Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №200/3308/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року справа №200/3308/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року (повне судове рішення складено 25 травня 2026 року) у справі № 200/3308/26 (суддя в І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління) про:

- визнання протиправним та скасування Рішення від 24.04.2026 № 046350012715, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за заявою ОСОБА_1 від 17.04.2026 про перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язання Управління здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 17.04.2026 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати період з 01.04.2013 по 17.04.2026 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 17.04.2026 звернувся до органів ПФУ із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, а саме про перерахунок пенсії згідно ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.04.2026 № 046350012715 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку відсутністю необхідного пільгового підземного стажу. Крім того вказує, що відповідачем протиправно не було враховано пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202, ст. 8 Закону 345 період з 01.04.2013 по 17.04.2013 та період перебування на інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом з 18.04.2013 по 17.04.2026.

Вважає протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.04.2026 № 046350012715 про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2013 по 17.04.2013 та період перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.04.2013 по 16.04.2026 до стажу на підземних (провідних) роботах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 17.04.2026.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності з 18.04.2013.

Позивач 17.04.2026 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою №4793 щодо зміни виду розрахунку, тобто перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Страховий стаж позивача складає 19 років 9 місяців 19 днів.

Стаж за Списком №1 складає 4 роки 0 місяців 0 днів.

Загальний стаж складає 23 роки 9 місяців 19 днів, що є недостатнім для зміни виду розрахунку.

Правомірність прийнятого рішення № 046350012715 від 24.04.2026 про відмову в перерахунку пенсії пов`язується з відсутністю необхідного страхового стажу.

Водночас позовні вимоги позивача до суду за своїм змістом та правовою природою не були предметом розгляду Головним управлінням. Зокрема позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 17.04.2026 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також зарахувати період з 01.04.2013 по 17.04.2026 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.

Оскільки позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахування спірних періодів до пільгового стажу, відповідач був позбавлений можливості розглянути зазначені питання по суті та прийняти рішення, отже у суду не було правових підстав оцінювати правомірність дій Головного управління в цій частині.

Вважає рішення суду втручанням в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України.

Позивач надіслав відзив, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Вказує, що доводи відповідача щодо звернення із з заявою № 4793 щодо зміни виду розрахунку тобто перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком не відповідають дійсності, оскільки відсутній жодний документ, який підтверджує, що позивач звертався про перехід з пенсії на інвалідності та пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Також вказує, що разом із заявою про перерахунок було подано клопотання про перерахування пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (стаття 8) у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 77083 від 20.06.2024 (трудове каліцтво, безстроково).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності з 18.04.2013.

17.04.2026 позивач, через вебпортал ПФУ, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (стаття 8) у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області для розгляду заяви позивача від 17.04.2026.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.04.2026 № 046350012715 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії через відсутність необхідного стажу. Страховий стаж заявника без урахування додаткового стажу складає 19 років 9 місяців і 19 днів, стаж за Списком 1 - 4 роки 0 місяців 0 днів. Загальний стаж складає 23 роки 9 місяців 19 днів, що недостатньо для зміни виду розрахунку.

Вважаючи протиправним рішення відповідача, щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового (підземного) стажу та із застосування норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 26 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо застосування ст. 8 Закону України № 345-VІ від 02.09.2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» (також далі по тексту - Закон № 345-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VІ, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7, 5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Законом № 345-VІ визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком № 1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Так, стаття 1 Закону № 345-VІ для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме:

- робота за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;

- віднесення професії до Списку № 1;

- робота на підземних роботах повний робочий день.

Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VІ та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.

Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі № 345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону № 345-VІ слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Поряд з цим, у постанові від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17 Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі віднесення посади позивача за тим чи іншим кодом професій не є показником тривалості його робочого часу.

Також, суд вважає застосовними висновки, викладені у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 200/5813/20-а Верховного Суду, в якій колегія суддів зазначила, що віднесення посади, на якій працював позивач, до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1, що передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), не свідчить проте, що позивач не має права на отримання пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону № 345-VІ.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.12.004 ОСОБА_1 у спірні періоди працював:

03.01.2012 – 29.11.2012 – гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;

30.11.2012-14.06.2013 – учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті на час практики;

з 15.06.2013 – переведений брошюровщиком на 0,5 ставки.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив таке.

Згідно зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17.

Як вже було зазначено судом, позивач у період з 30.11.2012 по 14.06.2013 працював учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті.

Суд зазначає, що професію «учень гірника очисного забою» відноситься до провідної професії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з цим, судом встановлено, що позивач з 18.04.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання.

Частиною 5 статті 56 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що інвалідність позивача є наслідком трудового каліцтва, отриманого під час роботи учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, тобто за професією, що передбачена Списком № 1 і дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, за провідною професією, що підтверджено записами в трудовій книжці.

Факт роботи позивача, під час отримання трудового каліцтва, за провідною професією передбаченою Списком № 1 підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .

Отже, період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням та внаслідок нещасного випадку на виробництві з 18.04.2013 по 16.04.2026 (по день подання заяви про перерахунок пенсії) підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Стосовно позовних вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, згідно зі ст. 8 Закон № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стаж роботи позивача на підземних роботах за списком № 1 становить 18 років 3 місяці 11 днів, а саме: період роботи з 01.01.2004 по 30.06.2004, з 09.03.2005 по 01.04.2005, з 05.04.2005 по 28.04.2005, з 23.06.2005 по 01.07.2005, з 07.07.2005 по 04.11.2008, з 03.01.2012 по 17.04.2013; перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.04.2013 по 16.04.2026 (день подачі заяви про перерахунок пенсії).

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для незастосування гарантій пенсійного забезпечення, встановлених нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Так, статтею 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі – Закон № 345-VI) передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 1 ст. 33 Закону № 1058-IV установлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Водночас, ст. 28 Закону № 1058-IV визначено мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В абзаці четвертому ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV зазначено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачені ст. 114 Закону № 1058-IV.

З наведеного висновується, що передбачене абзацом четвертим ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV правило зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до відповідного стажу роботи із шкідливими умовами застосовується лише при призначенні пенсій на пільгових умовах, зокрема пенсії за віком на пільгових умовах.

У ч. 5 ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» також зазначено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Згідно з правовим висновком, який наведений Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахуванням наведених висновків, у відповідача були відсутні підстави для врахування періоду знаходження позивача на інвалідності під час вирішення питання про перерахунок пенсії по інвалідності із застосуванням Закон № 345-VI.

З розрахунку стажу (форма РС-право) випливає, що спеціальний стаж позивача (Список № 1 та/або Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в) на момент призначення пенсії по інвалідності становить менше 15 років.

Період знаходження позивача на інвалідності не підлягає врахуванню до спеціального стажу для вирішення питання про наявність підстав для перерахунку пенсії, зокрема згідно зі ст. 8 Закону № 345-VI.

Окружним судом при вирішенні спору зазначалось, що ним враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, проте, фактично висновки в цій справі враховано хибно – як підстава для задоволення позову.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2019 року по справі № 392/17/17 зазначила, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ. Отже, до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону 345-VI, оскільки фактично позивач просить зарахувати до пільгового стажу час перебування його на пенсії за віком на пільгових умовах, що не узгоджується з наведеними приписами законодавства.

Позивач перебуває на пенсії по інвалідності, а не на пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2024 року по справі № №160/20101/21 дійшов висновку, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Підсумовуючи, у постанові від 12 листопада 2024 року по справі № №160/20101/21 колегія суддів вважає, що Закон України № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» у сфері пенсійного забезпечення застосовується у нерозривному зв`язку із спеціальними нормативними актами, зокрема Законом України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і Законом України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

При призначенні пенсії по інвалідності особам, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, застосовується соціальна гарантія, передбачена статтею 8 Закону України № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та розмір пенсії обраховується в розмірі 80% середньої зарплати з одночасним застосуванням коефіцієнта, передбаченого статтею 33 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для пенсій по інвалідності. При цьому розмір пенсії не може бути меншим як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 459/245/17 колегією суддів викладена позиція, що згідно правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17 законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До пільгового стажу зараховується період до того часу, коли особа вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтю 242 КАС України, якою встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що обставини в справі № 392/17/17 дійсно відрізняються від фактів в справі, що розглядається нині.

Так, у справі № 392/17/17 позивач ВЖЕ ПЕРЕБУВАВ НА ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ (суди встановили, що ОСОБА_2 з 25 липня 2009 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, 10 вересня 2012 року ОСОБА_2 було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання).

В нинішній справі позивач перебуває на пенсії по інвалідності, а не на пенсії за віком на пільгових умовах.

Апеляційним судом при вирішенні спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, основним в якій зазначено про те, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи ТІЛЬКИ для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ.

Повністю релевантними до спірних правовідносин є висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 травня 2020 року в справі №205/8712/16-а, в якій встановлено наступне.

«13. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій, зокрема, просив вжити заходів щодо відновлення порушених прав у сфері пенсійного забезпечення, здійснити перерахунок пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про підвищення престижності шахтарської праці» та матеріалів пенсійної справи; при розрахунку розміру пенсії та середнього заробітку врахувати положення статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

14. На час подання зазначеної заяви ОСОБА_1 перебував на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

…

19. Станом на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 28.09.2016 позивач досяг 39-річного віку, загальний страховий стаж склав 24 роки 27 днів (у тому числі з 16.04.2003 - 13 років 05 місяців 12 днів), пільговий стаж - 20 років 09 місяців 24 дні (у тому числі з 16.04.2003 - 13 років 05 місяців 12 днів), який може бути віднесений до роботи:

- на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 у повному розмірі або 20 років 09 місяців 24 дні;

…

22. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 не досяг пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не набув спеціального стажу роботи (25 років або 20 років) для призначення пенсії за віком на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак у відповідачів на час виникнення спірних відносин відсутні підстави для застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при обчисленні розміру отримуваної позивачем пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

…

54. Згідно з правовим висновком, сформованим Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

…

59. На час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 не досяг пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не набув спеціального стажу роботи (25 років або 20 років) для призначення пенсії за віком на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Отже, в справі №205/8712/16-а (як і в нинішній справі) позивач перебував на пенсії по інвалідності та просив, зарахувавши час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при обчисленні розміру отримуваної пенсії, проте, такі вимоги Верховним Судом визнані необґрунтованими, в тому числі, з посиланням на раніше сформовані висновки у справі № 392/17/17.

При цьому не релевантними до спірних правовідносин є висновки Верховного Суду в інших справах.

Так, у постанові від 31 березня 2020 року в справі № 459/245/17 судами було встановлено наступні фактичні обставини: позивач був переведений на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме до 16 вересня 2008 року, та просив зарахувати період з 7 липня 2004 року по 3 січня 2008 року (час перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання) до загального та пільгового (підземного) стажу роботи за Списком № 1 й перерахувати пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

У справі №160/20101/21 при призначенні позивачу пенсії по інвалідності він мав стаж на підземних роботах за Списком №1 більше 15 років, пенсійним органом було застосовано приписи Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а спір виник в зв`язку з обрахуванням відповідачем пенсії в розмірі 50% пенсії за віком, в той час як позивач стверджував про право отримувати передбачену Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» гарантію у 80% заробітку шахтаря, в чому Верховний Суд відмовив.

Таким чином, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, які є релевантними до спірних правовідносин: від 18.04.2019 у справі № 392/17/17 та від 26 травня 2020 року в справі №205/8712/16-а.

Отже, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з відмовою позивачеві в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються. Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 200/3308/26 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Повне судове рішення – 27 жовтня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

І. В. Пивовар