Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/19555/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 520/19555/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 02.09.26 по справі № 520/19555/26

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі – ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 30.06.2026 включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити за період з 18.06.2025 по 30.06.2026 включно перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення та премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , з урахуванням здійснених виплат;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 по справі №520/19555/26 прийнято адміністративний позов до розгляду.

Відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_4 )до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 по справі №520/19555/26 зупинено провадження у справі № 520/19555/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26 (провадження № К/990/11893/26).

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 про зупинення провадження у справі № 520/19555/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, оскільки фактично суд обмежився лише посиланням на наявність у провадженні Верховного Суду іншої справи у подібних правовідносинах, що саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для зупинення провадження.

Зауважив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 визнано неправомірними, а пункт 2 Постанови № 481 визнано протиправним та нечинним, а тому на момент звернення до суду з цим позовом правові підстави для застосування пункту 2 Постанови № 481 були відсутні, відтак і зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26 є помилковим, оскільки період, який є предметом цього спору (з 18.06.2025 по 11.06.2026), не перебуває у такому правовому зв`язку з питанням, що розглядається Об`єднаною палатою Верховного Суду у справі № 240/401/26, який би унеможливлював подальший розгляд цієї справи.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України № 481.

З посиланням на аналогічність спірних правовідносин як у справі № 520/19555/26, так і у справі № 240/401/26, суд першої інстанції вважав наявними підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду справу № 240/401/26.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Зупинення провадження у справі – це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені частиною 1 статті 236 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об`єктивної неможливості розгляду судової справи зобов`язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом слугували дії ВЧ НОМЕР_2 , які полягають у обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 30.06.2026 включно, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026.

З Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що ухвалою КАС ВС від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 на розгляд ОП КАС ВС передано справу для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 7 та 265 КАС України при обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 у справі № 240/401/26, суд першої інстанції зазначив, що розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 грн та визначається шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 відповідно до приписів пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 30.06.2025 у справі № 280/8605/24, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) пункт 4 Постанови № 704 в редакції Постанови №481 залишався чинним до 18.06.2025, коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Отже, підставою для відмови у задоволенні позову за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 слугував висновок судів про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та змінами до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" від 12 травня 2023 року № 481 (далі - Постанова № 481) при обрахунку грошового забезпечення позивача у період з 20.05.2023 (дата набрання Постановою № 481, як нормативно-правовим актом законної сили) по 17.06.2025 (останній день перед прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, якою залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704).

Разом з цим у справі, що переглядається період, за який позивач просить захистити свої права щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 припадає на інший проміжок часу з 18.06.2025 по 11.06.2026 (коли Постанова № 481 вже була скасована судом).

Тобто, у справі № 520/19555/26 не є спірним застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців

А відтак, спірні правовідносини не є подібними тим, що розглядаються Верховним Судом у справі № 240/401/26.

Тому вирішення об`єднаною палатою у справі № 240/401/26 питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 у період її чинності (з 20.05.2023 по 17.06.2025) саме по собі не матимуть впливу на наявність/відсутність у позивача права на перерахунок грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 30.06.2026 з урахуванням величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня календарного року.

За таких обставин правовий висновок, який буде сформульований об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, не є визначальним для вирішення спору у справі № 520/19555/26 та не охоплює того самого правового питання, від якого безпосередньо залежить вирішення заявлених у цій справі позовних вимог.

Отже, перебування справи № 240/401/26 на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не створювало для суду першої інстанції передбачених пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України достатніх правових підстав для зупинення провадження у справі № 520/19555/26.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).

З огляду на те, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції помилково виходив із подібності спірних правовідносин та визначального значення правового висновку об`єднаної палати у справі № 240/401/26 для подальшого вирішення цього спору, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 по справі № 520/19555/26 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 по справі № 520/19555/26 - скасувати.

Справу № 520/19555/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій