Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №205/11485/26
Суддя: Терещенко Т. П.
Єдиний унікальний номер 205/11485/26
Номер провадження2/205/6484/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
21 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді – Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання – Яковенко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ТОВ «ФК «Брайт-К» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 лютого 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №98774935000 про надання грошових коштів у розмірі 30 619,01 грн. шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку, на умовах кредитування. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти, проте відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту і нарахованих процентів не виконала, чим порушила умови договору. 23 грудня 2025 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір факторингу №300, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором на загальну суму заборгованості 8 487,13 грн. 16 лютого 2026 року відповідачем на банківський рахунок позивача зараховано 322 грн. у рахунок погашення заборгованості з комісій банку. На підставі викладеного представник позивача звернувся з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Брайт-К» суму заборгованості в розмірі 8 165,13 грн., яка складається з: основного боргу — 5 674,23 грн.; комісії банку – 2 904,45 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, також виклик відповідача здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
21 жовтня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 27 лютого 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 98774935000 на суму 30 619,01 грн., із розміром ануїтетного платежу 851 грн., із підвищенням розміру платежу до 1 310 грн., із розміром відсоткової ставки 0,00001%/річних (а. с. 27-28).
Також підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту містять інформацію щодо суми кредиту строку договору і строку кредитування, а також додаток № 1 до вказаного договору № 98774935000, де комісія у розмірі 1,5 % від суми кредиту (а. с. 28-29).
Крім того, в матеріалах справи містяться виписка та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 98774935000 від 27 лютого 2023 року, відповідно до якого судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 8 165,13 грн., яка складається з: суми основного боргу — 5 674,23 грн.; суми комісій банку – 2 904,45 грн. (а. с. 22-26, 31).
Також матеріалами справи підтверджено, що 23 грудня 2025 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір факторингу № 300, згідно з умова якого ТОВ «ФК «Брайт-К» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Укрсиббанк» суму фінансування, а АТ «Укрсиббанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Брайт-К» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги (а. с. 16-20).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 300 від 23 грудня 2025 року, право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 98774935000 від 27 лютого 2023 року, який міститься в реєстрі під № 158, передано до правонаступника ТОВ «ФК «Брайт-К» (а. с. 30).
Також у матеріалах справи мається повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №98774935000 від 27 лютого 2023 року, яким повідомлено ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договором №300 від 23 грудня 2025 року на користь ТОВ «ФК «Брайт-К» (а. с. 21).
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Отже, судом встановлено, що на підставі вищезазначеного договору факторингу до ТОВ «ФК «Брайт-К» перейшло право первісного кредитора - АТ «Укрсиббанк» за укладеним з відповідачем кредитним договором №98774935000 від 27 лютого 2023 року, який було оформлено на ОСОБА_1 , в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підстави доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін немає процесуальних переваг у доведенні своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, позивачем надано суду письмову форму укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 кредитного договору №98774935000 від 27 лютого 2023 року, який містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування і проценти за користування кредитом, а також інші умови договору.
При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування вищевказаних обставин.
Отже, судом також встановлено, що АТ «Укрсиббанк» виконало свої обов`язки за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти, а матеріалами справи підтверджено існування заборгованості відповідача за вказаним договором.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також судом встановлено, що ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №300 від 23 грудня 2025 року за кредитним договором №98774935000 від 27 лютого 2023 року.
Отже, судом встановлено факти укладення між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору від 26 травня 2025 року, існування заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 8 165,13 грн., і складається з: суми основного боргу — 5 674,23 грн.; суми комісій банку – 2 904,45 грн., та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Також згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються: договором про надання правової допомоги №06/26-1 від 03 червня 2026 року, який було укладено між ТОВ «ФК «Брайт-К» та адвокатом Трофименком Р.О., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ДН №5246, виданого рішенням Ради адвокатів Донецької області №14 від 31 жовтня 2018 року; ордером на надання правничої допомоги Серії АН № 2011515 від 03 червня 2026 року; рахунком на оплату №59/1 від 17 липня 2026 року за договором №06/26-1 від 03 червня 2026 року на загальну суму 20 000 грн. щодо ОСОБА_1 ; актом виконаних робіт від 17 липня 2026 року, в якому вказані відповідні послуги та вартість, що складає 10 000 грн. (а.с. 11, 13-14, 32-33).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 20 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг, та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а отже, вона не відноситься до складних справ.
Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, розмір яких не доведено представником позивача, тому необхідно стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1046, 1048-1049 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (код ЄДРПОУ 41874691) заборгованість за кредитним договором №98774935000 від 27 лютого 2023 року в розмірі 8 165,13 грн., яка складається з: основного боргу — 5 674,23 грн.; комісій банку – 2 904,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (код ЄДРПОУ 41874691) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», код ЄДРПОУ 41874691, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua