Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №752/8994/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ

Справа №752/8994/26

Апеляційне провадження №22-ц/824/10642/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену під головуванням судді Данілової Т.М. 13 квітня 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив:

- визнати, що він має право на належну якість обслуговування ліфту, здійснюваного КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у третьому під`їзді будинку за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати, що частими та тривалими простоями ліфту, які суттєво перевищують нормативи простою, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» порушило право на належну якість обслуговування ліфту у третьому під`їзді будинку за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживача - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що з даних автоматизованої системи документообігу Голосіївського районного суду м. Києва вбачається, що позивачем подано до суду аналогічні за змістом позови до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав (зокрема, в провадженні суду перебувають справи №№752/15384/25, 752/2190/25). З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в справі слід відмовити.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із ухвалою суду першої інстанції позивач, ним подано апеляційну скаргу, в якій заначено, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що для тотожності спорів у порівнюваних справах вони, окрім співпадіння сторін, повинні мати однакові предмети та підстави спору.

Посилається на те, що предметом спору у даній справі № 752/8994/26 є часті та тривалі простої ліфту. Предметом спору у справі № 752/15384/25 є відмова відповідача скласти акт-претензію про залив моєї квартири. Предметом спору у справі №752/2190/25 є розповсюдження відповідачем недостовірної інформації про мою заборгованість.

Вважає, що предмети спору у порівнюваних справах не співпадають.

Звертає увагу, що підставою спору у даній справі № 752/8994/26 є лист відповідача від 14 січня 2025 року, в якому вказані періоди простою ліфту. Підставами спору у справі № 752/15384/25 є його звернення до відповідача від 22 грудня 2022 року з проханням скласти акт-претензію про залив його квартири і відповідь відповідача від 10 січня 2023 року, в якій немає згадки про складання акту-претензії. Підставою спору у справі № 752/2190/25 є розміщена відповідачем об`ява від 12 жовтня 2023 року про його заборгованість.

Вказує, що суд не обґрунтував ухвалу від 13 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі конкретними прикладами тотожності порівнюваних справ відповідно до передбачених п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України критеріїв тотожності, чим порушив свій обов`язок обґрунтовувати рішення, передбачений ч. 1 ст. 263 ЦПК України;

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що позивач фактично повторно порушує перед судом питання, які вже були предметом судового розгляду та оцінки суду у межах справи №752/6674/25, № 752/26845 та №752/994/26, що свідчить про тотожність заявлених вимог та підстав позову.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 34-35).

З огляду на вказане колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися.

В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив визнати, що він має право на належну якість обслуговування ліфту, здійснюваного КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у третьому під`їзді будинку за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_1 та визнати, що частими та тривалими простоями ліфту, які суттєво перевищують нормативи простою, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» порушило право на належну якість обслуговування ліфту у третьому під`їзді будинку за місцем мого проживання за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 1-4).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено, з огляду на наявність у провадженні цього ж суду аналогічних за змістом позовів (справи № 752/15384/25, №752/2190/25) з тими самими учасниками, предметом та з однакових підстав (а.с. 11).

Матеріли містить ухвали про відкриття провадження у справах на які послався районний суд як на підставу відмови у відкритті провадження, в яких предметом спору визначено захист прав споживача (а.с. 7-10).

За даними Єдиного державного реєстру апеляційним судом встановлено, що у справі № 752/2190/25 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є споживачем послуг з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . 12 жовтня 2023 року він виявив на під`їзді свого будинку оголошення, розміщене відповідачем, у якому містилася інформація про перелік квартир і мешканців, які мають заборгованість за послугами підприємства. Позивач вважав такі дії неправомірними, такими, що порочать його честь та гідність перед сусідами, а також порушують право на належну якість обслуговування й становлять нечесну та агресивну підприємницьку практику у розумінні статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з цим позивач просив визнати, що розповсюдження вказаної інформації порушило його право та є агресивною підприємницькою практикою.

У справі № 752/15384/25 позивач звернувся до суду з позовом, вказавши, що 22 грудня 2022 року він звертався до відповідача із заявою про перевірку якості наданих житлових послуг та складання акта-претензії для підтвердження факту заливу його квартири дощем з даху будинку. У відповіді підприємства від 10 січня 2023 року посилання на складання відповідного акта-претензії були відсутні, чим, на думку позивача, відповідач порушив його право на отримання такого документа, передбачене статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Позивач просив визнати ненадання акта-претензії порушенням його прав та зобов`язати відповідача надати відповідний акт.

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

У постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20, від 13 вересня 2021 року у справі № 296/10940/20 зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, а також згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень за результатами перевірки змісту судових рішень у справах, на які послався суд першої інстанції як на підставу для відмови у відкритті провадження, у справах № 752/2190/25 та № 752/15384/25 позивачем та судом був визначений предмет спору - захист прав позивача.

Проте у справі № 752/2190/25 позивач в обґрунтування позову зазначав, що він є споживачем послуг з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 та ним 12 жовтня 2023 року була виявлена недостовірна інформація про наявність його заборгованості. У зв`язку з цим позивач просив визнати, що розповсюдження вказаної інформації порушило його право на захист честі, гідності та є агресивною підприємницькою практикою.

У справі № 752/15384/25 позивач вказував на порушення прав споживача у зв`язку з відсутністю у відповіді відповідача від 10 січня 2023 року посилання на складання відповідного акта-претензії були відсутні, чим, на думку позивача, відповідач порушив його право на отримання такого документа, передбачене статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У позовних вимогах позивач просив визнати ненадання акта-претензії порушенням його прав та зобов`язати відповідача надати відповідний акт.

У справі, яка переглядається апеляційним судом позивач звернувся до суду з вимогами визнати наявність у нього права на належну якість обслуговування ліфту у третьому під`їзді будинку де він проживає та визнати порушення цього права у зв`язку з частими і тривалими простоями ліфту. Підставою для звернення з цим позовом стали відомості та періоди простоїв ліфту, зафіксовані у листі відповідача від 14 січня 2025 року.

Порівняльний аналіз наведених справ свідчить про те, що хоча сторони у справах та коротке визначення предмету спору є ідентичними, проте предмети та підстави позовів є абсолютно різними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про тотожність спорів у зазначених справах і безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Такий формальний підхід призвів до порушення основоположного права позивача на судовий захист, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 4 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук