Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/4471/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 520/4471/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/4471/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просила змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 520/4471/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.01.2019 по 30.11.2022 на загальну суму 391173 грн. 80 коп. (триста дев`яносто одна тисяча сто сімдесят одна гривня 80 копійок)».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №520/4471/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить:

- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 року по справі №520/4471/25 як незаконну та необґрунтовану;

- ухвалити нову законну і обґрунтовану ухвалу, задовольнивши заяву від 21.08.2026 року про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, в якій ОСОБА_1 просила суд змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року у справі № 520/4471/25 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року на загальну суму 391173 грн. 80 коп. (триста дев`яносто одна тисяча сто сімдесят одна гривня 80 копійок)».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було не дотримано і проігноровано положення ч. 3 ст. 378 КАС України: «невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат … протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що повністю погоджується з висновками, зазначеними в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 по справі № 520/4471/25 щодо відмови у задоволенні заяви. Вказує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 Головним управлінням у відповідності до його резолютивної частини рішенням № 963290141603 проведено перерахунок пенсій та її розмір з 01.01.2019 становить 14970,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн. Відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, зокрема, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 520/4471/25, яке набрало законної сили 15.10.2025, Головне управління здійснило перерахунок пенсії позивача. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії у розмірі - 391 173 грн 80 коп., яку внесено до реєстру судових рішень. З огляду на викладене, ГУ ПФУ в Одеській області просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ст.ст. 294, 311, ч. 1 ст. 312 КАС України розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправним Рішення № 963290141603 від 29.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати у період часу з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень» та також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року у період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та скасувати зазначене Рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача за період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року осучаснення, перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача з 01.01.2021 року по 30.11.2022 року перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 осучасненої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно з урахуванням раніше виплачених сум одномоментно здійснити ОСОБА_1 виплату всієї заборгованості, яка утворилася з недоплачених сум вірно перерахованої пенсії за період з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 963290141603 від 29.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» №124 від 20.02.2019, застосувавши середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 01.10.2017, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 30.11.2022 у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень», з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/4471/25 залишено без змін.

Рішення у справі № 520/4471/25 набрало законної сили 15.10.2025.

12.11.2025 позивачу видано виконавчі листи.

21.08.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способі у порядку виконання судового рішення, в якій вона просила змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 520/4471/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.01.2019 по 30.11.2022 на загальну суму 391173 грн. 80 коп. (триста дев`яносто одна тисяча сто сімдесят одна гривня 80 копійок)».

Відмовляючи в задоволенні вищезазначеної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у тому вигляді, у якому просить заявник, не сприятиме ефективному виконанню судового рішення та відновленню порушеного права позивача. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення в частині здійснення необхідних виплат через брак коштів на них не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів враховує, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 ГУ ПФУ в Одеській області було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 3764,40 грн; з 01.03.2019 - 4404,35 грн (3764,40Ч1,17); з 01.01.2021 - 4888,83 грн (3764,40Ч1,17Ч1,11); з 01.03.2021 - 5426,60 грн (3764,40Ч1,17Ч1,11Ч1,11); 3 01.03.2022 - 6186,32 грн (3764,40Ч1,17Ч1,11Ч1,11Ч1,14). Сума донарахування за період з 01.01.2019 по 30.11.2022 становить 391 274,80 грн, з яких станом на дату подання ОСОБА_1 заяви було виплачено 101 грн, отже невиплаченою залишилась сума у розмірі 391 173,80 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 520/4471/25 не містить зобов`язання щодо виплати позивачу донарахованої різниці пенсії.

Із матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила:

- визнати протиправним Рішення № 963290141603 від 29.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати у період часу з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень» та також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року у період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та скасувати зазначене Рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача за період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року осучаснення, перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача з 01.01.2021 року по 30.11.2022 року перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 осучасненої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно з урахуванням раніше виплачених сум одномоментно здійснити ОСОБА_1 виплату всієї заборгованості, яка утворилася з недоплачених сум вірно перерахованої пенсії за період з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

При цьому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 963290141603 від 29.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» №124 від 20.02.2019, застосувавши середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 01.10.2017, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 30.11.2022 у розмірі відшкодування фактичних збитків в порядку, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 4-5, 4-7 його «Прикінцевих положень», з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що у перерахунку пенсії позивачу відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, перерахунку пенсії не зроблено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Харківській області, для її виплати в перерахованому розмірі, а тому суд вважав, що позовні вимоги, пред`явлені до ГУ ПФУ в Харківській області, не підлягають задоволенню.

Отже, що стосується виплати донарахованої пенсії колегія суддів зазначає, що вчинення вказаних дій не охоплюється зобов`язальною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025, а тому вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, визначений позивачем, не відповідають змісту резолютивної частини судового рішення у цій справі.

За таких обставин зміна способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача суми перерахованої, але не виплаченої пенсії фактично призведе до зміни змісту судового рішення та покладення на відповідача обов`язку, який судом не встановлювався. Така зміна виходить за межі положень ст. 378 КАС України, оскільки не спрямована на забезпечення виконання судового рішення, а фактично змінює спосіб судового захисту, визначений рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/4471/25, однак вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити ухвалу суду першої інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року по справі № 520/4471/25 - змінити з підстав та мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року по справі № 520/4471/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов