Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №210/4013/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4013/26

Провадження № 2/210/2315/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання: Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,–

ВСТАНОВИВ:

До суду 15.06.2026 року надійшла вказана позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.08.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1591-1693.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3124, для підписання Кредитного договору №1591-1693 від 21.08.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту – 2 000,00 грн.;

- строк кредитування – 365 днів;

- базовий період – 28 днів;

- комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту;

- знижена % ставка - 1,00 % в день

- стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою №1 від 03.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Також Додатковою угодою №2 від 22.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 200,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Однак, відповідач належним чином не виконала умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 10.04.2026 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору становлять 8 670,00 гривень, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом – 2200,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 3740,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2400,00 гривень, заборгованість по комісії – 330,00 гривень.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 670,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рух по справі

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.82).

Аргументи учасників справи

13 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Відповідач зазначає, що не погоджується з позовом у заявленому розмірі, а саме в нарахуванні заборгованості за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України.

Зазначає, що у період воєнного стану відповідно до чинного законодавства у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу,а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, позивач окремо просить стягнути з мене 330 грн комісії. При тілі кредиту 2 200 грн ця сума фактично становить 15 % від суми отриманого кредиту. Сам позивач у позові присвячує окреме обґрунтування правомірності встановлення кредитних комісій.

Зазначає, що розрахунок є одностороннім документом позивача, а тому він повинен підтверджуватися первинними та іншими належними доказами, які дозволяють суду самостійно перевірити: дату видачі коштів, строк кредитування, дату настання прострочення, залишок основної суми боргу, періоди нарахування процентів, застосовані ставки, підстави комісії та порядок зарахування здійснених платежів.

Враховуючи викладене просила суд позовні вимоги задовольнити частково в розмірі 5940,00 грн, відмовивши в стягненні заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України та заборгованості по комісії в розмірі 330 грн, а судові витрати розподілити пропорційно фактично задоволеним позовним вимогам.

Представник позивача в судовому засіданні присутній не був, до позову додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилася, про місце і час судового розгляду повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву - не подала, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 21.08.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1591-1693 (а.с.13-18).

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3124, для підписання Кредитного договору №1591-1693 від 21.08.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту – 2 000,00 грн.;

- строк кредитування – 365 днів;

- базовий період – 28 днів;

- комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту;

- знижена % ставка - 1,00 % в день

- стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Номером особистого електронного платіжного засобу позичальник ОСОБА_1 зазначила № НОМЕР_1 (а.с.18).

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А3124 (а.с.18).

Вказані умови кредиту також викладені у паспорті споживчого кредиту від 21.08.2026 року підписаного ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А6907 (а.с.24-49).

Також Додатковою угодою №1 від 03.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн (а.с.51-54).

Також Додатковою угодою №2 від 22.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 200,00 грн(а.с.55-58).

До позову надано правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с.19-23).

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1591-1693 від 21.08.2025, загальна вартість кредиту становить 8 698,46 гривень (а.с.23).

Відповідно до Довідки про перерахування суми кредиту №1591-1693 від 21.08.2025, на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн 21.08.2025; 600,00 грн 03.10.2025; 2200,00 грн 22.10.2025, вказане підстверджується також листами АТ КБ «Приват Банк» (а.с.50,59).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1591-1693 від 21.08.2025 станом на 21.08.2025, заборгованість останньої складає 8670,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 2200 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками – 3740,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 2400,00 гривень, заборгованість по комісії – 330,00 гривень (а.с.60-63).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А3124 Договір про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року та Паспорт споживчого кредиту, Додаткову угоду від 03.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А7167 та Додаткову угоду від 22.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1591-1693 від 21.08.2025 року електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А8851, чим погодилася із запропонованими умовами кредитування.

Отже, договір про надання фінансового кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за Договором та Додатковою угодою виконало, надавши ОСОБА_1 на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , кредитні кошти в загальному розмірі 4800,00 грн, що підтверджується квитанціями та довідкою про перерахування суми кредиту.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, у даному випадку відповідно до умов договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали кредитний договір, зі свого боку позивач свої зобов`язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, тоді як відповідач покладені на нього зобов`язання не виконав і в установлені договором строки грошові кошти на погашення кредиту не вносив.

Доведеність факту отримання відповідачем коштів на кредитну карту, активне користування кредитними коштами, в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань.

Стосовно доводів сторони відповідача про неспіврозмірність суми відсотків сумі кредиту, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стосовно доводів сторони відповідача щодо неправомірності позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу) та комісії.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц вказано, що: «необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі».

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України і діє до цього часу.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За результатом аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що на кредитний договір №1591-1693, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_3 звільняється від обов`язку сплати на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2400,00 гривень та комісії в розмірі 330,00 гривень.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина друга статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 2400,00 гривень та комісії в розмірі 330,00 гривень, розмір яких розраховано за період з 21.08.2025 по 10.04.2026, оскільки відповідач в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від її сплати внаслідок наявності військового стану в Україні з дня отримання кредиту та по день ухвалення рішення.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, нарахування відсотків за користування кредитом було передбачено умовами договору, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

При зверненні позивача до суду, ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 2662,40 грн (100 %).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у розмірі 5940,00 грн – що становить 68,51 % від суми позову (8670,00 грн), із ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору розмірі задоволеної частини, що становить 1824,01 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,ч. 1 ст. 141, 142, ч. 2 ст. 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1591-1693 від 21.08.2025 в розмірі 5940,00 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок гривень), з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 2200,00 грн (дві тисячі двісті гривень);

- прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 3 740,00 грн (три тисячі сімсот сорок гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) суму сплаченого судового збору в розмірі 1824,01 грн (одна тисяча вісімсот двадцять чотири гривні одна копійка).

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133);

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Р. Є. Скотар