Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №200/10147/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 200/10147/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., повний текст складено 14.09.26 по справі № 200/10147/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 у справі №200/10147/25 прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати письмові пояснення та докази виконання рішення Донецького ОАС від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 щодо внесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42- 2022 від 18.07.2022.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що зі змісту звіту та наданих до нього документів встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме: в графі «постанова ВЛК» зазначено - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, «дата ВЛК» - 25.04.2008». Вказує, що суд першої інстанції спочатку констатує той факт, що рішенням було зобов`язано відповідача внести дані про підставу для виключення з військового обліку «непридатність до військової служби» відповідно до довідки ВЛК від 18.07.2022 №15/578 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , а разом зі звітними матеріалами суд отримав картотеку ОСОБА_1 , де міститься дані про «обмежену придатність» за 25.04.2008, які і містились під час звернення до суду. Тобто, суд першої інстанції констатує той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконав судового рішення і не вніс зміни про непридатність від 18.07.2022, проігнорував рішення Донецького ОАС від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, але разом з тим прийняв звіт, тим самим не вжив належних заходів щодо судового контролю.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, просить суд апеляційної інстанції: у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача — п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 як належний орган ведення Реєстру щодо позивача виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до запису у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №200/10147/25 позивача було виключено з військового обліку. Вказує, що неможливість виконання рішення суду зумовлена не фактом виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а виключно тим, що відповідно до записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 18.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач 04.05.2022 взятий на військовий облік військовозобов`язаних до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ним був направлений на військово-лікарську комісію. 18.07.2022 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з винесеним рішенням військово-лікарською комісією про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить штамп та запис у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 . За цим, зміни щодо персональних і службових даних позивача, взяття/виключення, внесення відомостей щодо направлення/проходження військово-лікарської комісії та прийнятого рішення належить до компетенції п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звертає увагу, що саме п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиним розпорядником та ведучим органом щодо внесення відомостей щодо позивача, так як технічної можливості виконати вимоги щодо внесення відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаного за прийнятим рішенням військово-лікарської комісії іншим ТЦК та СП функціоналом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачено. Зауважує, що для внесення відомостей до Реєстру необхідні наступні дані: номер та дата протоколу засідання комісії, розширене формування діагнозу та медичні документи, які зберігаються в тому ТЦК та СП, де військовозобов`язаний проходив ВЛК. Наголошує, що до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідачем надсилалися запити з метою отримання завірених належним чином копій медичних документів, підтверджуючих хворобу ОСОБА_1 , які стали підставою для виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до проходження військової служби. У відповіді на запит п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 згідно документації на обліку не перебував та не перебуває. По розпорядженню ІНФОРМАЦІЯ_7 через місце роботи позивача, де він працює директором, ТОВ «ІНДІТЕКС Україна», з метою внесення даних по рішенню суду до ЄДРПВР та пред`явлення медичних документів ОСОБА_1 також не з`явився, хоча був належним чином оповіщений, що підтверджується наказом з підприємства. Тобто, виникає питання у достовірності наведених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 даних, які повинен вносити відповідач до ЄДРПВР, АІС «Оберіг».

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2026 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому просив суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, яке набрало законної сили 11.04.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022.

Після набрання законної сили рішення суду у даній справі представник позивача 30.04.2026 звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Донецькій та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до постанови ВП №81211867 від 08.06.2026 відкрито виконавче провадження.

11.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст.382 КАС України з проханням встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 подати до суду звіт про виконання судового рішення по справі №200/10147/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 заяву представника позивача в порядку ст.382 КАС України у справі задоволено. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 подати протягом двох місяців із дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

11.08.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов звіт про виконання рішення суду у даній справі, в якому зазначено, що вимоги рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 за позовом ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.

Зі змісту звіту та наданих до нього документів встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 та встановлено статус «виключено з обліку», категорія обліку – «не військовозобов`язаний», постанова ВЛК – «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», дата ВЛК – 25.04.2008.

Приймаючи звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення суду у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме: в графі «постанова ВЛК» зазначено - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, «дата ВЛК» - 25.04.2008.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 у даному випадку відповідачем виконано у повному обсязі, тому наявні підстави для прийняття звіту.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повне виконання рішення суду у справі та прийняття звіту з цих підстав, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1-5, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, яке набрало законної сили 11.04.2026, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 встановлено, що відповідно до довідки ВЛК від 18.07.2022 №15/578 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням відповідно до ст.61 «а» графи ІІ наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Згідно з даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_8 . 18.07.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст.61 «а» графи ІІ наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 як непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд першої інстанції у рішенні зазначив, що під час перевірки своїх даних в застосунку «Резерв+» позивач виявив поновлення на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 , тому дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, і у спірних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції вважав, що саме дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо поновлення на військовому обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», є протиправними.

За цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відомості щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022.

Зі змісту приєднаних до звіту документів випливає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 ІНФОРМАЦІЯ_9 внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 та встановлено статус – «виключено з обліку», категорія обліку – «не військовозобов`язаний», постанова ВЛК – «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», дата ВЛК – 25.04.2008.

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_9 вчинено активні дії, спрямовані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, а саме встановлено позивачу статус – «виключено з обліку» та категорію обліку – «не військовозобов`язаний».

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_9 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 внесено дані про його непридатність в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, а не про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних як непридатного до військової служби.

За цим, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 не було виконано відповідачем в повному обсязі.

Більше того, сам відповідач не заперечує факт невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 у повному обсязі та вказує, що п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиним розпорядником та ведучим органом щодо внесення відомостей щодо позивача, так як технічної можливості виконати вимоги щодо внесення відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаного за прийнятим рішенням військово-лікарської комісії іншим ТЦК та СП функціоналом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачено.

Також відповідач зазначає, що до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідачем надсилалися запити з метою отримання завірених належним чином копій медичних документів, підтверджуючих хворобу ОСОБА_1 , які стали підставою для виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до проходження військової служби. У відповідача виникають питання у достовірності наведених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 даних, які повинен вносити відповідач до ЄДРПВР, АІС «Оберіг».

Колегія суддів зауважує, що вказані посилання відповідача свідчать про його незгоду з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, яким саме ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано виключити позивача з військового обліку відповідно до записів у тимчасовому посвідченні № 15/42-2022 від 18.07.2022, та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про неповне виконання рішення суду у справі.

При цьому, відповідач, у разі незгоди з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25, не був позбавлений права звернутись до суду з апеляційною скаргою, чого останнім зроблено не було.

Як зазначено судом першої інстанції у рішенні від 12.03.2026, саме ІНФОРМАЦІЯ_10 було протиправно поновлено на військовому обліку невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 , виключеного по непридатності до військової служби відповідно до п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», тому він повинен вчинити дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відомостей щодо виключення позивача з військового обліку відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022.

У зв`язку з вищенаведеним, висновок суду першої інстанції про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 у повному обсязі, колегія суддів вважає помилковим.

Разом з тим, з огляду на часткове виконання рішення суду у даній справі, а також зважаючи на заходи, які вжито відповідачем для виконання судового рішення в повному обсязі, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду.

При цьому, прийняття такого звіту не є підставою для завершення судового контролю, оскільки рішення суду у повному обсязі не виконане.

Відповідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважає достатнім строком для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 – 60 днів з дня отримання цієї постанови.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 60 днів з дня отримання цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

Вимоги апеляційної скарги позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати письмові пояснення та докази виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25 щодо внесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до записів у тимчасовому посвідченні №15/42-2022 від 18.07.2022 поглинаються зобов`язанням ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 60 днів з дня отримання цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

За цим, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 по справі № 200/10147/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 60 днів з дня отримання цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №200/10147/25.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко