Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №161/22102/25
Суддя: Черняк В. В.
Справа № 161/22102/25
Провадження № 2-о/161/141/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Черняка В.В.,
присяжних – Парфенюк М.І., Поліщук О.Р.,
за участю секретаря судового засідання – Дмитрук Т.В.,
заявника – ОСОБА_1 ,
представника заявника – ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи – Мурашкіної Т.В.,
представника особи, щодо якої ставиться питання про визнання недієздатною – ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник через свого представника звернувся до суду із вказаною заявою, яку обґрунтовує тим, що його брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом першої групи з дитинства. Має діагноз «олігофренія в стадії імбіцильності». У зв`язку з цим ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду, оскільки позбавлений здатності контролювати свої дії та усвідомлювати їх, не може обслуговувати себе в побуті. Батько заявника помер, мати є особами пенсійного віку (77 років), тому не може здійснювати догляд за братом.
Покликаючись на викладені обставини, заявник просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном недієздатного.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, із залученням адвоката особи, щодо якої ставиться питання про визнання недієздатною.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу на час виконання якої провадження було зупинено.
Ухвалою суду від 28.09.2026 року провадження у справі було поновлено.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити. Зауважили, що інших осіб, які могли б здійснювати догляд за недієздатною немає.
Представник заінтересованої особи Мурашкіна Т.В. проти задоволення вимог не заперечувала.
Представник особи, щодо якої ставиться питання про визнання недієздатною адвокат Клубук О.П. вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства (довічно). Має діагноз «олігофренія в стадії імбіцильності» (а.с.14,17-19, 22).
У відповідності до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта № 294 від 22.09.2026 року Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на помірну розумову відсталість. Психічний розлад особи є хронічним і стійким. Особа не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Із ч. 1 ст. 39 ЦК України вбачається, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява в частині визнання особи недієздатною є підставною та обґрунтованою.
Що стосується вимог про призначення опікуна, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування чи опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
У відповідності до ч.1 ст.55 Цивільного Кодексу України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
ДСП Луцької міської ради надано подання про встановлення опіки над ОСОБА_1 та призначення його опікуном ОСОБА_1 .
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи проходить військову службу у складі ЗСУ за призовом під час мобілізації, з 01.11.2026 року має отримувати базову загальновійськову підготовку.
Інші особи, які можуть здійснювати постійний та належний догляд за хворим відсутні: батько заявника та його брата ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх матір ОСОБА_6 є особою похилого віку, пенсіонеркою, хворіє (правобічний післятравматичний артроз правого плечового суглобу з больовим синдромом, обмеження функції суглобу, гіпертонічна ІІ, атеросклероз, статико-координаційні порушення в значній мірі) та також потребує стороннього догляду (ці обставини свідчать про об`єктивну відсутність реальної можливості останньої здійснювати догляд за підопічною особою, забезпечувати її побутові потреби та особисту присутність, необхідну для виконання функцій опікуна, відтак, вона не може розглядатись судом як реальна альтернативна кандидатура на призначення опікуном), дружина заявника ОСОБА_7 здійснює догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зауважує, що сам по собі факт проходження заявником військової служби не є передбаченою законом обставиною, яка виключає можливість призначення особи опікуном. Органом опіки та піклування проведено оцінку можливості ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна та за результатами такої оцінки внесено подання про доцільність призначення його опікуном. Матеріалами справи підтверджено, що заявник тривалий час здійснює догляд за братом, забезпечує його необхідним утриманням. Доказів, які б свідчили про неможливість ОСОБА_8 виконувати обов`язки опікуна або про наявність конфлікту його інтересів з інтересами ОСОБА_9 , суду не надано.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.06.2026 року у справі № 305/1557/24 (провадження № 61-9539сво25) виснувала, що законодавство не містить заборони або обмеження щодо призначення опікуном недієздатної особи саме військовослужбовця, який проходить військову службу, у тому числі за призовом під час мобілізації. Сам собою факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою. У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.
При вирішенні питання про визнання фізичної особи недієздатною суд виходить із необхідності забезпечення балансу між повагою до прав і свобод людини та необхідністю захисту її особистих і майнових інтересів. У розглядуваній справі встановлено, що психічний стан ОСОБА_1 позбавляє його можливості самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов`язки, що зумовлює необхідність встановлення над ним опіки.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 немає ніяких протипоказань для встановлення опікунства над братом, а також перебування осіб у родинних відносинах, відсутність інших осіб І та ІІ степенів споріднення, які можуть здійснювати догляд за недієздатним, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявника щодо призначення його опікуном.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Щодо клопотання експерта про вирішення питання щодо судових витрат, а саме, стягнення на користь експерта вартості виконаної експертизи у розмірі 11540 грн., суд зазначає таке.
Частина 2 статті 299 ЦПК України встановлює, що судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.
Відповідно до ч. 10 ст. 139 ЦПК України, якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.
Відтак, відшкодування витрат за проведення судово-психіатричної експертизи підлягає здійсненню за рахунок Державного бюджету України.
На підставі наведеного, ст.ст. 36, 37, 55, 59, 60 ЦК України та керуючись ст.ст. 116, 293, 294, 295, 296, 298, 299, 300 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
Встановити опіку над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним встановити у 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судово-психіатричної експертизи визначення психічного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 11540 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп. з ПДВ віднести на рахунок держави. Оплату експертизи здійснити за такими реквізитами: ЄДРПОУ 04803492, ДУ «ІСПСМ МОЗ України», р/р UA 158201720313251005201007077, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: «Експерт Мочарський І.Ф., за проведення експертизи ОСОБА_1 , справа №161/22102/25».
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк
Присяжні М.І. Парфенюк
О.Р. Поліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua