Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №440/5842/26
Суддя: Спаскін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 р.Справа № 440/5842/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2026, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5842/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту звернення за перерахунком пенсії, а саме з 15.11.2024;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту звернення за перерахунком пенсії, а саме з 15.11.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.11.2024 з урахуванням періодів навчання з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986 та з 30.04.1986 по 24.06.1986, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 15.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 05.12.2024 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1 тривалістю 15 років. Після оскарження зазначеної відмови рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі №440/15427/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2024 з урахуванням висновків суду.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивача, однак знову відмовив у проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», вказавши на відсутність необхідного пільгового стажу, оскільки не зарахував до такого стажу окремі періоди навчання позивача.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі №440/15427/24 вже встановлено необхідність зарахування відповідних періодів навчання до пільгового стажу за Списком № 1. На думку позивача, після зарахування цих періодів його пільговий стаж становить 15 років, що надає право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту звернення за перерахунком пенсії, а саме з 15.11.2024.
З метою належного та повного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.11.2024 з урахуванням періодів навчання з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986 та з 30.04.1986 по 24.06.1986, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Згідно з абз.1 ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.2 Закону №1788-XII визначає, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені ст.13 Закону №1788-XII.
Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року №345-VI (далі по тексту - Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст.1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з ст.8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом "а" підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень" розділу 1 "Гірничі роботи" (далі - підрозділ 1 розділу 1 "Гірничі роботи") Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36), передбачено, що право на призначення пенсії на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Аналогічне зазначено і у постановах Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N36 (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2016 року № 461) та від 02.08.2016 року № 461.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 Розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 4.1 Розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п.4.3 Розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п.4.7 Розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, наведене вище вказує на те, що за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, який перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком згідно Закону №1058-VI.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки вважав, що має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням періодів його навчання з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986, та з 30.04.1986 по 24.06.1986.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі №440/15427/24 встановлено, що ОСОБА_1 з 29.09.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Також встановлено, що 15.11.2024 позивач звернувся до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», однак листом від 05.12.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку, зазначивши, що до уваги взято страховий стаж тривалістю 26 років 03 місяці 09 днів, у тому числі додатковий стаж за Списком №1 - 11 років.
В зазначеному рішенні судом надано оцінку періодам навчання та служби позивача. Зокрема, суд дійшов висновку, що період служби позивача в Радянській армії з 31.10.1986 по 27.11.1988 підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки після його завершення позивач продовжив роботу на підземних роботах за Списком №1. При цьому суд звернув увагу, що згідно з формою РС-право цей період уже враховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Стосовно періодів навчання позивача з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986 та з 30.04.1986 по 24.06.1986 суд у справі №440/15427/24 встановив, що позивач у 1982 році вступив до Краснолуцького гірничого технікуму за спеціальністю «гірнича електромеханіка» та закінчив повний курс навчання у 1986 році. Також судом встановлено, що у періоди з 16.09.1985 по 26.11.1985, з 18.03.1986 по 29.04.1986, з 22.09.1986 по 17.10.1986 позивач працював на підземних роботах на роботах, що внесені до Списку №1.
Таким чином, у рішенні від 01.01.2026 суд дійшов висновку, що вищевказані періоди навчання позивача повинні бути враховані до його пільгового стажу під час розрахунку пенсії. Суд також зазначив, що під час прийняття спірного рішення пенсійний орган не врахував надані позивачем документи та належним чином не розрахував його пільговий стаж з урахуванням усіх наданих документів.
Обставини, встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі №440/15427/24, яке набрало законної сили, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді цієї справи, оскільки встановлені щодо тих самих осіб та стосуються тих самих фактичних обставин визначення пільгового стажу позивача за Списком №1.
На виконання зазначеного рішення відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 15.11.2024, однак знову відмовив у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», посилаючись на те, що до пільгового стажу за Списком №1 зараховано лише 11 років, а періоди навчання з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986 та з 30.04.1986 по 24.06.1986 не зараховано.
Разом з тим суд враховує, що питання зарахування зазначених періодів навчання до пільгового стажу позивача вже було предметом судової оцінки у справі №440/15427/24. У межах цієї справи суд дійшов висновку про необхідність їх врахування до пільгового стажу за Списком №1, оскільки позивач навчався за відповідною гірничою спеціальністю, а після періодів навчання працював на підземних роботах за Списком №1.
З урахуванням уже встановлених судом обставин, пільговий стаж позивача за Списком №1 після врахування періодів навчання становить 15 років 9 днів, що є достатнім для застосування до нього положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Посилання відповідача на те, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі не повинен перевищувати трьох місяців між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, не спростовує висновків суду, викладених у рішенні від 01.01.2026 у справі №440/15427/24, яким уже встановлено обов`язок врахування відповідних періодів навчання до пільгового стажу позивача.
Отже, повторна відмова відповідача у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ґрунтується на неврахуванні обставин, які вже були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність власної бездіяльності у спірних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту звернення за перерахунком пенсії, а саме з 15.11.2024 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.11.2024 з урахуванням періодів навчання з 01.09.1982 по 15.09.1985, з 27.11.1985 по 17.03.1986 та з 30.04.1986 по 24.06.1986, з урахуванням раніше виплачених сум.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 по справі № 440/5842/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua