Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №208/4464/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4464/26

провадження № 2/208/4445/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді – Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/4464/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75147782.

Згідно п. 1. Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору загальний розмір наданої позики становить 9894,00 грн, строк позики – 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на день подачі позову строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

27.01.2022 було укладено договір факторингу № 27/01/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75147782.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75147782. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 75147782.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 75147782 від 22.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 33701,93 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9894,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23626,87 грн. - Інфляційні збитки - 158,30 грн. - Нараховані 3 % річних - 22,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2614456 від 16.04.2026 р. місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно із відповіддю № 2617184 від 17.04.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 17.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 208/4464/26 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем у позовній заяві було надано згоду на розгляд справи без участі їх представника та не заперечують проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за адресою фактичного місця проживання, зазначеною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Окрім того, відповідач повідомлявся, шляхом розмішення оголошень на офіційносу сайті Судова влада, оскільки місцем його реєстрації є: АДРЕСА_1 .

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 22.08.2021 року укладено Договір позики № 75147782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно до якого сума позики становить 9894,00 грн., строком на 30 днів з 22.08.2021 року по 21.09.2021 року, процентна ставка (базова, фіксована) – 1,99 % за кожен день користування позикою.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором xldL5WEduc.

До кредитного договру додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором xldL5WEduc.

З довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 13.01.2026 року № КД-000108194/ТНПП вбачається, що 22.08.2021 року товариство прийняло до виконання та завершило платіжну операцію № 3bcef55a-717d-458f-9267-a8e702ecbe63 на суму 9 894,00 грн, ініційовану ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», з перерахування коштів отримувачу ОСОБА_2 на ЕПЗ № НОМЕР_1 .

27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/01/2022.

Відповідно до п. 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, псля чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Сторонами договору факторингу від 27.01.2022 року підписано акт приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договорм факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року.

На підтвердження оплати зо договором факторингу позивачем надано платіжне доручення № 32465 від 27.01.2022 року.

З витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором № 75147782, загальна заборгованість 33520,87 грн з яких: сума кредиту – 9894 грн, заборгованість за відсотками – 23626,87 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.

Відповідно до п. 5.2 договору Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

10.01.2023 року між сторонами договору підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року.

Сторонами договору 28.02.2023 року підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75147782, загальна заборгованість 33701,93 грн з яких: сума кредиту – 9894 грн, заборгованість за відсотками – 23626,87 грн, відповідальність за порушення зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України – 181,06 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що відповідачу нараховувались відсотки за коритування кредитом з 22.08.2021 року по 20.12.2021 року у розмірі 196,89 грн щоденно. Загальний розмір заборгованості станом на 27.01.2022 року складає 33520,87 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 9894 грн, заборгованість за відсотками 23626,87 грн.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається також нарахування відповідачу з 27.01.2022 року по 23.02.2022 року 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 101,60 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Оскільки договір міститься інформацію про його підписання електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором xldL5WEduc, обставини укладення кредитного договору відповідачем не спростовано, клопотань щодо витребування оригіналів електронних доказів не надано, тому суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору та відпогодження усіх істотних умов цього кредитного договору, зокрема і щодо строку кредитування, суми кредиту, порядку нарахування та розміру відсотків, тощо.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження переходу права вимоги за договором № 75147782 до позивача. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів. Оскільки відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів у розмірі 9894 грн. та не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості за тілом кредиту, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано то суд вбачає підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9894 грн.

Щодо заборгованості за відсотками.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що відповідачу нараховувались відсотки за коритування кредитом з 22.08.2021 року по 20.12.2021 року у розмірі 196,89 грн щоденно. Загальний розмір заборгованості станом на 27.01.2022 року складає 33520,87 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 9894 грн, заборгованість за відсотками 23626,87 грн.

Суд зауважує, що умовами кредитного договру погоджено зокрема дата надання - позики 22.08.2021 року, дата повернення позики (останній день) - 21.09.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у п.78 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 виснувала, що поняття «користування кредитом» є лише окремим випадком «користування чужими коштами», тоді як термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше значення це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення це прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством, зокрема ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України (регулятивні відносини).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані ч. 2 ст. 625 ЦК України (охоронні відносини).

Отже, «користування кредитом» це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору (п.80 постанови ВП ВС).

Для вирішення спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (п.122 постанови ВП ВС).

Так, за умовами договору позики сторони погодили строк позики (строк договору) у 30 днів, положень про порядок пролонгації (автопролонгації) даний договір не містить.

В цій частині суд зауважує, що відповідно до п. 5.2 договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Положеннями прозділу 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом директора № 12/08/2021 від 12.08.2021 року визначено порядок продовження дії договору.

Однак, зазначені Правила позичальником підписом, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора як у договорі), не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем позикових коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії договору позики.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відсутність у договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (автопролонгацію) строку дії такого договору, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики як його невід`ємна частина, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість продовження строку договору.

Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності (ст. 3 ЦК України) та уможливив би покладення на слабшу сторону споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту договору позики.

Такий висновок також узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20, і судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відтак, оскільки зі спливом строку, на який була надана позика, припинилося право нараховувати проценти, то після 21.09.2021 року позикодавець підстави нараховувати відсотки, передбачені договором позики відсутні.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 5906,70 грн, які нараховано за період з 22.08.2021 року по 21.09.2021 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 ЦК України розглядаючи справу у межах заявлених вимог, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України компенсаційні виплати, що були додатково нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» підлягають задоволенню, оскільки суд прийшов до висновку про стягнення заборгованості за тілом кредиту у заявленому розміру на який здійснювався розрахунок.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а отже загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» за договором позики № 74147782 від 22.08.2021 року становить 15981,76 грн, з яких: 9894 грн борг за тілом позики, 5906,70 грн - борг за процентами за користування позикою, 158,30 грн - інфляційні збитки, 22,76 грн - 3% річних.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постановах від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що судові витрати повинні бути не лише фактичними, а й неминучими та розумними за своїм розміром, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії», де наголошено, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, необхідними та обґрунтованими за розміром.

З позовної заяви та поданих доказів вбачається, що 01 липня 2024 року позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс».

Згідно Заявки на надання юридичної допомоги № 1319 від 02.02.2026 року та витягу з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, було надано наступні юридичні послуги:

1) надання усної консультації з вивченням документів – 2 години по 2000 грн, всього 4000 грн;

2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 3 години по 3000 грн, всього 9000 грн;

Всього вартість наданої правової допомоги становить: 13000 грн.

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати, суд враховує, що дана справа є малозначною, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, значної кількості процесуальних дій, не вимагала дослідження великого обсягу доказів, складного аналізу судової практики чи підготовки значної кількості процесуальних документів.

Крім того, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи категорію спору, його складність, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, тривалість надання правничої допомоги, принципи розумності, справедливості, співмірності та пропорційності, а також часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що відповідає вимогам статей 137, 141 ЦПК України, забезпечує баланс інтересів сторін та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо критерію розумності судових витрат.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 1262,51 грн, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (47,42%).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, ч. 2 ст. 13, 81, 141, 174, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса реєстрації: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за Договором позики № 75147782 від 22.08.2021 року у розмірі 15981( п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна ) грн. 76 грн, з яких: 9894 грн. борг за тілом позики, 5906,70 грн - борг за процентами за користування позикою, 158,30 грн - інфляційні збитки, 22,76 грн - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса реєстрації: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, витрати по оплаті судового збору у розмірі 1262 ( одна тисяча двісті шістдесят дві ) грн. 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса реєстрації: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса реєстрації: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Гречана