Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №210/2733/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №210/2733/26

Суддя: Скотар Р. Є.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2733/26

Провадження № 2-о/210/76/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.,

секретаря судового засідання Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою адвоката Лященко Анни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2023 року проживала із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однією сім`єю із ОСОБА_4 проживали за адресою АДРЕСА_1 , даний факт підтверджується Актами від сусідів та знайомих, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до свідоцтва про смерть. Цивільний чоловік заявника був військовим та помер під час несення бойового чергування на передовому командному пункті, який розташовувався в населеному пункті Підвисоке, Ізюмського району Харківської області. ОСОБА_1 здійснила його поховання, як дружина, розпорядилася речами померлого.

Щодо отримання грошового забезпечення та одноразової грошової виплати я звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але заявнику було відмовлено оскільки вона не являється офіційною дружиною загиблого та немає рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, тому я вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Враховуючи викладене просить суд встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 2023 року по 2026 рік за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух по справі

Ухвалою суду від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 27).

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року витребувано від Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості (повні витяги щодо цих відомостей) про наявність актових записів щодо батьків, дружини та дітей у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45-46).

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.65).

Аргументи учасників справи

29 червня 2026 року від представника Міністерства оборони України – Лукашова Р.С. надійшли до суду пояснення у справі, в яких зазначив, що встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 необхідне ОСОБА_1 виключно для набуття статусу «члена сім`ї загиблого військовослужбовця» з метою подальшого звернення до органів Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р.

Згідно зі Сповіщенням № 1482 від 02.04.2026 р., виданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , солдат ОСОБА_4 особистого розпорядження (заповіту на випадок загибелі щодо ОГД) за життя не складав. За відсутності особистого розпорядження, право на ОГД виникає безпосередньо в силу закону у категорій осіб, визначених ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України № 3515-IX та № 3621-IX). Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин є підставою для відмови у задоволенні позову.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 присутня не була, скориставшись правом представництва.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Лященко А.М. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника, заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України у судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 у судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні присутня не була, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00060215966 від 06.08.2026 року, наданого на виконання ухвали суду, 08 вересня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб, актовий запис № 322, після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_6 (а.с. 52).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00060206702 від 05.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_2 , батьками зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 55-56).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00060207169 від 05.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_8 , батьками зазначено ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , згідно відомостей про визнання батьківства прізвище дитини змінено на ОСОБА_6 , ОСОБА_11 замінено на ОСОБА_12 , батько: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 57-59).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 09.08.2008 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано, актовий запис № 300 (а.с.26)

ОСОБА_1 02.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_7 отримала сповіщення про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 під час несення бойового чергування на передовому командному пункті, який розташовувався в н.п. Підвисоке Ізюмського району Харківської області. Особисте розпорядження не складалось (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.04.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 46 років (а.с.17).

Згідно Акту від 09.04.2026 року, за підписом ОСОБА_13 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дійсно проживали разом, вели спільне господарство з 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11 зворот).

Згідно Акту від 10.04.2026 року, за підписом ОСОБА_14 , затвердженого головою вуличного комітету № 2 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка є її донькою проживали разом в гуртожитку, а з 2023 року разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проводили разом відпустки, робили ремонтні роботи в будинку та будівельні на подвір`ї, здійснювали покупки для таких робіт. Святкували сімейні свята та дні народження (а.с. 10).

Згідно Акту від 10.04.2026 року, за підписом ОСОБА_15 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є його рідним братом та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали разом в гуртожитку, робили ремонт, вели спільний бюджет. На всіх спільних святах поводили себе як сімейна пара з 2020 року та проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 , а потім мешкали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно Акту від 12.04.2026 року, за підписом сусідки Барановської І.І., затвердженого головою вуличного комітету № 2 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали разом і відомі як чоловік і дружина. Вели спільне господарство, будівельні роботи у дворі, разом здійснювали покупки, святкували дні народження та інші свята з 2023 року (а.с.9 зворот).

Згідно Акту від 12.04.2026 року, за підписами сусідів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є племінником та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали разом в гуртожитку, робили спільний ремонт, вели спільний бюджет, До початку війни неодноразово приїздили до м. Херсон як сімейна пара з 2020 року. Проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , а потім переїхали за адресою: АДРЕСА_1 де й неодноразово бували на сімейних святах. ОСОБА_1 допомагала цивільному чоловіку ОСОБА_4 , по догляду за його хворим батьком ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.12).

Згідно Акту від 12.04.2026 року, за підписами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є їх кумом та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали разом в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 з 2020 року, вели спільне господарство, спільний бюджет, поводили себе як сімейна пара, потім переїхали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12 зворот).

Згідно Акту від 13.04.2026 року, за підписами сусідів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , затвердженого головою вуличного комітету № 2 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживали разом і були відомі серед сусідів як чоловік і дружина. Вели спільне господарство, облаштовували подвір`я, разом здійснювали покупки і мали спільний побут з 2023 року (а.с.9).

Відповідно до виписки з рахунку АТ «ПУМБ» ОСОБА_1 отримувала за період з 10.10.2025 року по 27.03.2026 року від ОСОБА_4 грошові кошти на картку, а саме: 15.10.2025 року, 26.11.2025 року, 09.12.2025 року, 05.02.2026 року 08.03.2026 року, 15.03.2026 року, 21.03.2026 року.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених у частині першій статті 315 ЦПК України, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Такі факти повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; і такі факти не пов`язуються з подальшим вирішенням спору про право в судовому порядку,

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Положеннями частини першої статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною четвертою статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Статтею 6 цього Закону визначені права близьких родичів. Виникнення і реалізація цих прав не ставиться у залежність від рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Згідно з частинами першою – третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Разом з тим, надані заявницею докази у їх сукупності не підтверджують тривалого спільного її проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, наявності у них спільних витрат, купівлю майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наданням взаємної допомоги, наявності усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням тощо.

Крім того, відповідно до Актів про проживання за підписами сусідів, кумів, батька та дядька від 09.04.2026 року, 10.04.2026 року 12.04.2026 року та від 13.04.2026 року ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 проживали разом в гуртожитку, робили ремонт, вели спільний бюджет. На всіх спільних святах поводили себе як сімейна пара з 2020 року та проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 , а потім мешкали за адресою: АДРЕСА_1 до 28.03.2026 року, однак суд не приймає такі до уваги, оскільки ОСОБА_4 перебув в лавах ЗСУ з 07.11.2025 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 та відповідно не проживав разом із заявником, отже твердження ОСОБА_1 року по 2026 рік вони проживали разом не відповідає дійсності.

Також, позивачка долучила до матеріалів справи ксерокопії фотосвітлин, на яких з її слів зображені вона та ОСОБА_4 , однак дані фото не підтверджують факт проживання однією сім`єю до моменту загибелі ОСОБА_4 .

Посилання заявника на те, що за час спільного проживання вони з ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка є необґрунтованими, оскільки на підтвердження зазначених обставин заявниця не надала суду жодного письмового доказу. Відсутні у матеріалах справи також докази, які б підтверджували переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо спільних сімейних справ, купівлю майна, речей для спільного користування.

Згідно довідки АТ «ПУМБ» на картку заявника ОСОБА_4 здійснював періодичні платежі на картку заявника в період з 15.10.2025 року по 21.03.2026 року, однак пересилання коштів на рахунок заявника, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Надані заявницею докази підтверджують лише спільне проживання протягом певного періоду за однією адресою, що не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Акти, за підписами сусідів та родичів не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю. Доказів, які б підтверджували факт ведення з ОСОБА_4 спільного господарства, спільного бюджету та наявності взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю/сім`ї, заявниця не надала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову адвоката Лященко Анни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити, оскільки заявником не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю в період з 2023 року по 2026 рік та не надано доказів ведення спільного господарства, спільного бюджету, спільного утримання житла, спільних витрат.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Лященко Анни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 );

- заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 );

- заінтересована особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, ЄДРПОУ 00034022);

- заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ( АДРЕСА_6 );

- заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_7 ).

Суддя: Р. Є. Скотар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua