Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №199/14477/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №199/14477/26

Суддя: ЛИСЕНКО В. О.

Справа № 199/14477/26

(3/199/3459/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

23.10.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю: ОСОБА_1 та його захисника Супруна П.О.,

УСТАНОВИВ:

29.08.2026 о 18:45 годині у місті Дніпрі по пров. Озерний, буд. 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні:

- ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що він дійсно керував транспортним засобом «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_3 , напередодні випивши пива. На вимогу працівника поліції продути газоаналізатор «Драгер» він відмовився, оскільки не довіряє газоаналізатору поліцейських. Зазначив про те, що працівник поліції не запропонував йому проїхати до медичного закладу, де б він пройшов такий огляд. На підставі викладеного просив закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- захисник Супрун П.О. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки водію ОСОБА_1 не надали направлення на проходження медичного огляду в медичному закладі; водій ОСОБА_1 не пройшов огляд на місці, оскільки не довіряє газоаналізатору «Драгер».

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника Супруна П.О., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758312 від 29.08.2026, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі. Зі змісту протоколу слідує, що водій ОСОБА_1 не заперечував щодо змісту складеного протоколу, фактично підтвердивши те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2026, згідно якого у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови). Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводився;

- матеріалом відеозапису з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений під час керування транспортним засобом «ВАЗ 2121», н.з. НОМЕР_3 . У водія ОСОБА_1 перевірили документи. На питання працівника поліції водій ОСОБА_1 повідомив, що дійсно вживав алкоголь, але вчора. На неодноразові питання працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» водій ОСОБА_1 відповідав: «Покаже». Таку відповідь суддя розцінює як не тільки як визнання водієм факту керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, але і як дійсну причину відмови водія не проходити огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на думку ОСОБА_1 його огляд підтвердив би факт керування ним автомобілем в стані такого сп`яніння. У подальшому до водія ОСОБА_1 підійшла працівник поліції ОСОБА_2 , яка знову запропонувала водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Після чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні інспектор 2 взводу 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , будучи допитаною в якості свідка за клопотанням захисника, повідомила, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, які водію ОСОБА_1 були оголошені. Вона особисто запропонувала водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 та запереченням захисника Супруна П.О., суддя виходить з наступного.

Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп`яніння.

Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зокрема, частиною 4 ст. 266 КУпАП імперативно визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що поліцейський оголошує водію ОСОБА_1 про те, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, не наводячи об`єктивні причини такої відмови.

Надаючи оцінку поясненням водія ОСОБА_1 про те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, виходжу з того, що такі пояснення спростовані як матеріалом відеозапису працівника поліції, так поясненням у судовому засіданні інспектора 2 взводу 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області Коваленко А.С., в якості свідка, яка підтвердила факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору, так і в медичному закладі.

Пояснення водія ОСОБА_1 про те, що він не довіряє газоаналізатору «Драгер», не може свідчити про наявність обґрунтованої відмови водія виконувати приписи п. 2.5 Правил дорожнього руху та з урахуванням визнання водієм факту вживання пива лише вказує на його протиправну та умисну відмову проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до приписів ст. 266 КУпАП.

Доводи захисника Супруна П.О. про те, що співробітники поліції не вручили ОСОБА_1 направлення на огляд в заклад охорони здоров`я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, що може свідчити про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, факт складення направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я є підставою для уповноваженого лікаря здійснити медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП, а саме: без стягнення будь-якої плати та протягом двох годин з моменту виявлення ознак сп`яніння.

Відповідно таке направлення є обов`язковим для вручення лікарю закладу охорони здоров`я і поліцейський не має обов`язку вручати копію такого направлення водію або ознайомлювати із його змістом, оскільки згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться виключно в присутності поліцейського.

На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua