Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №759/3924/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року місто Київ

Справа № 759/3924/26

Апеляційне провадження № 3-зв/824/46/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

ВСТАНОВИВ

Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_4 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 01 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 для розгляду вказаної справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року повернуто особі, яка її подала.

13 квітня 2026 року ОСОБА_2 повторно подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 квітня 2026 року справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_3

17 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду вказаної справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2026 року у справі призначено інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручено Київському НДЕКЦ МВС України.

16 жовтня 2026 року ОСОБА_2 подав заяву про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду вказаної справи.

Заява обґрунтована тим, що із відкритих джерел він дізнався, що експертна служба, до якої було направлено справу, надіслала лист від 04 серпня 2026 року, який містить запит на додаткові пояснення обох учасників ДТП.

Зазначає, що він не отримував запиту на надання додаткових пояснень зі свого боку, а також немає доказів його запрошення чи виклику до суду для надання таких пояснень експертній службі. Водночас інший учасник ДТП, який надав пояснення, з`явився до суду особисто, що свідчить про необ`єктивність розгляду справи та упередженість судді ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 16 жовтня 2026 року для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Заява із необхідними для її розгляду матеріалами передана 19 жовтня 2026 року.

Оскільки приписами КУпАП не передбачено права учасників провадження заявляти відвід судді, який розглядає справу, відповідно, й порядку розгляду таких заяв, суд керується приписами КПК України як найбільш наближеним за правовим регулюванням законом.

За приписами ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Розгляд заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 призначений в судове засідання на 27 жовтня 2026 року о 15:10.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_4 подав заяву про розгляд без його участі.

Суддя, якій заявлено відвід, не з`явилася, будучи повідомленими про місце і час розгляду заяви про відвід.

Дослідивши матеріали справи, а також заяву про відвід, суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Hauschildt проти Данії» від 24 травня 1989 року).

Неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти» від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» від 18 липня 2019 року).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя ОСОБА_3 виявила особисту упередженість до заявника чи до розгляду справи за його участю у цьому провадженні. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у суддів об`єктивно виправданими.

За приписами ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Із наведених положень закону вбачається, що заява про відвід судді має містити конкретні фактичні обставини, які, на думку заявника, свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу, а також обґрунтування того, яким чином такі обставини можуть об`єктивно викликати виправдані сумніви у неупередженості судді.

Оцінюючи доводи заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 на відповідність наведеним критеріям, суд виходить із такого.

Як убачається з матеріалів справи, 02 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання судового експерта від 21 серпня 2026 року № СЕ-19/111-26/32636-IT, подане в межах проведення призначеної судом інженерно-транспортної експертизи.

З метою забезпечення можливості учасникам справи надати відповідні пояснення 10 вересня 2026 року Київський апеляційний суд направив копії зазначеного клопотання обом учасникам провадження, а саме: ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому кореспонденцію ОСОБА_2 було направлено саме за адресою, яку він особисто зазначив для листування із судом, зокрема у поданій заяві про відвід.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трекінговим номером R067276324575 ОСОБА_4 отримав відповідну кореспонденцію 17 вересня 2026 року.

Скориставшись наданою можливістю, 21 вересня 2026 року ОСОБА_4 направив на електронну пошту Київського апеляційного суду додаткові пояснення для судового експерта.

07 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд направив до експертної установи лист із доданими поясненнями ОСОБА_4 , одночасно повідомивши, що станом на зазначену дату додаткові пояснення від ОСОБА_2 до суду не надходили.

Водночас відповідно до відомостей щодо відстеження поштового відправлення з трекінговим номером R067276324672 кореспонденція, адресована ОСОБА_2 , 28 вересня 2026 року була повернута відправнику з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що судом було вжито однакових заходів щодо направлення клопотання експерта обом учасникам провадження. Відповідні документи були направлені поштовим зв`язком за відомими суду адресами учасників, зокрема за адресою для листування, яку сам заявник повідомив суду.

Відповідно доводи про те, що суддя ОСОБА_3 умисно не повідомляла ОСОБА_2 про необхідність надання додаткових пояснень або створювала переваги іншому учаснику справи є безпідставними. Жодних фактичних даних, які б свідчили про направлення судом клопотання експерта лише одному з учасників провадження, приховування такого клопотання від ОСОБА_2 чи інші дії судді, спрямовані на обмеження його процесуальних можливостей, матеріали справи не містять.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_2 про те, що інший учасник дорожньо-транспортної пригоди особисто з`явився до суду для надання пояснень експерту, що, на переконання заявника, свідчить про необ`єктивність розгляду справи, оскільки як вбачається з матеріалів контрольного провадження, ОСОБА_4 після отримання поштової кореспонденції направив свої додаткові пояснення на електронну адресу Київського апеляційного суду 21 вересня 2026 року.

Забезпечення рівності учасників судового провадження передбачає створення кожному з них належних можливостей для реалізації своїх процесуальних прав, водночас не означає обов`язку суду забезпечувати фактичне використання таких можливостей кожним учасником в однаковому обсязі незалежно від його власної процесуальної поведінки.

Інститут відводу судді не може використовуватися як спосіб поставити суб`єктивні припущення учасника справи про можливу упередженість судді вище встановленого законом порядку здійснення судового провадження та об`єктивних відомостей про вчинені судом процесуальні дії.

Суд наголошує, що обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді повинна оцінюватися не виключно з позиції суб`єктивного сприйняття учасником справи окремих процесуальних дій або їх наслідків, а насамперед з огляду на наявність об`єктивно встановлених обставин, які давали б розумному та поінформованому сторонньому спостерігачу підстави сумніватися в неупередженості судді.

Установлені в цьому провадженні обставини, навпаки, підтверджують, що судом було направлено клопотання експерта обом учасникам справи, а отримані від одного з них пояснення передано до експертної установи із повідомленням про відсутність на відповідну дату пояснень іншого учасника. Наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про порушення суддею ОСОБА_3 принципу рівності учасників провадження, надання переваг ОСОБА_4 чи вчинення будь-яких дій, які об`єктивно могли б поставити під сумнів її безсторонність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи заяви ОСОБА_2 ґрунтуються переважно на його суб`єктивному сприйнятті обставин здійснення апеляційного провадження та не підтверджують існування передбачених пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України підстав для відводу судді.

За відсутності об`єктивно встановлених обставин, які могли б викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 , підстав для задоволення заяви про відвід суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1