Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/15288/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 р.Справа № 520/15288/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 03.08.26 по справі № 520/15288/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у не проведенні ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 грошової компенсації для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, який був утриманий у розмірі 15052,54 гривень з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, що виплачена йому на виконання рішення суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 грошову компенсацію для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15052,54 гривень з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, що виплачена йому на виконання рішення суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати доходів за період з 01.01.2016 по 22.04.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за період з 01.01.2016 по 22.04..2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, в розмірі 94 180,33 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2026 у справі № №520/15288/26 виділено в окреме провадження позовні вимоги у справі № 520/17313/26: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати доходів за період з 01.01.2016 по 22.04.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159; - стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за період з 01.01.2016 по 22.04.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, в розмірі 94 180,33 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15052 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят дві) гривні 54 копійки, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду в частині розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду – задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

В решті вимог заяви відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , не погодившись з додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі №520/15288/26, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. Вважає дане рішення таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою щодо стягнення витрат на правову допомогу, в якому просив стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Звертаючись з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач на підтвердження таких витрат надав наступні копії документів: договору №04/2025-11 від 24.04.2025 про надання правової допомоги позивачу; Додатку 6 до договору №04/2025-11 від 24.04.2025; службової записки адвоката від 04.06.2026; акт № А/04/2025/11-07 приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026 до Специфікації від 23.03.2026 (Додаток № 6) до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 24.04.2025 №04/2025-11; довіреність на Біленка Євгена Леонідовича; свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності серія РН №2189.

З наданих документів судом встановлено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у подальшому (Клієнт) у цій справі здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Біленко та партнери» в особі директора Біленка Євгена Леонідовича у подальшому (Юридична компанія), уклали договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання юридичних послуг від 24.04.2025 Юридична компанія зобов`язується надати послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (далі - Послуги ) в інтересах та за дорученням Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплатити надані Юридичною компанією Послуги на умовах та в строки, визначені у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 1.2. Доручення Клієнта, інші умови, ціна за виконання доручення визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є додатками до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору про надання юридичних послуг від 24.04.2025 встановлено, що Сторони домовились, що доручення Клієнта, вартість послуг за дорученнями Клієнта, порядок та умови оплати Клієнтом наданих послуг встановлюється відповідними специфікаціями, які є додатками до цього Договору.

Згідно Додатку 6 до договору №04/2025-11 від 24.04.2025 Сторони уклали Специфікацію, про таке.

1.За дорученням Клієнта Юридична компанія зобов`язується надати, а Клієнт оплатити та прийняти наступні послуги та роботи:

- юридичний супровід Клієнта в питанні порушення його прав щодо проведення йому ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за 2016-20158 роки, що були виплачені йому на виконання рішення суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25, а також щодо проведення йому грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що було утримані з виплаченої йому суми індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки.

2. Оплата послуг зазначених в цій Специфікації здійснюється Клієнтом шляхом сплати гонорару. До складу загального гонорару входять «аванс» та «гонорар-успіху». Розмір загального гонорару складає 10% від належних Клієнту або отриманих ним коштів. Мінімальний розмір загального гонорару не може бути менше ніж 5000,00 гривень. Аванс в розмірі 4000,00 гривень сплачується шляхом повної передплати на розрахункові рахунки Юридичної компанії при підписані цієї специфікації. Аванс не належить поверненню Клієнту в разі вирішення спірного питання Клієнта не на його користь, оскільки за рахунок авансу покриваються послуги зі збору та аналізу документів, а також підготовки правової позиції сторони Клієнта. В разі вирішення спірного питання Клієнта на його користь, Клієнт сплачує гонорар-успіху.

3. Клієнт зобов`язаний протягом 1 (однієї) доби повідомити Юридичну компанію про надходження йому коштів, які стосуються спірних питань Клієнта, зазначених в п.1 цієї специфікації, та надати підтвердження розміру виплачених коштів.

12.06.2026 року після виконання прийнятих на себе зобов`язань, сторони за Договором про надання юридичних послуг від 24.04.2025 підписали акт № А/04/2025/11-07 приймання-передачі наданих послуг за Специфікацією від 23.03.2026 (Додаток № 6) до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 24.04.2025 №04/2025-11.

Відповідно до акту №А/04/2025/11-07 приймання-передачі наданих послуг за Специфікацією від 23.03.2026 (Додаток № 6) до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 24.04.2025 №04/2025-11 від 12.06.2026, виконавцем надані наступні послуги:

1. Збір та аналіз документів, підготовка правової позиції сторони Клієнта у справі щодо проведення йому ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за 2016-20158 роки, що були виплачені йому на виконання рішення суду від 09.02.2026 у справі №200/5396/25, а також щодо проведення йому грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що було утримані з виплаченої йому суми індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки.

Вартість послуг Юридичної компанії за цим Актом приймання-передачі наданих послуг складає 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт надання в повному обсязі послуг відповідно до доручення визначеного Специфікацією до Договору в повному обсязі, належної якості послуг, а також у відповідності до положень Договору.

Перевіривши подані позивачем письмові докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Колегія суддів звертає увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінені сторонами договору про правничу допомогу послуги на суму 4000,00 грн, є необґрунтованими та непропорційними до обсягу наданих послуг з урахуванням складності справи.

При цьому, оцінивши всі аспекти даної справи, зокрема, те, що цей спір виник у справі незначної складності, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, по вказаній категорії справ з аналогічним предметом позову є стала судова практика, яка підтверджується висновками Верховного Суду, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність зменшити заявлений позивачем розмір судових витрат до суми 1500 грн., яка вочевидь є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та виконану адвокатом роботу.

Отже, при вирішенні заяви позивача апеляційним судом перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 520/15288/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий