Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №208/4501/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4501/26

провадження № 2/208/4464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/7334/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» - Велікданов С.К. звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 09.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71692619, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн. строком на 30 днів (з 09.07.2025 по 07.08.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.250 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 050,00 грн.). У разі порушення Позичальником/ Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '68222, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

06.09.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15516239 до Договору позики №71692619, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів тобто до 06.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,25 % на 1 %.

Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '11447, що був надісланий на вказану Відповідачем/ Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2).

Договору кредиту №71692619 від 09.07.2025 р. та додаткової угоди відповідачем не виконано та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 1025 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 23650 грн, зокрема:

7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

2100 грн. - сума заборгованості за процентами;

1050 грн. - сума заборгованості за комісією;

13500 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71692619 від 09.07.2025 р.

Враховуючи викладене позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 71692619 в розмірі 23650 грн., з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100 грн. - сума заборгованості за процентами; 1050 грн. - сума заборгованості за комісією; 13500 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із відповіддю №2618014 від 17.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23.04.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 208/4501/26 за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання про витребування доказів.

13.07.2026 року від відповідача надійшов відзив в якому відповідач зазначив, що позивачем не доведено факту фактичного одержання відповідачем кредитних коштів. Обставина належності зазначеного карткового рахунку Відповідачу та факт зарахування на нього коштів ще не встановлені.

Наявні в матеріалах справи документи (платіжна інструкція ТОВ «Європейська платіжна система», довідка № КД-000022572 від 06.01.2026 р., лист ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 23/12/25-23940 від 23.12.2025 р.) підтверджують лише факт переказу коштів платіжною установою-посередником на картковий рахунок з номером НОМЕР_1 , проте жоден з цих документів не підтверджує належність цього карткового рахунку саме Відповідачу - таких відомостей платіжна установа-посередник не має і мати не може, оскільки не є емітентом картки. Інформація ж про приналежність BIN 444111 банку-емітенту, отримана Позивачем із загальнодоступного стороннього інтернет-сервісу, не є належним доказом у розумінні статей 76-79 ЦПК України та не ідентифікує власника конкретного карткового рахунку.

Також зазначає, що відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки (пені), нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а також зазначає, що розмір заявленої до стягнення неустойки є завищеним.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

24.07.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що обставини отримання відповідачем коштів також підтверджується обставинами часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1025 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі.

24.07.2026 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 71692619 в розмірі 9650 грн., з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100 грн. - сума заборгованості за процентами; 550 грн. - сума заборгованості за комісією а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 01.05.2026 року від представника позивача надійшла заява в якій представник просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Судову повістку отримав в особистому кабінеті "Електронного суду".

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

09.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71692619, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 7000 грн строком на 30 днів, із фіксованою процентною ставкою 0,250 % за день. Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1050,00 грн.). Дата видачі кредиту 09.07.2025 року, дата повернення кредиту 07.08.2025 року, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 4,00 % за день. Пеня 4% в день.

До договору позики позивачем долучено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до договору.

Вказаний договір позики та додаток до нього - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту - підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68222.

07.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15516239, відповідно до умов якої сторони домовились продовжити Строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 60 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)». Дата повернення кредиту 06.09.2025 року.

Вказану додаткову угоду та додаток до неї - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11447.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, складеною ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідач підписав договір та додаткову угоду одноразовим ідентифікатором 71692619 та 15516239 відповідно. Час відправлення ідентифікатора позичальнику - 09.07.2025 02:54:07 та 07.08.2025 21:37:24, який було відправлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики № 71692619 здійснено платіж № bfc2913a-4d6f-401b-a82de3bd4b77b3a3.

Згідно з довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії від 27.04.2023 № 21/764-рк), підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а також завершення платіжної операції: дата - 09.07.2025 року; номер платежу bfc2913a-4d6f-401b-a82d-e3bd4b77b3a3; сума - 7000 грн; отримувач - Пробачай Богдан - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідно до копії платіжної інструкції № bfc2913a-4d6f-401b-a82d-e3bd4b77b3a3 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на платіжну картку № НОМЕР_1 (VISA) здійснено переказ 7000 грн. Дата операції - 09.07.2025 року, ідентифікатор еквайра - 21cb713e-63cf-490b-b26b-68f00c1b35d3.

16.09.2025 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 16/09/2025.

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін у порядку, визначеному цим Договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

З Реєстру прав вимог № 23/12/25-02, вбачається, що відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 71692619 від 09.07.2025 року. Сума заборгованості за тілом кредиту становить 7000 грн, заборгованість за процентами - 2100 грн, пеня - 13500 грн, комісія - 1050 грн, загальний розмір заборгованості - 23650 грн.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579937994.1 ТОВ «Деал Фінанс Груп» здійснило оплату на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з призначенням платежу: «Оплата згідно Договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025, Реєстр прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року».

Згідно розрахунку здійсненого первісним кредитором, відповідачу відсотки нараховувались у розмірі 17,50 грн щоденно за період з 09.07.2025 року по 08.08.2025 року, з 08.08.2025 по 06.09.2025 року у розмірі 70 грн щоденно. Загальний розмір заборгованості станом на 23.12.2025 року - 23650 грн, з яких: заборгованість за тілом 7000 грн, заборгованість за відсотками - 2100 грн, пеня - 13500 грн, комісія - 1050 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредита сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Позивачем надано належні докази відступлення права вимоги за договором позики, які відповідачем не спростовані.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не доведено одержання відповідачем кредитних коштів, з вказаними доводами суд погодитись не може, оскільки на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надано лист з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 .

Також на виконання ухвали суму надано виписку по картці, з якої вбачається зарахування на картковий рахунок 7000 грн.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Враховуючи викладене, суд вважає що позивачем доведено факт укладення кредитного договору та видачу кредитних коштів. В цій частині також суд враховує що відповідачем здійснювалось погашення заборгованості, що останнім не спростовано, що підтверджує обставини отримання кредитних коштів.

Щодо доводів відповідача про необґрунтоване нарахування пені в порушення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України, суд зазначає, що позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій не просить стягнути з відповідача заборгованість по пені.

Разом з тим, судом з розрахунку заборгованості встановлено, що платіж здійснений відповідачем 08.09.2025 року, було зараховано на погашення заборгованості по пені.

Однак, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Отже на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо стягнення пені поширюються положення п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, тому підстави, як нарахування відповідачу заборгованості по пені, так і зарахування платежів які вносились останнім на погашення заборгованості по пені відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає що платіж здійснений відповідачем 08.09.2025 року у розмірі 500 грн мав бути зарахований на погашення відсотків, тому заявлена до стягнення сума відсотків підлягає зменшенню на 500 грн та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 1600 грн.

Окрім того у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем зменшено розмір заявленої у позові комісії, з 1050 грн до 550 грн, тому з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України стягненню підлягає заборгованість по пені у розмірі 550 грн.

Отже судом встановлено, що відповідач отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу є обґрунтованими, доводів щодо погашення заборгованості та доказів щодо часткового погашення чи неправильного розрахунку матеріали справи не містять, контр-розрахунку не надано, відповідачем у відзиві розмір заборгованості за тілом кредиту не заперечувався, тому вимоги про стягнення тіла кредиту підлягають задоволенню у повному обсязі, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжна інструкція переказу коштів за договором про надання правничої допомоги.

Відповідача заявлений розмір витрат на правову допомогу вважав необґрунтованим та з урахуванням категорії справи завищеним.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, задоволення позовних вимог часткове, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (94,82%) в розмірі 2524,89 грн, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за Договором № 71692619 в розмірі 9150 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33 офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, банківські реквізити НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банка 300528, витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2524 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 89 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33 офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, банківські реквізити НОМЕР_4 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банка 300528;

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя В.Г. Гречана