Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №359/470/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 359/470/26 Головуючий у суді першої інстанції - Журавський В.В. Номер провадження № 22-ц/824/14685/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Натиною Андрієм Олексійовичем , на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Журавського В.В., у місті Бориспіль, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова (Коваленко) Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Споживчий центр» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., зареєстрований в реєстрі за №23508, про стягнення з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором у розмірі 8230 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду. Захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою (Коваленко) Оленою Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за №23508, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за заборгованості за кредитним договором №18.10.2019-010000871 від 18 жовтня 2019 року у розмірі 8230 грн, скасовано.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Натина А.О. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є незаконною та необґрунтованою, оскільки 19 червня 2026 року представник позивача очікував на підключення до судового засідання в режимі відеоконференції, однак суд його не підключив. На підтвердження цього посилається на фотознімки екрана, які, за його твердженням, засвідчують перебування в системі відеоконференцзв`язку в призначений час.

Вважає, що залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача та його представника є безпідставним, оскільки не підключення до відеоконференції з причин, що не залежали від представника, не може прирівнюватися до неявки в судове засідання.

За наведених обставин просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважаючи, що допущені судом процесуальні порушення призвели до безпідставного залишення позову без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

21 жовтня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - Натини А.О. про розгляд даної справи без участі позивача та його представника.

Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу мотивував своє рішення тим, що з протоколів судових засідань вбачається, що позивач та його представник Натина А.О. не з`явилися у судові засідання, які проводились 22 квітня 2026 року та 19 червня 2026 року.

Відтак, районний суд вважав, що вказана обставина свідчить про те, що неявки позивача та його представника Натини А.О. мають ознаку повторності. Представник позивача Натина А.О. завчасно у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, а саме ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2026 року про відкриття провадження в цивільній справі (а.с.87), довідкою про доставку електронного документу, а саме ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2026 року про забезпечення участі представника позивача Натини А.О. в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.101), довідкою про доставку електронного документу, а саме «внесення дат слухання» (а.с.103). В матеріалах цивільної справи відсутня заява позивача або його представника Натини А.О. про розгляд цивільної справи в їхню відсутність

На підставі викладеного виснував, що пред`явлений ОСОБА_1 позов належить залишити без розгляду, а заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2026 року - скасувати.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В порядку ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).

Із матеріалів справи вбачається, що у січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Споживчий центр» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 грудня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., зареєстрований в реєстрі за №23508, про стягнення з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором у розмірі 8230 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий центр», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова (Коваленко) О.М., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Призначено розгляд справи по суті на 22 квітня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 02 лютого 2026 року доставлено до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» представника позивача - Натини А.О. 07 лютого 2026 року.

24 лютого 2026 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - Натини А.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якого просив суд дозволити йому брати участь в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 25 лютого 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 - Натини А.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Забезпечено участь представника Натини А.О. в судовому засіданні, призначеному на 22 квітня 2026 року о 09 годині 00 хвилин, а також в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету у системі «Електронний суд» адвоката Натини А.О. 25 лютого 2026 року.

22 квітня 2026 року у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 19 червня 2026 року о 11 годині 30 хвилин, про що було повідомлено сторону позивача, шляхом направлення до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» адвоката Натини А.О. 24 квітня 2026 року.

Відповідно до протоколу судового засідання, 19 червня 2026 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не з`явилися.

Відтак, на підставі ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Апелянт, оскаржуючи постановлену ухвалу, посилався на те, що 19 червня 2026 року він очікував на підключення до судового засідання в режимі відеоконференції, однак суд його не підключив, про що є докази, у вигляді фотознімків екрану, запрошення на участь у судовому засіданні від суду не отримував.

Дослідивши надані фотознімки екрану та перевіривши інформацію, що міститься в підсистемі електронний суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що позиція представника позивача про те, що його фактично не було підключено до участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції, попри його перебування у відповідному електронному кабінеті, заслуговує на увагу, оскільки безпосередньо стосується реалізації права особи на участь у судовому розгляді та дотримання судом принципів змагальності і доступу до правосуддя.

Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, учасник справи має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за умови постановлення судом відповідної ухвали та забезпечення судом технічної можливості проведення такого засідання. При цьому саме на суд покладається обов`язок організації відеоконференції, включаючи належне повідомлення учасника про порядок підключення, направлення відповідного запрошення (лінку, ідентифікатора конференції) та фактичне забезпечення його допуску до участі у засіданні.

Отже, у разі, якщо судом було задоволено клопотання про участь у режимі відеоконференції або якщо розгляд справи здійснювався із використанням технічних засобів, суд зобов`язаний вчинити всі необхідні процесуальні дії для забезпечення реальної, а не формальної можливості участі сторони у засіданні.

Колегія суддів погоджується з тим, що представник позивача фактично був позбавлений можливості приєднатися до судового розгляду, оскільки, перебуваючи у системі відеоконференцзв`язку, що підтверджується наданими фотознімками екрану, не отримував від суду запрошення на участь у засіданні. За таких обставин, неявка представника позивача у судове засідання могла бути зумовлена не його пасивною поведінкою, а об`єктивними перешкодами, які залежали від організації процесу судом.

Більше того, відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, подавати докази та клопотання. Не реалізація цього права з причин, пов`язаних із неналежною організацією відеоконференції, є істотним порушенням процесуальних прав сторони.

Якщо суд першої інстанції, маючи відомості про подане клопотання щодо відеоконференції або фактичну участь сторони через відповідну систему, не забезпечив належного підключення учасника справи, не перевірив причини його відсутності у засіданні та формально визнав таку неявку безпідставною, це може свідчити про передчасність висновку щодо наявності підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 257 ЦПК України.

У випадку ж, коли сторона вживала заходів для участі у судовому засіданні, зокрема перебувала у системі відеоконференцзв`язку, однак не була фактично підключена до засідання через дії або бездіяльність суду, така неявка не може вважатися неповажною.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про не підключення представника позивача до відеоконференції за наявності доказів його готовності до участі у засіданні може свідчити про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позову без розгляду, і за таких обставин є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач та його представник, не з`явилися в судове засідання вдруге, будучи повідомленими про судове засідання, призначене на 19 червня 2026 року о 11 годині 30 хвилин, та обізнаними про розгляд справи, чекаючи підключення до ВКЗ для розгляду справи.

Відповідно висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Натиною Андрієм Олексійовичем , задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2026 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв