Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №520/12632/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р.Справа № 520/12632/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/12632/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне тлумачення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 по справі № 520/12632/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що моментом початку перебігу строку звернення до суду є отримання позивачем відповіді на заяву відповідача про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, отриману листом від 01.04.2026 № 319. Водночас суд першої інстанції, визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, фактично ототожнив дату набрання чинності Законом України № 1604-VII від 13.08.2014 року з датою, коли позивач дізнався про порушення саме його суб`єктивного права. Сам факт набрання чинності нормативно-правовим актом не свідчить про те, що конкретна особа була обізнана про невнесення суб`єктом владних повноважень відповідної інформації до Єдиного державного реєстру, а тим більше не підтверджує момент, коли особа фактично дізналася про порушення свого права. У даній справі суд першої інстанції не встановив жодної конкретної обставини, яка б підтверджувала, що саме 13.08.2014 року позивач знав або об`єктивно повинен був знати про невнесення відповідачем до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку. Водночас, доведеним є той факт, що позивач 26.03.2026 року звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, а 01.04.2026 року отримав відповідь відповідача, з якої дізнався про позицію останнього щодо невнесення таких відомостей. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу висновку про пропуск строку дату набрання чинності нормативно-правовим актом, яка сама по собі не може бути датою встановлення фактичної обізнаності позивача про конкретне порушення його права.

Також апелянт зазначає, що посилання суду про те, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 13.08.2014 року після набрання чинності Закону України Законом № 1604-VII від 22.07.2014 року, або з 16.07.2024 року після набрання чинності змін прийнятих Законом України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 18 травня 2024 року свідчить про те, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження по справі передчасно досліджувались обставини справи по суті, оскільки посилання суду на вказані зміни у законодавстві фактично стосуються правового статусу позивача та чи стосуються конкретно його вказані зміни, а не моменту початку перебігу строку звернення до суду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що вважає ухвалу суду першої інстанції законною, та ухваленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі № 520/12632/26 залишити без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі позивача та його представника на підставі наявних матеріалів справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд і вирішення справи постановлено здійснювати одноособово суддею Ніколаєвою Ольгою Вікторівною за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.07.2026 (підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - настання інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом) справа розподілена до провадження судді Спірідонова М.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

04.08.2026 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, у якій вказав, що моментом початку перебігу строку звернення до суду є отримання позивачем відповіді на заяву відповідача про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, отриману листом від 01.04.2026 № 319. Щодо посилання суду про те, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 13.08.2014 року після набрання чинності Закону України Законом, зазначив, що з вказаного вбачається, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження по справі передчасно досліджувались обставини справи по суті.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів країни щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року. Отже, з 18.05.2024 у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані, а граничним терміном для звіряння персональних даних з військово-обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки був день, який спливав 16 липня 2024 року. Також суд першої інстанції зазначив, що сам факт отримання листа відповідача на заяву позивача не змінює моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права, оскільки звернення позивача із заявою до відповідача є проявом власної ініціативи позивача щодо додаткового з`ясування обставин, однак такі дії не можуть вважатися об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення до суду та не впливають на визначення початку перебігу строку звернення до суду. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі обставин, що унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо строків звернення до адміністративного суду.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин 3, 4 ст. 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 було відкрито провадження у справі № 520/12632/25.

У подальшому ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

В зазначеній ухвалі суд першої інстанції вказав на те, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а отже позивач про порушення своїх прав знав ще з 13.08.2014 року після набрання чинності Закону України № 1604-VII від 22.07.2014 року, а до суду звернувся лише 19.05.2026 року, а тому пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. З огляду на те, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026 року надано заяву про усунення недоліків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України).

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права – це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 13.08.2014 року після набрання чинності Закону України № 1604-VII від 22.07.2014 року. При цьому в ухвалі про залишення позову без розгляду суд послався на те, що з 18.05.2024 у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані, а граничним терміном для звіряння персональних даних з військово-обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки був день, який спливав 16 липня 2024 року. Отже, про порушення своїх прав позивач міг дізнатися також з 16.07.2024.

Отже, із зазначеного вбачається, що суд першої інстанції не встановив конкретної дати, з якою в даному випадку пов`язується визначення початку перебігу строку для звернення до суду. В оскаржуваній ухвалі послався на дві різні дати, з якими, на думку суду, пов`язується початок перебігу строку звернення до суду.

Щодо посилання суду першої інстанції на набрання чинності Закону України № 1604-VII від 22.07.2014 та Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що він був виключений з військового обліку у 2011 році, що підтверджується військовим квитком, а отже правомірно покладався на дані офіційного документа, з якого вбачається, що на обліку він не перебуває та не мав би перебувати, а тому про порушення своїх прав щодо перебування на військовому обліку позивач дізнався саме з листа відповідача від 01.04.2026.

Таким чином, ураховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та подальшого залишення позову без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року по справі № 520/12632/26 скасувати.

Адміністративну справу № 520/12632/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 26.10.2026.