Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №209/6714/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 209/6714/25

провадження № 2/208/8283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Комунального підприємства «Міськшляхтепло» до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського за підсудністю з Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшли матеріали цивільної справи № 2096/6714/25 за позовом Комунального підприємства «Міськшляхтепло» до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 435323709 від 14.07.2025, ОСОБА_1 є власницею нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № ВММ № 20142 від 22.12.2009 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має заборгованість перед КП КМР «Тепломережі» за послуги централізованого опалення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира в централізованому порядку забезпечується відповідно до норм та приписів діючого законодавства України щодо надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідач оплату послуг, наданих КП КМР «Тепломережі» не здійснювала у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з листопада 2009 року по березень 2020 року в розмірі 67142,52 грн.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язаннi може бути замiнений iншою особою внаслiдок передачі ним своїх прав iншiй особi за правочином (вiдступлення права вимоги).

Вiдповiдно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язаннi повинен передати новому кредиторові документи, якi засвiдчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для ix здiйснення.

Вiдповiдно до рішення Кам`янської мiської ради № 2008-44NII вiд 09.07.2020 року та керуючись положеннями ст.ст. 512 - 519 ЦК України, мiж КП КМР «Тепломережi» та КП КМ «Центральнi тепломережi» було укладено договір № 16 вiд 02 листопада 2020 року про відступлення права вимоги, згідно якого КП КМР «Тепломережi», передало КП КМР «Центральнi тепломережi» право вимоги до споживачiв теплової eнepгiї (послуг з централізованого опалення) i обслуговування (ремонту внутрiшньобудинкових мереж .

На виконання рiшення Кам`янсъкої мiської ради вiд 29.11.2024 року № 3217-63/Vl мiж КП КМР «Центральнi тепломережi» та КП КМР «Мiськшляхтепло», укладено договір № 00-01/0101 від 18.12.2024 про вiдступлення права вимоги, яке належить КМР «Центральні тепломережі». Згідно умов згаданого договору КП КМР " Центральні тепломережі" передало до КП КМР «Міськшляхтепло» право вимоги на грошові вимоги, що належать КП КМР «Центральні тепломережі», до споживачів теплової енергії (послуг з централізованого опалення 1-ї групи населення).

Отже, КП «Міськшляхтепло» набуло право вимоги від Боржників належного виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих КП КМР «Тепломережі» послуг з централізованого опалення і ремонтних робіт із обслуговування (ремонту) внутрішньобудинкових мереж.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь КП КМР "Міськшляхтепло" заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 67142,52 грн, інфляційних витрат у розмірі 56315,72 грн. та 3 % річних в розмірі 15764,06 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

31.03.2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено.

09.06.2026 року представником відповідача адвокатом Переверзєвим І.В подано заяву про перегляд заочного рішення від 312.03.2026 року

Ухвалою від 10 червня 2026 року заяву представника відповідача по справі ОСОБА_2 – адвоката Переверзєва Івана Вікторовича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року скасовано заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 серпня 2026 року по справі № 209/6714/25 та призначено справу до судового розгляду.

22.10.2026 року через Електронний суд від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких представник відповідача зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості за період з листопада 2009 року по березень 2020 року не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності. Крім того, заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3 % річних є похідними від основного боргу, тому у разі застосування позовної давності до основної вимоги відповідному перегляду підлягають також розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних.

22.10.2026 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в заяві просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

22.10.2026 року від представника відповідача через Електронний суд надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що КП КМР «Тепломережі» та КП КМР «Центральні тепломережі», згідно рішення Кам`янської міської ради №2008-44/VIІ від 09 липня 2020 року, положеннями ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, укладено договір № 16 від 02 листопада 2020 року про відступлення права вимоги, згідно якого КП КМР «Тепломережі» передало КП КМР «Центральні тепломережі» право вимоги до споживачів теплової енергії (послуг з централізованого опалення) і обслуговування (ремонту) внутрішньо будинкових мереж.

На виконання рішення Кам`янської міської ради №3217-63/VІІІ від 29 листопада 2024 року, між КП КМР «Центральні тепломережі» та КП КМР «Міськшляхтепло» укладено договір №00-01/0101 від 18 грудня 2024 року про відступлення права вимоги, згідно якого КП КМР «Центральні тепломережі» передало КП КМР «Міськшляхтепло» право вимоги до споживачів теплової енергії (послуг з централізованого опалення) і обслуговування (ремонту) внутрішньо-будинкових мереж.

Отже, КП КМР «Міськшляхтепло» набуло право вимоги від боржників належного виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих КП КМР «Тепломережі» послуг з централізованого опалення.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 435323709 від 14.07.2025 року.

Згідно позовної заяви вказана квартира в централізованому порядку забезпечується централізованим опаленням відповідно норм та приписів діючого законодавства України щодо надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

В період з листопада 2009 року по березень 2020 року відповідач не виконувала свої обов`язки по сплаті отриманих послуг з опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , частково сплачувала заборгованість за опалення, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 67142 грн 52 копійок, що підтверджується довідкою за послуги з централізованого опалення.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі виникли правовідносини по наданню та отриманню комунальних послуг з центрального опалення, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ України № 630 від 21 липня 2005 року.

Згідно ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.67,68 Житлового кодексу України, ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Також, обов`язки споживача визначені п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями», затвердженими Постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року №572 (зі змінами), відповідно до яких власник та наймач квартири (орендар) зобов`язаний зокрема: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.3, 9-23, 29, 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 (яка діяла в період, за який стягується заборгованість) передбачена плата за використання теплової енергії, водопостачання, яка вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами, що підтверджується довідкою про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення.

Платежі за комунальні послуги повинні вноситись щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.ст.610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові ВСУ від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №904/7183/17 від 04 липня 2021 року, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Суд зауважує, що не виконання у повному обсязі обов`язку з оплати послуг з централізованого опалення та наявність заборгованості відповідачем не заперечуються. Як у заяві про перегляд заочного рішення суду, так і у додаткових поясненнях відповідач посилається на пропуск строку давності.

Оскільки відповідачем доказів відсутності заборгованості, неправильного чи необґрунтованого її розрахунку не надано, встановлені судом обставини та надані позивачем докази не спростовано, суд вважає що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за послуги централізованого опалення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно наданої позивачем довідки КП КМР «Міськшляхтепло» вбачається, що відповідачу заборгованість нарахована за період з листопада 2009 року по серпень 2025 року. Віповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Отже, зобов`язання з оплати послуг з постачання теплової енергії мають періодичний характер, а позовна давність щодо кожного щомісячного платежу обчислюється окремо — з дня, наступного за останнім днем установленого строку його оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість за послуги з опалення за період з листопада 2009 року по серпень 2025 року. Відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

При цьому суд ураховує положення пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувалися на строк дії такого карантину.

Крім того, законодавством України були передбачені особливості перебігу позовної давності у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Зокрема, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було передбачено зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.

Разом із тим Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 01 вересня 2025 року, тобто до набрання чинності Законом № 4434-IX, суд оцінює дотримання позовної давності з урахуванням правового регулювання, чинного на дату звернення до суду, та обставин перебігу позовної давності щодо кожного щомісячного платежу.

Водночас установлені законом продовження або зупинення позовної давності не означають поновлення строків, які спливли до запровадження відповідних законодавчих змін. Тому заборгованість, щодо якої трирічна позовна давність спливла до початку дії положень про її продовження у зв`язку з карантином, не може вважатися такою, щодо якої строк позовної давності автоматично поновився.

З урахуванням установленого строку щомісячної оплати послуг з опалення та дати подання позову 01 вересня 2025 року суд вважає, що позовна давність щодо платежів за послуги, надані до березня 2017 року включно, спливла до запровадження законодавчого регулювання, пов`язаного з карантином COVID-19. Натомість щодо платежу за березень 2017 року, строк оплати якого настав у квітні 2017 року, позовна давність станом на 02 квітня 2020 року ще не спливла, у зв`язку з чим до цієї вимоги підлягають застосуванню відповідні законодавчі положення про продовження та зупинення її перебігу.

Здійснення відповідачем платежу в розмірі 200 грн 01.08.2014 року на думку суду не є достатньою підставою для висновку про переривання позовної давності щодо всієї заявленої заборгованості. За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності пов`язується з учиненням боржником дії, що свідчить про визнання відповідного боргу. Тому суд має встановити, чи підтверджує зазначений платіж визнання саме тих зобов`язань, щодо яких позивач просить застосувати наслідки переривання позовної давності, а також чи не спливла позовна давність за відповідними вимогами до здійснення платежу. Такий платіж не може перервати позовну давність за вимогами, за якими вона вже спливла, або за платежами, зобов`язання щодо яких виникли після його здійснення.

Вирішуючи питання про переривання перебігу позовної давності, суд враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу, належить, зокрема, добровільна часткова сплата боржником основного боргу. Проте вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває позовну давність, дії, вчинені без волевиявлення боржника або без належного підтвердження такого волевиявлення (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 161/20278/14-ц).

Суд зазначає, що обов`язок доказування переривання позовної давності покладається на позивача. У матеріалах справи як доказ переривання строку міститься лише розрахунок заборгованості, складений у формі зведеної таблиці. Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Наданий позивачем розрахунок за своєю правовою природою є документом, який відображає лише одностороннє бачення позивача щодо стану розрахунків, і не є первинним документом у розумінні податкового та бухгалтерського законодавства.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б ідентифікували платника та підтверджували волевиявлення саме відповідача на погашення заборгованості у серпні 2014 року, як-от: виписки по особовому рахунку з інформацією про джерело походження коштів, банківські квитанції, прибуткові касові ордери тощо. За відсутності таких документів у суду відсутні підстави вважати, що таким чином відповідач визнав борг таким чином.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Отже, за наявності заяви відповідача про застосування позовної давності позовні вимоги про стягнення заборгованості за період до березня 2017 року включно не підлягають задооволенню з підстав спливу позовної давності.

Згідно розрахунку заборгованості, то станом на березень 2017 року заборгованість складає 16154,76 грн, тому враховуючи загальний розмір заборгованості заявлений до стягнення, а також те, що за цей період відповідачем погашення заборгованості не здійснювалось та наданий відповідачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, суд вважає, обґрунтованим стягнення заборгованості з відповідача в межах строку позовної давності у розмірі 50987,76 грн.

Отже суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості з теплопостачання підлягають задоволенню частково у розмірі 50987,76 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст.625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то слід здійснити перерахунок 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок, який відповідачем не спростовано, власного контр розрахунку не надано, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 13992,37 грн (15764,06 – 1771,69) та інфляційні втрати у розмірі 46937,27 грн (56315,72 – 9378,45).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Кам`янської міської ради "Міськшляхтепло" до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (80,39%) в розмірі .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,5,12,13,141,263,265,268,280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Міськшляхтепло» до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Міськшляхтепло" (ЄДРПОУ 41005691, місце знаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд.168, р/р № НОМЕР_2 в АТ «А-Банк», МФО 307770) заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 50987 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 76 копійок, інфляційні витрати в розмірі 46937 (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 27 копійок, 3 % річних у розмірі 13992 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 37 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Міськшляхтепло" (ЄДРПОУ 41005691, місце знаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд.168, р/р № НОМЕР_2 в АТ «А-Банк», МФО 307770) судовий збір у розмірі 1947 (одна тисяча дев`ятсот сорок сім) гривень 37 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Міськшляхтепло" (ЄДРПОУ 41005691, місце знаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд.168, р/р № НОМЕР_2 в АТ «А-Банк», МФО 307770).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя В.Г. Гречана