Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №580/5807/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 580/5807/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 580/5807/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Україна в Сумській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки при розрахунку пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року матеріали справи № 580/5807/26 передано на розгляд Сумського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Встановлено позивачу/представнику позивача десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у задоволенні клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025 повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року у справі № 580/5807/26 про повернення позовної заяви в частині вимог, направити справу № 580/5807/26 до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував 6-місячний строк звернення до суду (ч. 2 ст. 122 КАС України) до правовідносин у сфері пенсійного забезпечення. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення обмеження строку звернення до суду 6-місячним строком не застосовується, оскільки це обмежує конституційне право громадянина на соціальний захист (ст. 46 Конституції України). Повернення позовної заяви в частині вимог за минулі роки позбавляє позивача права на відновлення порушеного права за весь період протиправних дій відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла таких висновків.

Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022 по 31.12.2025, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, причини пропуску строку, вказані ним у заяві про усунення недоліків позовної заяви, є неповажними.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо строків звернення до адміністративного суду.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, порушення прав, свобод чи інтересів особи – це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права – це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся з цим позовом 31.05.2026 та просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Україна в Сумській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки при розрахунку пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), починаючи з 30.05.2022.

При цьому колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що з 30.05.2022 позивачу призначено пенсію за віком, однак без застосування показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.), тобто відповідні суми відповідачем не нараховувались, а тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

При цьому, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, щодо визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 420/23756/24, від 10.02.2026 у справі № 560/1868/24, від 02.06.2026 у справі № 160/33593/24.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував 6-місячний строк звернення до суду до правовідносин у сфері пенсійного забезпечення.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Щодо посилання апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, відповідно до якої у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення обмеження строку звернення до суду 6-місячним строком не застосовується, оскільки це обмежує конституційне право громадянина на соціальний захист, колегія суддів зазначає, що не може надати належної правової оцінки зазначеним доводам, оскільки позивач не вказує реквізитів (номер справи та дата ухвалення) постанов, у яких такий правовий висновок викладений. При цьому вище суд послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, які є протилежними за змістом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач не висловлює незгоди з оцінкою судом першої інстанції причин пропуску строку звернення до суду, зазначених ним у заяві про усунення недоліків, а тому у цій частині оскаржувана ухвала судом апеляційної скарги не переглядається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, вважає, що звернувшись до суду з цим позовом 31.05.2026 і заявивши вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії з 30.05.2022, права позивача можуть бути захищені судом лише з 30.11.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України, адже в іншій частині вимог позивач зазначений строк пропустив, поважних причин його пропуску не навів.

Водночас, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції неправильно визначив період, за який позовні вимоги не можуть бути захищені у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, зазначивши з 30.05.2022 по 31.12.2025. Однак, з огляду на те, що з позовом позивач звернувся 31.05.2026, його права можуть бути захищені судом з 30.11.2025.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви в частині вимог за період з 30.11.2025 по 31.12.2025, допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У частині повернення позовної заяви в частині вимог за період з 30.05.2022 по 30.11.2025 оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року по справі № 580/5807/26 в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019-2021 рр.) за період з 30.11.2025 по 31.12.2025 скасувати.

Адміністративну справу № 580/5807/26 в цій частині направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року по справі № 580/5807/26 залишити без змін.

Постанова в частині скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Постанова в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов