Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/3102/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 520/3102/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 31.03.26 року по справі № 520/3102/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.06.2016 по 28.02.2018 включно за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 69 086 гривень 55 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.11.2025 включно за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 по 28.11.2025 включно у загальній сумі 414775 гривень 41 копійка відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за час проходження військової служби у період з 30.06.2016 по 28.11.2025 відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, що призвело до отримання грошового забезпечення не у повному обсязі.

Посилаючись на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" у редакції від 15.12.2015 (далі - Порядок № 1078) та постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), яка набрала законної сили 01.01.2008, наполягав, що при визначенні розміру індексації за період з 30.06.2016 по 28.02.2018, слід застосовувати в якості базового місяця - січень 2008 року, оскільки у вказаному місяці настала подія підвищення посадових окладів військовослужбовців, а у період з 01.03.2018 (дата набрання законної сили Постановою № 704), якою вдруге підвищено посадові оклади військовослужбовців, по 28.11.2025 відповідачем має бути нарахована та виплачена індексація - різниця грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Стверджував, що виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 було роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі № 520/383/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За наслідками виконання вимог пункту 15.2 Розділу VII КАС України позовні вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 28.11.2025 включно за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»; 4) стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.01.2025 по 28.11.2025 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» було виділено в окреме провадження, а справі було присвоєно номер № 520/3102/26.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 520/3102/26 позов - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 520/3102/26 та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3995,85 грн в місяць за період з 01.01.2025 по 28.11.2025 включно у загальній сумі 43687,96 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2025 по 28.11.2025, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 в частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, суд першої інстанції не врахував обставини того, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, а відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання “індексації різниці”, а якщо так, то у якій сумі.

Оскільки відповідно до наданої довідки про нараховане грошове забезпечення за 2018 рік у лютому 2018 року грошовий дохід позивача становив 7883,18 грн, а в березні 2018 року – 8350,48 грн, тобто розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, стверджував про наявність у позивача права на отримання щомісячної суми індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3995,85 грн до наступного підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Враховуючи те, що у період з 01.03.2018 по 28.11.2025 Урядом не приймалось рішень з приводу підвищення тарифних ставок військовослужбовців, відсутні і підстави для припинення виплати або зміни розміру індексації – різниці право на яку у позивача виникло з 01.03.2018, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважав, що рішення суду першої інстанції від 31.03.2026 по справі № 520/3102/26 ухвалено з додержанням норм матеріального права, у зв`язку з чим просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву стверджував про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації – різниці за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, оскільки відповідно до статті 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059-ІХ) обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення відбувається наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується, тобто, з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2025 році. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому, збереження раніше визначеної суми індексації Законом № 4059-ІХ не передбачено.

Переконував, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум, при цьому в межах спірних правовідносин ВЧ НОМЕР_1 належним чином реалізовано надані їй дискреційні повноваження щодо обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Також стверджував про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, встановленого приписами статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

У надісланих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях відповідач повідомив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 520/924/26, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року з урахуванням відповідних розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розрахункової величини 2684,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням визначених судом складових грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, щомісячної премії та інших належних виплат.

Зауважив, що внаслідок такого перерахунку відбулося збільшення розміру грошового забезпечення позивача за відповідні місяці, що підлягає врахуванню під час визначення наявності правових підстав для нарахування індексації-різниці.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.06.2016 по 28.11.2025 позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.11.2025 № 299 капітана ОСОБА_1 , начальника відділення - начальника станції радіолокаційного відділення Військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом Командувача Повітряних Сил ЗС України від 21 листопада 2025 року № 899 з військової служби у запас за підпунктом «А» пункту 3 частини п`ятої та пункту 3 частини дванадцятої (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що 28 листопада 2025 року справи та посаду здав, з 28 листопада 2025 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом довідки Військової частини НОМЕР_1 про грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, позивачу індексація грошового забезпечення була виплачена у липні, серпні, вересні та жовтні 2025 року у розмірі 133,23 грн щомісячно, у листопаді 2025 року нараховано 124,35 грн.

Загальна сума нарахованої індексації за період з 01.01.2025 по 28.11.2025 становила 657,27 грн, з яких фактично виплачено 647,41 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації – різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки за приписами пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 481 оклад за посадою не має сталого арифметичного значення (т.з. «твердої суми»), а обчислюється із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня кожного поточного року, то зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб автоматично призводить як до зростання грошового забезпечення за рахунок підвищення окладу за посадою, так і до припинення існування права особи на отримання фіксованої суми індексації грошового забезпечення (індексації - різниці) саме у розмірі 4463,15 грн, обчисленої станом на березень 2018р.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок не нарахування та не виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, обрахованої як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу з 01.03.2018 у зв`язку з набранням законної сили Постановою № 704, якою підвищено посадові оклади військовослужбовців.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, який, відповідно до пункту 1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної” та “індексації-різниці”. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078), що було вище зазначено судом апеляційної інстанції.

Водночас щодо “фіксованої” суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З системного тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 слідує, що у випадку підвищення доходу позивача суду належить вирішити і питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання суми індексації-різниці за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, а якщо так, то у якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду справи.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі № 520/924/26, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розрахункової величини 2684 гривні 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт виплаченого за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розрахункової величини 2684 гривні 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Беручи до уваги, що з 01.01.2025 посадовий оклад позивача зазнав змін у бік збільшення за рахунок зростання величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2025 та з огляду на правила абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, січень 2025 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Так, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи і з`ясування всіх обставин, які підлягають встановленню у цій справі, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2026 по справі № 520/3102/26 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 відомості, зокрема, чи відбувалося на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі № 520/924/26 або з інших підстав підвищення тарифних ставок (окладів) ОСОБА_1 , а також розрахунки його грошового забезпечення за 2024-2025 роки, у тому числі, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду відповідачем надано розрахунки грошового забезпечення позивача за періоди з 20.05.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 18.06.2025, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, визначених відповідно до Постанови № 704 та з урахуванням величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня календарного року.

Виходячи з приписів абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку № 1078, у місяці підвищення посадового окладу належить наново розрахувати суму можливої індексації грошового забезпечення, а також визначити, чи має працівник право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення.

Наведене зумовлює необхідність визначення права позивача на подальше отримання індексації-різниці грошового забезпечення внаслідок підвищення посадового окладу за період з 01.01.2025 по 28.11.2025 шляхом обчислення суми індексації-різниці грошового забезпечення станом на січень 2025 року.

Так, застосовуючи до зазначених правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, колегія суддів вказує, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для розрахунку належних позивачу сум індексації у 2025 році належить з`ясувати таке коло обставин, а саме: розмір підвищення доходу позивача в січні 2025 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в січні 2025 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Так, з наданих до матеріалів справи розрахунків грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2024 – 2025 роки, обчисленого з використанням величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2024 та 01.01.2025, вбачається, що у грудні 2024 роки грошове забезпечення позивача становить 43782,58 грн, а у січні 2025 року – 43956,58 грн.

Отже, підвищення грошового забезпечення позивача з 01.01.2025 у порівнянні з груднем 2024 року складе 174 грн (43956,58 грн – 43782,58 грн).

Суму можливої індексації грошового забезпечення з 01.01.2025 суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для січня 2025 року, на величину приросту індексу споживчих цін у січні 2025 року, поділений на 100 %.

Так, Законом № 4059-ІХ визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 – 3028,00 грн.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до статті 34 Закону № 4059-ІХ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення відбувається наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Тобто, законодавець визначив січень 2025 року новою відправною точкою для обчислення індексу споживчих цін з метою проведення індексації грошових доходів населення та прямо виключив можливість збереження і подальшої виплати сум індексації, сформованих у попередньому бюджетному періоді.

Отже, у місяці підвищення посадового окладу (січень 2025 року) сума можливої поточної індексації для всіх категорій працівників становить 0,00 гривень.

Таким чином, оскільки розрахункова сума як поточної так і можливої індексації у січні 2025 року дорівнює 0,00 грн, а сума підвищення доходу позивача з 01.01.2025 (з урахуванням підвищеного грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 174,00 грн, тобто перевищує суму можливої індексації, що склалася у січні 2025 року, ОСОБА_1 не набув права на нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01.01.2025 по 28.11.2025, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій, що є предметом оскарження у даній справі.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 520/3102/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

СуддіС.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2026 року.