Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №761/16584/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №761/16584/26

Суддя: Романишена І. П.

Справа № 761/16584/26

Провадження № 2/761/10779/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Київміськбуд-1" про визнання права власності на майнові права на машиномісце,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з вказаним позовом.

Згідно позовних вимог позивач просив суд: визнати за ОСОБА_1 , право власності на майнові права на об`єкт будівництва: машиномісце АДРЕСА_1 , підземний паркінг 0, відповідно до Договору інвестування від 20.04.2010 року №ім8082041.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

13 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Київміськбуд-1» (нині ПрАТ «Київміськбуд-1» укладено Договір інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082038. 20.04.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Київміськбуд-1» (нині ПрАТ «Київміськбуд-1» укладено Договір інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041. Додатком №3/1 до Договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041 від 20.04.2010 року Актом прийому-передачі майнових прав ОСОБА_1 передано майнові права на виміри одиниці об`єкту інвестування АДРЕСА_2 (будів.), підземний паркінг 0, машиномісце № НОМЕР_1 , ж/к. Згідно довідки №01/415 від 19.09.2014 року виданої ліквідатором ПАТ «Банк Столиця» Онищенко С.К. об`єкт інвестування оплачений повністю 100%. Згідно довідки №206 від 06.10.2014 року виданої ПрАТ «Київміськбуд-1» об`єкт інвестування оплачений повністю 100%. Проте паркінг станом на квітень 2026 року так і не введений в експлуатацію, документи для реєстрації права власності позивачу не видані. При підписанні договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041 , будучи вільним в укладенні договору та визначенні його умов, діючи на власний розсуд, визначило строк кінцевого виконання свого зобов`язання кінець грудень 2010 року. Незважаючи на повне і своєчасне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та внесення обумовлених ним коштів, товариством даного строку завершення будівництва не дотримано, станом на дату розгляду справи будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не введено. Таким чином, фактично склалась ситуація, за якої позивач має підтвердження оплати ним 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, однак відсутнє належне підтвердження переходу цих прав від відповідача до позивача, та відповідно належне оформлення набуття останнім права власності на майнові права щодо об`єкту нерухомості. У зв`язку із чим, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 року справу передано для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи зазначені положення, суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.

13.07.2009 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Київміськбуд-1» укладено Договір інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082038.

За вказаним договором об`єкт інвестування є: машино-місце (бокс) №38, однак, надалі, 20.04.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Київміськбуд-1» укладено Договір про розірвання Договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082038.

20.04.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Київміськбуд-1» укладено Договір інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041.

Відповідно до п. 2.1 Договору №ім 8082041 за цим договором Забудовник зобов?язується своїми силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію та передати Об?єкт інвестування Установнику. Установник зобов?язується сплатити Забудовнику грошові кошти за закріплений Об?єкт інвестування та передати на період будівництва придбане майно у довірчу власність Управителю. Управитель зобов?язується від свого імені та в інтересах Установника здійснювати управління майном, отриманим у довірчу власність, яке полягає у виконанні своїх зобов?язань за цим Договором, контролі за дотриманням Забудовником умов та зобов?язань за цим Договором під час будівництва Об?єкту інвестування.

Згідно п. 2.5 Договору №ім 8082041 об`єкт інвестування: машино-місце (бокс) №41; площа машино-місця (боксу) 18,91 м2; адреса АДРЕСА_2 , (будів), підземний паркінг.

Відповідно до п.п. 2.9-2.10 Договору №ім 8082041 В день укладення договору Установник сплачує Управителю 600 (шістсот) грн. 00 коп. з урахуванням ПІДВ за управління майном та 600 (шістсот) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ за оформлення документів. Оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формах. Управитель після інвестування Установником вимірних одиниць Об?єкту інвестування повідомляс Забудовника про обсяг майна, переданого йому в управління один раз на місяць не пізніше п?ятого числа поточного місяця.

03.06.2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Столиця" укладено Договір про відкриття та обслуговування акредитиву №ім 8082041, предметом якого є взаємні зобов`язання Сторін з приводу надання Банком послуг по відкриттю та обслуговуванню безвідкличного покритого акредитиву на суму 87 600,00 грн. з терміном його дії до 30.12.2010, що виконується шляхом оплати по пред`явленню документів, що відповідають умовам акредитиву, для виконання забов`язань по Договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041 від 20.04.2010р.

Відповідно до п. 3.1 Договору про відкриття та обслуговування акредитиву №ім НОМЕР_2 , для здійснення акредитиву, відкрито заявнику рахунок № НОМЕР_3 .

Згідно довідки ПАТ "Київміськбуд-1", ОСОБА_1 повністю здійснив розрахунки по Договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041 від 20.04.2010р. в сумі 378 200,00 грн. з ПДВ за машиномісце (бокс) 41 загальнею площею 18,91 кв.м по АДРЕСА_2 .

Як вбачається з довідки про обсяг сплаченого установником майна за вих. 01/415 від 19.09.2014р., фактична кількість оплачених вимірних одиниць об`єкту інвестування (м2) складає: 18,91; сума сплачених коштів за об`єкт інвестування: 378 200,00 грн.; об`єкт інвестування АДРЕСА_2 (будів.), машиномісце № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що запланова (орієнтована) дата ведення Забудовником Об`єкту будівництва в експлуатацію грудень 2010р., проте може змінюватися.

Однак, паркінг станом на квітень 2026 року так і не введений в експлуатацію.

Рішенням Київської міської ради вирішено надати ОБ?ЄДНАННЮ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ДМИТРІВСЬКА 82», за умови виконання пункту 2 цього рішення, в постійне користування земельну ділянку площею 0,4446 га (кадастровий номер 8000000000:91:164:0003) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об?єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об?єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на АДРЕСА_2 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (протокол №1 від 06 лютого 2022 року загальних зборів ОБ?ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ДМИТРІВСЬКА 82»), (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), заява ДЦ від 16 січня 2023 №72005-007232038-031-02, справа №757881441.

Рішенням Київської міської ради від 24.11.2022 №5747/5788 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:164:0025) комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради для будівництва житлового будинку з об?єктами соціальної сфери на АДРЕСА_2 , якою передбачено формування чотирьох земельних ділянок, а саме: площею 0,2754 га (кадастровий номер 8000000000:91:164:0002); площею 0,4446 га (кадастровий номер 8000000000:91:164:0003); площею 0,0242 га (кадастровий номер 8000000000:91:164:0004); площею 0,0087 га кадастровий номер 8000000000:91:164:0006) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об?єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, справа №396326415).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:91:164:0003, 8000000000:91:164:0002, 8000000000:91:164:0004, 8000000000:91:164:0006 на праві власності належить Київській міській ради.

Згідно з інформації з реєстру ЄДЄССБ від 14.10.2026 року назва об`єкта будівництва в дозвільного документі за адресою: АДРЕСА_2 не знайдено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 635 ЦК України (у редакцій чинній на час укладення сторонами договорів) передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність»

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки .

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до ст.177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.03.2019 у справі № 6-14-39цс-19 та від 27.02.2019 у справі № 6-14-606цс18 у разі невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також, відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Така ж позиція у рішенні ВС/КЦС, № 761/17864/16-ц, 13.05.2019.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц, провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, провадження № 14-606цс18, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17, провадження № 61-21546св19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17, провадження № 14-8 цс 21 зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93 - 95).

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі здійснив розрахунки по Договору інвестування у нерухомість та управління нерухомим майном №ім 8082041 від 20.04.2010р. в сумі 378 200,00 грн. з ПДВ за машиномісце (бокс) 41 загальнею площею 18,91 кв.м по АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим відповідно до ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, оскільки об`єкт та результати інвестицій є власністю інвестора.

Тобто, позивач виконав свої зобов`язання за договором, сплатив внески у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набув майнових прав щодо об`єкту нерухомості.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.5 договору, запланована (орієнтована) дата введення Забудовником Об`єкту будівництва в експлуатацію грудень 2010р.

Судом встановлено, що будівництво об`єкту незавершене, об`єкт не введений в експлуатацію.

Відтак, до завершення будівництва об`єкта нерухомості - машиномісця № НОМЕР_1 , та введення об`єкту в експлуатацію, позивачу як інвестору, належать майнові права на цей об`єкт.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 жовтня 2019 року, справа №761/28769/13-ц.

Враховуючи те, що відповідач не виконує належним чином узятих на себе зобов`язань, а також, беручи до уваги те, що об`єкт нерухомості, а саме: машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 (будів.), машиномісце № НОМЕР_1 , не введено в експлуатацію, з урахуванням повної сплати внесків, суд прийшов до висновку, що права позивача порушені, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо передачі об`єкту інвестування в експлуатацію для здійснення реєстрації прав власності за позивачем на об`єкт інвестування, не виконує.

Тобто, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зазначених зобов`язань належним чином, що свідчить про порушення майнових прав позивача на вищевказаний об`єкт, який він очікував отримати.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №761/7955/19, оцінивши правову природу, зміст та мету укладених між фізичною особою та ТОВ «Соціальна молодіжна ініціатива» договорів, звернувши увагу на необхідність дотримання принципу добросовісності, взявши до уваги відсутність факту введення будинку в експлуатацію при повній і вчасній оплаті вартості будівництва квартири, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для захисту прав фізичної особи та визнання за нею майнових прав на квартири у будинку по АДРЕСА_3 .

При цьому, у зазначеній постанові Верховного Суду від 16.02.2022р. у справі № 761/7955/19 зазначено: "Встановивши, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань враховуючи, що будинок не введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. В той же час суд першої інстанції повно та всебічно з`ясувавши обставини у справі правильно встановивши характер спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку про визнання за позивачем права власності на майнові права".

Таким чином, відповідач - ПрАТ "Київміськбуд-1" в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язань за договором, що свідчить у даному випадку про порушення саме майнових прав позивача на об`єкт нерухомості, та які, на думку суду, з врахуванням вищевказаних висновків Верховного Суду, підлягають захисту саме шляхом визнання за позивачем майнового права на об`єкт нерухомості, що відповідатиме способу захисту цивільних прав та інтересів, визначеному частиною другою статтею 16 ЦК України (визнання права).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Київміськбуд-1" про визнання права власності на майнові права на машиномісце, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , майнові права на об`єкт будівництва: машиномісце АДРЕСА_1 , підземний паркінг 0, відповідно до Договору інвестування від 20.04.2010 року №ім8082041.

Стягнути з ПрАТ "Київміськбуд-1" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 025,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

ПрАТ «Київміськбуд-1», м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 16-Д, літ. А, ЄДРПОУ 24595667

Повне судове рішення складено 26.10.2026р.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua