Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №161/18460/26
Суддя: Пахолюк А. М.
Справа № 161/18460/26
Провадження № 3/161/4549/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 25.08.2026 року о 22 год. 30 хв., в м. Луцьк, проспект Соборності, 25, керував транспортним засобом марки «BMW 330D», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний відеореєстратор бодікамера № 475407 та № 475428, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім того, 25.08.2026 року о 22 год. 30 хв., в м. Луцьк, проспект Соборності, 25, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW 330D», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та увімкненого звукового спецсигналу, не зупинився. Водій був зупинений шляхом блокування на патрульному автомобілі «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 на проспекті Соборності, 25 в м. Луцьку, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху.
В судові засідання призначені на 10 год. 00 хв. 16.09.2026 року, на 10 год. 00 хв. 06.10.2026 року та на 10 год. 40 хв. 22.10.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився за викликом до суду, хоча був належним чином повідомлений про час, місце і дату судового розгляду, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», клопотання його захисника про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання захисника про відкладення судового засідання, яке призначене на 06.10.2026 року, розписка, довідка про доставку електронного документу (а.с.11-19).
Водночас, неявку порушника в судові засідання та його захисника, суд розцінює, як намагання уникнути ОСОБА_1 встановленої адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення за наявності допустимих та належних доказів, шляхом зловживання своїми правами, а саме, умисного затягування строку, передбаченого ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.
Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року визначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року визначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
В даному випадку, з довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», клопотання його захисника про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання захисника про відкладення судового засідання, яке призначене на 06.10.2026 року, розписка, довідки про доставку електронного документу, вбачається, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про наявність адміністративної справи відносно притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130, 122-2 КУпАП, в провадженні суду, а тому беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно якої ст.130, 122-2 КУпАП не відносяться до категорій справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суд здійснює розгляд такої справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
При цьому, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 та/або його захисник Кондратішина В.В., будучи обізнаними про слухання справи, та зважаючи на те, що дана справа неодноразово відкладалась, не надали суду будь-яких письмових заперечень чи доказів на спростування вини ОСОБА_1 , а відтак, з врахуванням, передбачених ст. 38 КУпАП строків, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасника процесу, що не з`явився, за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Судом встановлено, що захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 , була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилась, при цьому будь-яких об`єктивних та підтверджених доказами причин неможливості прибуття суду не надала.
Враховуючи, що відповідно до ст. 268 КУпАП право на захист гарантується особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак реалізація цього права не може бути використана як спосіб безпідставного затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності захисника ОСОБА_1 – Кондратішиної В.В., оскільки остання мала реальну можливість прибути до суду та забезпечити право на захист свого довірителя.
Отже, вина ОСОБА_1 повністю підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, серії ЕПР1 № 755131 від 25.08.2026 року та серії ЕПР1 № 755128 від 25.08.2026 року, довідкою «ІКС ІПНП» від 27.08.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.08.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.08.2026 року, рапортом, копією постанови серії ЕНА № 7779535 від 25.08.2026 року, відеозаписом з місця події наявним у матеріалах справи.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
До обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд відносить вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд по справі не вбачає.
З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. ст.36, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП суд -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua