Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №204/9596/24
Суддя: Українець В. В.
Справа №204/9596/24
2/760/59/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилється на те, що 02 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02172-11/2023, а 09 листопада 2023 року - кредитний договір № 12107-11/2023. Кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Кошти кредиту надавались у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки, надані відповідачем.
21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21032024, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 02172-11/2023 у розмірі 36200 гривень, з яких 8000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 28200 гривень - заборгованість за відсотками, та за кредитним договором № 12107-11/2023 у розмірі 11745 гривень, з яких 2700 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 9045 гривень - заборгованість за відсотками.
02 листопада 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6410314, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до якого та Реєстру боржників № 3 від 10 квітня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 6244 гривні 20 копійок, з яких 2000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 4244 гривні 20 копійок - заборгованість за процентами за користування позикою.
07 листопада 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03552-11/2023, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 29042024-1, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 19487 гривень 50 копійок, з яких 3700 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 15787 гривень 50 копійок - заборгованість за відсотками.
02 листопада 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76625218, а 23 листопада 2023 року - договір позики № 4332655. Договори позики укладено у вигляді електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України та розміщені на веб-сайтах товариства.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21. Відповідно до Реєстру боржників № 22 від 11 квітня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 76625218 у розмірі 37125 гривень, з яких 10800 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 26325 гривень - заборгованість за відсотками, а відповідно до Реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року - за договором позики № 4332655 у розмірі 8922 гривні 56 копійок, з яких 2150 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 6772 гривні 56 копійок - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначав, що всупереч умовам договорів відповідач не виконала своїх зобов`язань, після відступлення права вимоги жодних платежів ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісних кредиторів не здійснила, а з моменту набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року справу передано за підсудністю на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року справу прийнято до провадження та розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 січня 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
З відзиву на позовну заяву відповідача вбачається, що вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначала, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги, зокрема, доказів визначення та сплати фактором ціни придбання права вимоги (одиничної ціни), повних реєстрів боржників та актів прийому-передачі. Витяги з реєстрів боржників сформовані самим позивачем та не підтверджують дійсність переходу права вимоги. Розрахунки заборгованості є внутрішніми документами позивача, з них неможливо встановити порядок нарахування процентів, а також належних первинних документів на підтвердження перерахування їй кредитних коштів не надано. Вказує, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Умови договорів щодо процентів є несправедливими в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Заходів досудового врегулювання спору не вживалось. Також, посилається на свій статус внутрішньо переміщеної особи, втрату майна внаслідок воєнних дій, відсутність роботи та доходу, необхідність утримання дитини з інвалідністю, а також на те, що кредити оформлювала у скрутному матеріальному становищі, від погашення тіла кредитів не відмовляється.
З відповіді на відзив представника позивача вбачається, що вона підтримала викладене у позові та просила його задовольнити у повному обсязі. Зазначено, що договори укладено в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, без вчинення відповідачем відповідних дій договори не були б укладені. Договори та їх умови не оскаржувались і недійсними не визнавались. Позивач не володіє первинними документами щодо перерахування кредитних коштів, оскільки така інформація становить банківську таємницю, у зв`язку з чим просила витребувати відповідні докази від АТ «ПУМБ», яким емітовано платіжну картку відповідача. Вказує, що заборгованість нарахована первісними кредиторами відповідно до умов договорів, позивачем додаткових нарахувань та штрафних санкцій не здійснювалось. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання зобов`язання.
З заперечень на відповідь на відзив відповідача вбачається, вона підтримує викладене у відзиві на позов та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що подані позивачем разом з відповіддю на відзив докази подані з пропуском встановленого процесуального строку і не можуть бути прийняті до розгляду, а клопотання про витребування доказів, що містять банківську таємницю, є безпідставним.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02172-11/2023, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 8000 гривень строком на 360 днів, з датою погашення кредиту 26 жовтня 2024 року. Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 договору за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою процентною ставкою 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування.
09 листопада 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12107-11/2023, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2700 гривень строком на 360 днів, з датою погашення кредиту 02 листопада 2024 року, за фіксованою процентною ставкою 2,50 % в день у межах строку кредитування.
Зазначені кредитні договори підписано відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами.
02 листопада 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6410314, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 2000 гривень строком до 20 січня 2024 року (79 днів). Відповідно до пункту 2.4 договору та Розрахунку, що є додатком № 1 до нього, строк позики складається з двох розрахункових періодів: першого - 29 днів, протягом якого застосовується акційна (1,86750 % на день) або базова (2,49000 % на день) процентна ставка, та другого - 50 днів, протягом якого застосовується основна процентна ставка 3,00000 % на день.
07 листопада 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03552-11/2023, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3700 гривень строком на 360 днів, з датою погашення кредиту 31 жовтня 2024 року, за фіксованою процентною ставкою 2,50 % в день у межах строку кредитування.
02 листопада 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76625218, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 10800 гривень строком на 30 днів за базовою процентною ставкою 2,5 % на день; знижена процентна ставка 0,625 % на день застосовується відповідно до умов програми лояльності. Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком № 1 до договору, дата повернення позики - 01 грудня 2023 року.
23 листопада 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4332655, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 2150 гривень строком на 15 днів, з датою повернення 08 грудня 2023 року. Відповідно до пункту 2 договору базова процентна ставка за перший день користування позикою становить 44,86 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 3,00 %, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою - 0,01 %.
Договори позики підписано відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами. У кожному з договорів зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника - НОМЕР_1 .
Відповідно до відповіді АТ «Перший Український Міжнародний Банк» від 18 лютого 2026 року на ім`я ОСОБА_1 у банку відкрито рахунок, до якого випущено, зокрема, банківську платіжну картку НОМЕР_2 . За цією карткою банком виявлено операції з надходження грошових коштів: 02 листопада 2023 року - у сумі 8000 гривень, 02 листопада 2023 року - у сумі 2000 гривень, 02 листопада 2023 року - у сумі 10800 гривень, 07 листопада 2023 року - у сумі 3700 гривень, 09 листопада 2023 року - у сумі 2700 гривень, а також 23 листопада 2023 року - у сумі 2150 гривень.
Таким чином, суми, дати надходження коштів та реквізити платіжної картки повністю відповідають умовам кожного з шести договорів, що підтверджує фактичне отримання відповідачем кредитних коштів (позик) від первісних кредиторів.
21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 21032024, за умовами якого клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників.
Згідно з актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників від 21 березня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 02172-11/2023 у розмірі 36200 гривень (8000 гривень - основна сума боргу, 28200 гривень - відсотки) та за кредитним договором № 12107-11/2023 у розмірі 11745 гривень (2700 гривень - основна сума боргу, 9045 гривень - відсотки).
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та позивачем укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до якого, акта прийому-передачі та витягу з Реєстру боржників № 3 від 10 квітня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 6410314 у розмірі 6244 гривні 20 копійок (2000 гривень - основна сума боргу, 4244 гривні 20 копійок - проценти за користування позикою).
29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 29042024-1, відповідно до якого, акта прийому-передачі та витягу з Реєстру боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 03552-11/2023 у розмірі 19487 гривень 50 копійок (3700 гривень - основна сума боргу, 15787 гривень 50 копійок - відсотки).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого, додаткових угод № 22 та № 23 від 11 квітня 2024 року, актів прийому-передачі та витягів з Реєстрів боржників № 22 та № 23 від 11 квітня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 76625218 у розмірі 37125 гривень (10800 гривень - основна сума боргу, 26325 гривень - відсотки) та за договором позики № 4332655 у розмірі 8922 гривні 56 копійок (2150 гривень - основна сума боргу, 6772 гривні 56 копійок - відсотки).
Доказів погашення заборгованості ні первісним кредиторам, ні позивачу відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
У ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд враховує, що без отримання одноразових ідентифікаторів, які надсилались на номер мобільного телефону відповідача, та їх введення договори не могли бути укладені. Відповідач факт укладення договорів не заперечує, договори та їх окремі умови в судовому порядку недійсними не визнавались, а надходження на належну їй платіжну картку грошових коштів у сумах і в дати, визначені договорами, підтверджено банком. Таким чином, суд дійшов висновку, що договори укладено в електронній формі з дотриманням вимог закону, а первісні кредитори виконали свої зобов`язання з надання відповідачу кредитних коштів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З відзиву на позов відповідача вбачається, що вона посилається на недоведеність переходу права вимоги до позивача.
Вбачається, що разом з позовною заявою позивачем подано копії (витяги) договорів факторингу, додаткових угод до них, актів прийому-передачі реєстрів боржників та витягів з реєстрів боржників, якими підтверджено відступлення первісними кредиторами позивачу права грошової вимоги саме до відповідача за кожним із шести договорів у визначених у реєстрах розмірах.
Згідно з умовами договорів факторингу перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами актів прийому-передачі реєстрів боржників. Договори факторингу не оспорені та недійсними не визнані, а первісні кредитори права вимоги до відповідача не заявляли. Подання позивачем витягів з реєстрів боржників замість повних реєстрів, що містять відомості щодо інших боржників, узгоджується з ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Доводи відповідача щодо неповноти копії договору позики № 4332655 не підтверджуються матеріалами справи, оскільки до позовної заяви долучено копію зазначеного договору, яка містить, зокрема, перший аркуш з предметом договору та його основними параметрами (сума, строк позики, процентні ставки).
Доводи відповідача про відсутність доказів перерахування кредитних коштів спростовуються відповіддю АТ «Перший Український Міжнародний Банк» від 18 лютого 2026 року, якою підтверджено надходження на платіжну картку відповідача грошових коштів у сумах і в дати, що відповідають умовам договорів.
Щодо розміру заборгованості за основною сумою боргу суд виходить з того, що факт отримання відповідачем коштів у розмірі 8000 гривень, 2700 гривень, 2000 гривень, 3700 гривень, 10800 гривень та 2150 гривень доведено, а доказів їх повернення не надано. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню вказані суми заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи пред`явлення вимоги кредитор вправі нараховувати лише проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідач у відзиві посилалась на зазначений висновок.
За кредитним договором № 02172-11/2023 строк кредитування становить 360 днів (до 26 жовтня 2024 року). Нараховані проценти в сумі 28200 гривень обчислено за ставкою 2,50 % в день за період з 02 листопада 2023 року до дати відступлення права вимоги 21 березня 2024 року, тобто в межах строку кредитування.
За кредитним договором № 12107-11/2023 строк кредитування становить 360 днів (до 02 листопада 2024 року). Нараховані проценти в сумі 9045 гривень обчислено за ставкою 2,50 % в день за період з 09 листопада 2023 року до 21 березня 2024 року, тобто в межах строку кредитування.
За кредитним договором № 03552-11/2023 строк кредитування становить 360 днів (до 31 жовтня 2024 року). Нараховані проценти в сумі 15787 гривень 50 копійок не перевищують суми процентів, розрахованої за ставкою 2,50 % в день за період з 07 листопада 2023 року до дати відступлення права вимоги 29 квітня 2024 року, тобто нараховані в межах строку кредитування.
За договором позики № 6410314 строк позики становить 79 днів (до 20 січня 2024 року). Максимальний розмір процентів, які могли бути нараховані у межах строку позики відповідно до пункту 2.4 договору та Розрахунку, становить 4444 гривні 20 копійок (29 днів за базовою ставкою 2,49 % - 1444 гривні 20 копійок та 50 днів за основною ставкою 3,00 % - 3000 гривень). Заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 4244 гривні 20 копійок цього розміру не перевищує, а тому вимога в цій частині є обґрунтованою.
Таким чином, заборгованість за процентами за кредитними договорами № 02172-11/2023, № 12107-11/2023, № 03552-11/2023 та договором позики № 6410314 нарахована в межах строку кредитування відповідно до умов договорів і підлягає стягненню в заявленому розмірі.
Разом з тим, за договором позики № 76625218 строк позики становить 30 днів (з 02 листопада 2023 року до 01 грудня 2023 року). Враховуючи, що відповідач позику у строк не повернула, тобто умов програми лояльності не дотримала, відповідно до п. 15 договору проценти за строк позики підлягають обчисленню за базовою процентною ставкою 2,5 % на день, що становить 8100 гривень. Заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 26325 гривень включає проценти, нараховані після спливу строку позики. Посилання позивача на п. 4 договору, яким передбачено нарахування процентів протягом не більше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, не спростовує того, що строк позики (строк договору) визначено сторонами у 30 днів, а тому нарахування процентів за користування позикою після спливу цього строку суперечить наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду. Таким чином, стягненню підлягають проценти в розмірі 8100 гривень.
За договором позики № 4332655 строк позики становить 15 днів (з 23 листопада 2023 року до 08 грудня 2023 року). Враховуючи недотримання відповідачем умов програми лояльності, відповідно до п. 16 договору проценти за строк позики підлягають обчисленню за базовими процентними ставками: за перший день - 44,86 %, що становить 964 гривні 49 копійок, з другого дня до дати повернення позики (14 днів) - 3,00 % на день, що становить 903 гривні, а всього 1867 гривень 49 копійок. Заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 6772 гривні 56 копійок включає проценти, нараховані після спливу строку позики, а тому стягненню підлягають проценти в розмірі 1867 гривень 49 копійок.
Відповідач вказує на те, що розмір денної процентної ставки за договорами не може перевищувати 1 % відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Разом з тим, обмеження максимального розміру денної процентної ставки запроваджено Законом України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 дійшов висновку, що обмеження максимальної денної процентної ставки, встановлені Законом № 3498-IX, не поширюються на договори, укладені до набрання ним чинності, якщо строк кредитування за ними не продовжувався після 24 грудня 2023 року.
Вбачається, що всі шість договорів укладено у листопаді 2023 року, тобто до набрання чинності зазначеним законом, доказів продовження строку кредитування після 24 грудня 2023 року матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на ч. 3 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставним, оскільки вказана норма стосується кредитів у формі кредитування рахунку, а спірні договори не є такими.
Відповідач також вказує на несправедливість умов договорів щодо розміру процентів.
Проте, у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Верховний Суд вказав, що без встановленої законом нікчемності умови суд не може без відповідної позовної вимоги споживача визнати умову договору недійсною та самостійно зменшити проценти.
Відповідач зустрічного позову про визнання умов договорів несправедливими чи недійсними не заявляла, умови договорів щодо процентних ставок у встановленому порядку недійсними не визнавались, а сам по собі високий розмір процентних ставок за договорами, укладеними до 24 грудня 2023 року, не свідчить про нікчемність таких умов.
Суд враховує складне матеріальне становище відповідача, наявність у неї статусу внутрішньо переміщеної особи та необхідність утримання дитини з інвалідністю, однак наведені обставини чинним законодавством не віднесені до підстав звільнення боржника від виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів на спростування нарахувань у межах строку кредитування, зокрема власних розрахунків заборгованості чи доказів здійснення платежів, відповідачем суду не надано.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Керуючись ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 83, 84, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором № 02172-11/2023 від 02 листопада 2023 року в розмірі 8000 гривень, заборгованість за відсотками в сумі 28200 гривень; заборгованість за кредитним договором № 12107-11/2023 від 09 листопада 2023 року в розмірі 2700 гривень, заборгованість за відсотками в сумі 9045 гривень; заборгованість за договором позики № 6410314 від 02 листопада 2023 року в розмірі 2000 гривень, заборгованість за процентами в сумі 4244 гривні 20 копійок; заборгованість за кредитним договором № 03552-11/2023 від 07 листопада 2023 року в розмірі 3700 гривень, заборгованість за відсотками в сумі 15787 гривень 50 копійок; заборгованість за договором позики № 76625218 від 02 листопада 2023 року в розмірі 10800 гривень, заборгованість за відсотками в сумі 8100 гривень; заборгованість за договором позики № 4332655 від 23 листопада 2023 року в розмірі 2150 гривень, заборгованість за відсотками в сумі 1867 гривень 49 копійок та судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua