Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №759/25806/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25806/26

пр. № 2/759/14749/26

26 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів шляхом стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000,00 грн. щомісячно.

Вимоги позовної заяви обґрунтовуються тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2013 року шлюб було розірвано. Крім того, зазначеним рішенням вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн. щомісячно, починаючи із 26 листопада 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що із 2012 року по теперішній час ОСОБА_3 проживає разом із нею та перебуває на її повному вихованні та утриманні. Вказує, що самостійно забезпечує всі основні потреби сина: харчування, одяг, взуття, навчання, розвиток, дозвілля, участь у спортивних та творчих заходах, а також пов`язані з цим транспортні та інші витрати. Водночас, відповідач, окрім сплати визначених у 2013 році аліментів у розмірі 2 500,00 грн., жодної іншої участі у вихованні, фінансовому забезпеченні та духовному розвитку сина не приймає. Також позивач зазначила, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком якої вона не проживає з 2022 року, а у серпні 2026 року нею подано позов про розірвання шлюбу.

ОСОБА_1 наголосила, що визначений у 2013 році розмір аліментів у сумі 2 500 грн. наразі є критично недостатнім для забезпечення базових потреб підлітка. Із моменту ухвалення рішення суму минуло понад 13 років. За цей час відбулися зміни в матеріальному та сімейному стані сторін, а також об`єктивно зросли потреби дитини.

На підставі викладеного позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, збільшивши їх розмір, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000 грн. щомісячно, з урахуванням її щорічної індексації відповідно до закону, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явились.

Позивач до початку судового засідання подала заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовну заяву просила задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового слухання шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин такої неявки.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про судове засідання, у судове засідання не з`явилися, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.08.2006 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2013 року у справі №2608/19288/12 (пр. №2/759/1306/13) було розірвано.

Водночас, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2013 року у справі №2608/19288/12 (пр. №2/759/1306/13) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 гривень щомісячно, починаючи з 26.11.2012 і до досягнення дитиною повноліття.

Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2013 року у справі №2608/19288/12 (пр. №2/759/1306/13) доповнено рішення суду наступним: після розірвання шлюбу змінено прізвище ОСОБА_4 на дошлюбне ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2011 року.

Позивач стверджує, що син сторін - ОСОБА_3 проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач зазначене не заперечував.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов`язання щодо утримання.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Як установлено судом, на даний час аліменти на утримання дитини сторін - ОСОБА_3 стягуються у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

До суду із позовною заявою про зміну розміру аліментів на утримання дитини звернулась одержувач аліментів - ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що сума 2 500 грн., яка покривала базові потреби дитини у 2013 році, наразі є критично недостатньою та нездатною забезпечити навіть мінімальний фізичний розвиток підлітка.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Суд наголошує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 березня 2020 року у справі №682/3112/18, зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів.

Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17.

Досліджуючи матеріали справи суд дійшов до переконання, що аліменти на утримання дитини у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно є недостатніми для всебічного та гармонійного розвитку ОСОБА_3 , ураховуючи витрати, які несе позивач на його утримання.

Визначаючи розмір аліментів, суд має враховувати стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.

Водночас, суд доходить переконання, що позивач не надала суду належних та достатніх доказів, які б вказали на те, що вона несе щомісячні витрати на утримання сина у розмірі 16 000 грн. (ураховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину, тобто по 8 000 грн. із кожного). Судом не беруться до уваги долучені до матеріалів справи платіжні інструкції, оскільки отримувачем коштів за ними є невідомі особи, а призначення платежу неконкретизовані та не дають суму можливості встановити, на що саме перераховані кошти.

Однак, оскільки ОСОБА_3 проживає із ОСОБА_1 , витрати на його утримання презюмуються. Ураховуючи вік дитини та значний проміжок часу з моменту присудження аліментів, суд вважає, що сума аліментів у розмірі 2 500 грн. щомісячно є недостатньо для належного утримання дитини.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України, суд доходить висновку, що розмір аліментів має бути збільшено шляхом стягнення із відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 5 000 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім зазначеного, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., оскільки позивач від сплати судового збору за подання даної позовної заяви звільнена.

Керуючись статтями ст. 180-184, 191, 192 СК України, Конвенцією про захист прав дитини,статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру - задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2013 року у справі №2608/19288/12 (провадження №2/759/1306/13), шляхом стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко