Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №758/18372/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18372/25

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 вересня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі за текстом - співвідповідачі), про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем співвідповідачами обов`язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з співвідповідачів заборгованість за комунальні послуги з приводу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) у сумі 61 911,73 грн. основного боргу.

Ухвалою від 21.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

11.02.2026 до суду від відповідача 2 надійшла заява про долучення доказів.

Від співвідповідачів до суду відзив не надходив.

Ухвалою від 14.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

31.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 02.04.2026 постановлено, зокрема, продовжити розгляд справи № 758/18372/25; здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначити судове засідання.

У підготовчому засіданні 27.05.2026 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 07.07.2026 сторони не прибули.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Позивач не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 450497134 від 04.11.2025 року власником квартири є відповідач 1, розмір частки 1.

Згідно Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2031146 від 21.11.2025 за адресою місцезнаходження квартири зареєстрований відповідач 3.

Згідно Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2031124 від 21.11.2025 за адресою місцезнаходження квартири зареєстрований відповідач 1.

У відповідності до відміток у паспорті громадянина України НОМЕР_1 відповідач 2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 15.03.2014.

Загальними зборами членів житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» було затверджено статут від 23.09.2016 року.

Місцезнаходження: Україна, м.Київ, вулиця Наталії Ужвій, будинок 9 (п.1.1. Статуту).

Відповідно до п.1.3. статуту, кооператив є юридичною особою, створеною фізичними особами - власниками квартир, що добровільно об`єднались на основі членства для ведення спільної господарської й іншої діяльності з метою задоволення своїх житлових, економічних, соціальних і інших потреб на умовах самоврядування.

Згідно п. 3.1. статуту . членами кооперативу можуть бути фізичні особи, що досягли 18-ти літнього віку власники квартири, що розміщені у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 та зареєстровані у даному будинку.

Відповідно до п. 6.2.1. статуту, член кооперативу зобов`язаний виконувати вимоги статуту кооперативу, рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу і правління кооперативу.

21.12.2018 року між КП ВО Київради «Київтеплоенерго» та ЖБК «Мотозаводець 7» було укладено договір №103023840000100 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до п.1.1 договору сторона 1 зобов`язується надати стороні 2 послуги з централізованого постачання гарячої води у будинку(ах), підключеному(их):

-від центрального або індивідуального теплового ринку (надалі ЦТП або ІТП), який перебуває на балансі ( у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) сторони 1);

-або від ІТП, який перебуває на балансі ( у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) сторони 2.

Сторона 2 зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Також, 05.06.2018 між КП ВО Київради «Київтеплоенерго» та ЖБК «Мотозаводець» було укладено договір №1030238 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Позивачем затверджено рішенням правління кошторис доходів та витрат на 2016 рік (кошторис станом на 2025 року не змінювався та є актуальним), згідно якого встановлено тарифи на внески мешканців на утримання будинку та прибудинкової території:

Тариф 1-го поверху - 2,49; 2,49*708,6 кв.м = 1764,41 грн, 2,49*48,4 кв.м=120,52 грн (балкони і лоджії);

Тариф 2-16 поверів - 3,22 3,22*11628,4 кв.м = 37443,45 грн, 3,22*801,6 кв.м = 2581,16 грн (балкони і лоджії).

Всього планованих внесків на місяць - 41 909,54 грн, а планованих внесків на рік - 502 914,48 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у відповідача співвідповідачів виникла заборгованість за надані комунальні послуги всього разом у сумі 61 911,73 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Власність зобов`язує (ч.4 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Як встановлено судом вище, відповідач 1 є власником квартири.

Також, судом встановлено, що відповідач 3 має зареєстроване місце проживання у квартирі.

Таким чином, співвідповідачі 1 та 3 є споживачами наданих позивачем послуг за адресою квартирі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуги з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води та управління побутовими відходами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачам комунальні послуги.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства строк здійснення платежів є таким, що настав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно з доводами позивача, співвідповідачі 1 та 3 не сплачували за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ними утворилась заборгованість, що становить 61 911,73 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість співвідповідачів 1 та 3 перед позивачем в розмірі 61 911,73 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і співвідповідачі на момент ухвалення рішення не надали документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надали доказів неотримання ними вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростували належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 61 911,73 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача 2, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

В той же час, стороною у цій справі є відповідач 2, який не є власником квартири та не має зареєстрованого місця проживання у квартири стосовно якої надаються комунальні послуги.

Таким чином, відповідач у розумінні наведених вище положень законодавства не є споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем стосовно квартири.

Згідно з ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 року), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 року). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

З урахуванням вказаного вище, суд доходить до висновку про залишення позову без задоволення у частині позовних вимог до відповідача 2.

Позивач просить суд стягнути з співвідповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2700,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правничу допомогу адвоката підтверджуються Договором про надання правничої допомоги №06/2025 від 21.08.2025; актом приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 2700,00 грн; рахунком №200 від 27.10.2025 на суму 2700,00 грн та квитанцією №200 від 27.10.2025 на суму 2700,00 грн.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог; з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, Суд покладає судові витрати позивача на правничу допомогу у сумі 2700,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» заборгованість у сумі 61 911 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот одинадцять) гривень 73 копійки;

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень по 1514 (одній тисячі п`ятсот чотирнадцять) з кожного;

В іншій частині в задоволенні позову відмовити;

Учасники справи:

Позивач: Житлово-будівельний кооператив «Мотозаводець 7», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Наталії Ужвій, буд. 9, ЄДРПОУ 23698993

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк