, оскільки вказаним рішенням не було визначено порядок його виконання без урахування приписів Постанови № 821, яка була чинною на момент спірних правовідносин.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером, пенсія якому призначена на умовах Закону № 2262-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням від 17.09.2025 у справі № 520/18412/25, яке набрало чинності 18.10.2025.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.2025 №ФХ-120223/7018/С.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.2025 № ФХ-120223/7018/С.

За результатами перерахунку пенсії на виконання вищезазначеного судового рішення, відповідачем нараховано різницю в пенсії та з грудня 2025 року розпочато погашення відповідної заборгованості.

Разом з тим, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, що виплата перерахованої на виконання рішення суду пенсії проводиться згідно з Постановою № 821. Залишок невиплачених коштів за рішенням суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Не погодившись з такими з діями відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті з 01.12.2025 пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25 із застосуванням Постанови № 821, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, Постанови № 821 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2025 після її перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 17.09.2025 у справі №520/18412/25 без застосування при виплаті пенсії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача сплачувати позивачу пенсію з урахуванням майбутнього перерахунку, суд першої інстанції виходив з їх передчасності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На виконання вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

14 липня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 821, згідно з пунктом 1 якої, остання визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду в цій частині позовних вимог є неналежне, на його думку, виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 520/18412/25, яким, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, статті 9 Закону України № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, згідно з оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.2025 № ФХ-120223/7018/С.

Отже, спірні правовідносини виникли не внаслідок первинного вирішення питання про право позивача на пенсію у відповідному розмірі, оскільки таке право та відповідний обов`язок відповідача вже були визначені рішенням суду у справі № 520/18412/25, яке набрало законної сили 18.10.2025. Предметом незгоди позивача є спосіб та повнота реалізації цього судового рішення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24, якою підтверджено самостійне процесуальне значення інституту судового контролю та його спрямованість на забезпечення виконання вже ухваленого судового рішення.

При цьому встановлений Кодексом адміністративного судочинства України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1– 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач стверджувала, що відповідач, виконуючи судове рішення від 17.09.2025 у справі №520/18412/25, застосував положення Постанови № 821, що на переконання позивача призвело до неправильного виконання рішення суду та порушення її прав.

Тобто, фактично доводи позивача зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, протиправно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував Постанову № 821, яка, на думку ОСОБА_1 не підлягала застосуванню. Проте така обставина сама по собі не трансформує спір щодо виконання судового рішення у новий публічно-правовий спір.

За таких обставин, застосування Постанови № 821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому незгода позивача із застосуванням відповідачем під час виконання судового рішення від 17.09.2025 у справі № 520/18412/25 Постанови № 821, не є новим предметом адміністративного судочинства.

Отже, якщо застосування Постанови № 821 відбулося виключно під час виконання судового рішення у справі № 520/18412/25, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

З наявного в матеріалах електронної справи листа ГУ ПФУ в Харківській області від

12.02.2026 №2000-0203-8/25088 вбачається, що пенсія ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25 була перерахована, при цьому, відповідачем було застосовано приписи Постанови № 821 при здійсненні таких перерахунків

З цього приводу колегія суддів зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду від 17.09.2025 у справі №520/18412/25, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.09.2026 по справі № 580/490/26, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи те, що спір у справі №520/12751/26 виник у зв`язку з виконанням судового рішення від 17.09.2025 у справі № 520/18412/25, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства, а відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що провадження у справі № 520/12751/26 підлягає закриттю відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Однак, суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не звернув на це уваги, та як наслідок, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у вищевказаній частині, а не про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/12751/26 в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню із прийняттям постанови про закриття провадження по справі в цій частині позовних вимог.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. ст. 238, 240 ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/12751/26 в частині задоволення позовних вимог - скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою провадження у справі № 520/12751/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій