Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №204/11147/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/11147/26

Провадження № 2-а/204/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 із вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (а. с. 1-6 та на звороті).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно нього винесено постанову № R7591191 від 07 вересня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штраф у сумі 17 000 гривень, зокрема за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вказує, що також у оскаржуваній постанові зазначено про те, що наче б то ним подана заява в якій він не оспорює допущене порушення та згоден на його притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, однак стверджує, що він такої заяви не подавав. Вказує, що із зазначеною постановою він не згоден, оскільки: по-перше, жодних заяв про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку ані в паперовій, ані в будь-якій іншій формі він не підписував та до відповідача не подавав. По-друге, жодні повістки особисто йому не вручались, жодних поштових відправлень від відповідача він не отримував, від їх отримання не відмовлявся, повідомлень від пошти про необхідність отримання таких не отримував. Стверджує, що будь-яких повідомлень за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» йому не здійснювались, а відтак відсутні будь-які відомості про те, що він взагалі був обізнаний про існування такої повістки, отримував її або відмовився від її отримання тощо. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку. Тому вважає, що винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності було передчасним, оскільки посадовою особою взагалі не з`ясовано чи був він обізнаний про таку повістку. Більш того, вказує на те, що у оскаржуваній постанові не зазначено військове звання, власне ім`я та прізвище особи, що має підписати дану постанову, а також відсутній сам підпис, а отже постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови, а тому вона не може вважатись законною. Разом з цим, зазначає, що у постанові відповідачем не зазначено час та місце вчинення правопорушення (дату та час, в які позивач мав прибути до ТЦК та СП), а отже не можливо встановити чи дотримано строки накладення адміністративного стягнення. Також вважає, що постанова складена неуповноваженою особою, оскільки справу про адміністративне правопорушення розглядав ТВО начальника, а підписав - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому прохає суд визнати вищевказану постанову протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити, стягнувши з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 21, копія якої надіслана учасникам справи 11 вересня 2026 року за вихідним № 27063/26-вих/2-а/204/81/26 (а. с. 22).

18 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представниці відповідача на позовну заяву (а. с. 28-32 та на звороті), в яких вона позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.

В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з повісткою № 8530005, направленою для уточнення даних, про причину неявки відповідача не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Вказує, що позивач не звернувся в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних, що призвело до необхідності виклику його до відповідача шляхом направлення відповідно до вимог п. п. 27-30, 30-1, 30-2, 30-3, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, рекомендованим листом R067249653966 повістки № 8530005. Вказує, що повістка № 8530005 повернута АТ «УКРПОШТА» 14 серпня 2026 року на адресу відповідача з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою», що також підтверджує необхідність уточнити позивачу свої персональні дані. Вважає, що в діях позивача є ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, за яке його притягнули до відповідальності. При цьому зазначає, що АТ «УКРПОШТА» є самостійною юридичною особою, а відтак він не відповідає за зобов`язаннями (діями, бездіяльністю) АТ «УКРПОШТА» (та/або його посадових осіб. Разом з цим, зазначає, що обізнаність позивача про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується заявою направленою позивачем на адресу відповідача в електронний спосіб. Відповідно до заяви поданої в порядку ст. 279-9 КУпАП, позивач визнав вчинене ним адміністративне правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Відтак факт направлення позивачем заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП України є безперечним доказом вчинення ним правопорушення, яке стало підставою для винесення оскаржуваної постанови. Тому, вважає оскаржувану постанову обґрунтованою, винесеною з дотриманням вимог чинного законодавства, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Станом на дату розгляду справи відповідь на відзив до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07 липня 2026 відповідачем на позивача було сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників повістку № 8530005 (а. с. 39) про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26 серпня 2026 року об 14 годині для уточнення даних, яка направлена рекомендованим листом з описом вкладення R067249653966 (а. с. 39 на звороті) на його домашню адресу: АДРЕСА_1 .

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста звернувся до відповідача із заявою, в порядку статті 279-9 КУпАП, про визнання порушення та наданням згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

07 вересня 2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R759119 (а. с. 37 та на звороті), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення ту вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень.

Так, зі змісту вказаної постанови, з-поміж іншого вбачається, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач — це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Нормами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт — акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій aбo в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав aбo інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням aбo мас визначений строк.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За приписами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 106 Конституції України, з-поміж іншого, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

В свою чергу, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до вимог п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Так, пунктом 303 вказаного Порядку, з-поміж іншого, визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з вимогами п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 вересня 2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R759119, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення ту вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень (а. с. 37 та на звороті).

При цьому суд зазначає, що дана постанова підписана т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи (а. с. 37 та на звороті), а відтак доводи позивача щодо не відповідності постанови вимогам ст. 283 КУпАП (підписання її неуповноваженою особою) спростовуються матеріалами справи.

Також суд зазначає про те, що не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що в даній постанові відсутній час та дата порушення позивачем правил військового обліку, оскільки згідно з текстом цієї постанови відповідач пов`язує порушення позивачем законодавства у зв`язку з неявкою до ТЦК СП у строк та місце зазначені в повістці, а відповідно до змісту повістки це 26 серпня 2026 року о 14 годині (а. с. 39 на звороті).

Разом з цим, суд зазначає, що неспроможними є доводи позивача про те, що останній не надавав відповідачу жодних заяв від 07 вересня 2026 року про згоду на його притягнення до відповідальності за його відсутності, оскільки вказане спростовуються наявною в матеріалах справи заявою про визнання порушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, підписаною кваліфікованим електронним підписом позивача в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста (а. с. 38), про що також зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові (а. с. 39 на звороті).

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зазначену повістку, було направлено на зареєстровану адресу позивача засобами поштового зв`язку, через АТ «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення R067249653966 (а. с. 36 та на звороті).

Водночас, на підтвердження належного оповіщення позивача про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів відповідачем до суду надано рекомендовані повідомлення R067176601733 (а. с. 42, 44), які не мають жодного відношення до судової повістки № 8530005 від 09 серпня 2026 року, яка була направлена на зареєстровану адресу позивача засобами поштового зв`язку, через АТ «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення R067249653966 (а. с. 36 та на звороті).

Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач не вважається належно оповіщеним про його виклик на 26 серпня 2026 року на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, оскільки відомостей про вручення/не вручення та їх підстав повістки № 8530005 від 09 серпня 2026 року, яка була направлена на зареєстровану адресу позивача засобами поштового зв`язку, через АТ «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення R067249653966 матеріали справи не містять, а деталі трекінгу з сайту АТ «Укрпошта», на які посилається відповідач, відповідно до вимог даного пункту Порядку, не є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про його виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а тому значення для справи не має і суд його до уваги не приймає.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що позивача не було належним чином оповіщено повісткою № 8530005 від 09 серпня 2026 року про його виклик на 26 серпня 2026 року на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, то підстав вважати, що ним було порушено п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду відсутні, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із накладенням на нього штрафу у сумі 17 000 гривень.

Таким чином, суд доходить переконливого висновку про протиправність постанови т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 07 вересня 2026 року № R759119, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення ту вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень та, як наслідок, про наявність підстав для її скасування.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 07 вересня 2026 року № R759119, за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення ту вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позовні вимого задоволено в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 532 гривні 48 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № R759119 від 07 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна