Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №758/17670/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17670/26

3/758/5129/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Департаменту внутрішньої безпеки Чернігівське управління про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановила :

ОСОБА_1 , припиняючи з 23.03.2026 року діяльність на посаді водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, маючи спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 23.04.2026, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (далі - декларація типу «при звільненні»), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Так, на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 20.03.2023 № 85 о/с, рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області з 22.03.2023.

У подальшому на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 28.07.2025 № 505-НК, рядовому служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту».

Відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особи, які перебувають на службі в органах і підрозділах цивільного захисту та мають звання «сержант служби цивільного захисту» відносяться до молодшого начальницького складу.

Приписами ст. 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено його розповсюдження на осіб начальницького складу служби цивільного захисту.

Таким чином, водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та суб`єктом відповідальності відповідно до Примітки до ст. 172-6 КУпАП, тобто він зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі - зазначені у ст. 45 вказаного Закону.

Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 23.03.2026 № 209-НК, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, звільнено зі служби (з виключенням з кадрів ДСНС України) з 23.03.2026 за пп. 1 п. 176 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (у зв`язку із закінченням строку контракту).

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч. 1 ст. З Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

На виконання вищезазначених вимог, водій-сапер відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 22.04.2026.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2023 року подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

Крім цього, ОСОБА_1 власним підписом засвідчив ознайомлення з Формою інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції».

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та терміну подання такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, подав відповідну декларацію лише 23.04.2026 о 15 год. 46 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та підтверджується послідовністю його дій в Реєстрі, що надійшли з НАЗК листом від 18.09.2026 № 47-05/61703-26.

Зважаючи, що безпосередньо сам процес подання декларації не є тривалим, ОСОБА_1 міг знайти час і можливість протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, а саме з 23.03.2026 до 22.04.2026 для своєчасного подання декларації у визначений законом строк.

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 легковажно поставився до свого обов`язку як суб`єкта декларування, відклавши заповнення декларації за встановленою формою на сайті НАЗК на крайній термін подання такого типу декларації, що у свою чергу мало наслідком несвоєчасного подання ним декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт несвоєчасного подання 23.04.2026 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а також зазначив що поважних причин для несвоєчасної подачі вказаної декларації у останнього не було.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, ОСОБА_1 , припиняючи з 23.03.2026 діяльність на посаді водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, маючи спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту», несвоєчасно 23.04.2026 без поважних причин подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень частини 1 статті 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у нього, як у водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області, тобто місцем вчинення правопорушення є - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 8.

Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, ОСОБА_1 є фактичний час і дата несвоєчасного подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто 23.04.2026 о 15 год. 46 хв.

Національне агентство з питань запобігання корупції в своєму листі від 17.06.2025 № 47-09/52442-25 зазначає, що листом № 701/0/158-21 від 21.09.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення, Верховний суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Водночас, позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 07.10.2026.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції у визначений Законом строк декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно наказу Національної поліції від 05.04.2023 № 363 Департаменту внутрішньої безпеки НПУ (далі - ДВБ) доручено забезпечити складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-а КУпАП стосовно працівників МВС України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, військовослужбовцями та працівниками Національної гвардії України, поліцейськими відрядженими до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, які перебувають на посадах, передбачених ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також особами, яких звільнено зі служби (роботи) в апараті МВС України, органів, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС України, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, Національної гвардії України.

Крім того ДВБ, відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних із корупцією, здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення пов`язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому законом порядку. Таким чином, в структурі Національної поліції України, працівники ДВБ та його структурні (відокремлені) підрозділи - є спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції, визначені у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, вказав, що прострочив один день подання декларації, переплутав дати.

Прокурор Сироватка В.В. вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена і просив застосувати стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 19 від 07.10.2026 року; копією електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), що охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями 22.03.2026-23.04.2026; даними копії наказу від 20.03.2023 за № 85о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду водія-сапера піротехнічного відділення групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області з 22.03.2026 року; даними витягу із наказу від 23.03.2026 за №209-НК, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з посади водія-сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області з 23.03.2026 року у зв`язку із закінченням строку контракту; даними копії витягу з наказу від 28.07.2025 № 505-НК про присвоєння чергового спеціального звання молодшого начального складу: сержанта служби цивільного захисту; даними копії складання Присяги працівника органів і підрозділів цивільного захисту ОСОБА_1 від 22.03.2023; даними копії попередження про кримінальну відповідальність за вчинення кримінального проступку від 21.08.2026; даними підписки ОСОБА_1 про ознайомлення з Положенням про порядок проходження державної служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту від 21.08.2026; даними попередження про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень за особистим підписом ОСОБА_1 ; даними пям`ятки стосовно дотримання вимог антикорупційного законодавства персоналом (кадрами) органів та підрозділів цивільного захисту за особистим підписом ОСОБА_1 .

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко