Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №164/1924/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/1924/25

п/с: 2/164/357/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок.

Свої вимоги обґрунтував тим, що у 2004 році між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 в усній формі було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов і укладено усний договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони домовилися, що право власності на житловий будинок переходить до позивача після оплати. Вартість будинку становила 5000 (п`ять тисяч) гривень, що підтверджується розпискою, завіреною Старосільською сільською радою Маневицького району Волинської області від 11 жовтня 2004 року.

На момент укладення угоди Відповідач не мав оформлених спадкових прав на зазначений будинок, оскільки він належав його покійному батькові, ОСОБА_4 . Для подальшого оформлення права власності на Позивача ОСОБА_2 , Відповідач зробив довіреність на ім`я ОСОБА_5 (рідної сестри дружини позивача ОСОБА_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_2 ) для оформлення його спадкових прав на будинок та господарські споруди.

Після отримання оплати та оформлення довіреності, Відповідач передав Позивачу ОСОБА_2 ключі від будинку. З цього моменту, а саме з 2004 року, позивач разом зі своєю родиною відкрито, безперервно та добросовісно володіє та користується зазначеним житловим будинком.

Першим кроком у процесі оформлення права власності було визнання спадкових прав за Відповідачем.

22 лютого 2005 року Маневицький районний суд виніс рішення, яким визнав за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування. Зазначене рішення підтверджує, що представником позивача ( ОСОБА_3 ) у суді була ОСОБА_5 , що свідчить про послідовність їх дій, спрямованих на юридичне оформлення угоди.

Згодом, маючи на руках рішення суду та необхідні документи, позивач ОСОБА_2 з ОСОБА_5 звернулися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Однак нотаріус відмовив у посвідчениі угоди через відсутність певних документів з боку ОСОБА_3 . В подальшому після кожного усного звернення з вимогою виконати свої зобов`язання, Відповідач ухиляється, посилаючись на різні особисті обставини такі як погане самопочуття, відсутність грошових коштів для оплати проїзду тощо. Незважаючи на неодноразові звернення Позивача до Відповідача з проханням нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, він цього не зробив.

Позивач ОСОБА_2 та його сім`я вже понад двадцять років проживають у цьому будинку, підтримують його у належному стані, сплачують комунальні послуги та здійснюють інші дії, що свідчать про володіння майном як власник. Володіння позивача ОСОБА_2 зазначеним домоволодінням є відомим як посадовим особам, так і сусідам та іншим особам у селі. Позивач ОСОБА_2 не залишав зазначене домоволодіння протягом всього цього часу, починаючи з 2004 року.

Як можна встановити з вищевикладеного позивач ОСОБА_2 , повністю виконав свої зобов`язання за усною домовленістю, сплативши кошти та фактично вступивши у володіння майном. Позивач вчинив усі залежні від нього дії для юридичного оформлення угоди. Натомість Відповідач, отримавши кошти та оформивши свої спадкові права, ухиляється від завершення угоди, створюючи ситуацію невизначеності щодо його права власності на будинок, яким позивач ОСОБА_2 володіє та користується протягом багатьох років.

Представник позивача адвокат Веремчук В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, а також повідомив, що він особисто розмовляв з відповідачем ОСОБА_3 , останній мав прийняти участь в судовому засіданні по відео конференції з приміщення іншого суду, про те весь час під різними приводами знаходив причину, щоб уникнути судового засідання.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада». Також 26.06.2026 року на адресу Маневицького районного суду Волинської області суду поштовою кореспонденцією з зазначенням відправника ОСОБА_3 за адресою; АДРЕСА_3 надійшло клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 він визнає повністю. До зазначеного клопотання додав копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_1 виданий Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що в 2004 році на її ім`я ОСОБА_3 з яким вона раніше не була знайома, було видано довіреність для оформлення права власності на житловий будинок на ім`я останнього та подальшого продажу цього майна ОСОБА_2 , так як між зазначеними особами було усно укладено угоду купівлі – продажу вказаного будинку і між ними відбувся грошовий розрахунок. Вона була представником ОСОБА_3 в суді при визнанні права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Після набрання рішенням суду законної сили по вищевказаному питанню, вона звернулась разом із ОСОБА_2 до нотаріуса про оформлення договору купівля продажу, про те вказану дію не було вчинено за відсутності в ОСОБА_3 РНОКПП. ОСОБА_3 обіцяв звернутись в податкову інспекцію для отримання зазначеного ідентифікаційного коду, про те не виконав своєї обіцянки і це зайшло в давність. Їй відомо, що ОСОБА_2 зробив ремонт у вищезазначеному будинку, поміняв двері, вікна, провів водогін, побудував на подвір`ї будинку гараж та інші господарські споруди та на протязі більш як двадцять років вільно володіє зазначеним домоволодінням.

Судом досліджена розписка написана ОСОБА_3 від 11.10.2004 в якій зазначено, що останній отримав від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 5 000 гривень за житловий будинок в с. Ситниця, який належав його батькові. Розписка засвідчена посадовою особою Старосільської сільської ради Маневицького району Волинської області та відтиском печатки вказаної сільської ради.

Судом досліджені інші письмові докази, а саме: копія паспорту громадянина України виданого Маневицьким РВ УМВС України в Волинській області серії НОМЕР_2 від 09 квітня 1998 року, копії картки платника податків ОСОБА_2 від 02.02.2023, розписки ОСОБА_3 про отримання грошових коштів від 11.10.2004, доручення від 11.10.2004, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 лютого 2005 року, висновку фізичної особи-підприємся ОСОБА_6 про вартість об`єкта оцінки від 27.06.2025, відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданою Колківською селищною радою № 549/043-12 від 12.06.2025, акту обстеження житлового будинку від 21 липня 2025 року, згідно якого у будинку АДРЕСА_1 з 2004 року по даний час проживає ОСОБА_2 разом з дружиною, у будинку зареєстрована його дочка ОСОБА_7 та внуки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

Сторони договору починаючи з моменту передачі та прийняття вказаного будинку мали бажання укласти договір купівлі- продажу та зареєструвати його в установленому законом порядку.

Сторони не оформили договір купівлі-продажу на житловий будинок в установленому законом порядку з формальних причин, і на теперішній час Відповідач ухиляється від укладання письмового та нотаріального договору купівлі-продажу.

Таким чином дії Відповідача свідчать про те що він фактично уклав договір купівлі продажу, але в подальшому ухилився від його юридичного посвідчення.

Тому Позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності належним шляхом, а саме нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу свого житлового будинку.

Позивач всі свої зобов`язання виконав, користується придбаним майном, однак не може оформити право власності на майно з причин незалежних від нього, через ухилення Відповідача від здійснення дій направлених на нотаріальне посвідчення договору.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого і визнання права.

Підстави набуття права власності регламентовані статтею 328 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до частини другої статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Неможливість здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв`язку із ухиленням продавця та сторони в договорі купівлі-продажу від укладення письмового та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та з чого вбачається втрата можливості з цієї причини його посвідчити, є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що спірний договір не було посвідчено нотаріально, разом з цим, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, відбулося його виконання, відповідач отримав кошти, а позивач почав користуватися та утримувати житловий будинок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 265, ЦПК України, ст. ст. 220, 328, 334, 392 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати дійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер не відомий.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.