Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №758/1786/24 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1786/24

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Льовочкіна В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мирошниченко Юлія Юріївна, про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів, визнання відсутності прав кредиторів, прав іпотекодержателів,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (надалі за текстом - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі за текстом - відповідач 2), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мирошниченко Юлія Юріївна, про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів, визнання відсутності прав кредиторів, прав іпотекодержателів

Позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог в заяві про усунення недоліків):

1. Визнати відсутність у відповідача 1 права вимоги до позивача за кредитним договором №2706/07/06/88-269 від 06.07.2006 року укладеного між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (надалі за текстом - Договір кредиту).

2. Визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 року укладений між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем 1 посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. (зареєстровано в реєстрі за №6970), в частині відступлення прав за іпотечним договором укладеним 06.07.2006 року між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк», який посвідчено Морозовою С.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 3-274) (надалі за текстом - Договір іпотеки).

3. Визнати відсутність у відповідача 1 прав іпотекодержателя за Договором іпотеки.

4. Визнати відсутність у відповідача 2 права вимоги до позивача Договором кредиту.

5. Визнати недійсним договір факторингу від 28.11.2012 року укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, в частині відступлення права грошової вимоги за Договором кредиту.

6. Визнати відсутність у відповідача 2 прав іпотекодержателя за Договором іпотеки.

7. Визнати недійсним договір про передачу прав за іпотечним договором який укладено між співвідповідачами від 28.11.2012 року №2187, в частині відступлення прав за Договором іпотеки.

8. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мирошниченко Ю.Ю. від 01.12.2012 року про державну реєстрацію змін запису у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 3457520 щодо прав іпотекодержателя відповідача 1 відносно квартири АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірна квартира).

9. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречана Р.Т. від 06.12.2012 року про державну реєстрацію змін запису у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 3457520 щодо прав іпотекодержателя відповідача 2 на спірну квартиру.

10. Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 51399683 від 29.02.2020 за яким право власності на спірну квартиру належить відповідачу 2 (надалі за текстом - спірне рішення №51399683).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що:

- позивач погасив заборгованість в повному обсязі;

- співвідповідачі не набули право вимоги до позивача, оскільки співвідповідачам не передавались оригінали документів; відомості про позивача відсутні в реєстрах боржників;

- наявність оригіналів документів у позивача підтверджує погашення заборгованості, а також, відсутність права вимоги до позивача у співвідповідачів.

Співвідповідачі заперечують проти позову виходячи з того, що позовні вимоги є недоведеними та необгрунтованими.

Ухвалою від 01.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

30.04.2026 до суду від відповідача 2 надійшов відзив.

16.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

18.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 18.10.2024 судом залишено без задоволення клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 18.10.2024 постановлено витребувати докази згідно переліку наведеного в Ухвалі; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 18.10.2024 постановлено вжити заходів забезпечення позову.

25.11.2024 до суду від НБ України надійшли докази витребувані Ухвалою від 18.10.2024.

25.11.2024 до суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшли докази витребувані Ухвалою від 18.10.2024.

03.12.2024 до суду від приватного нотаріуса Стопченко К.О. надійшли докази витребувані Ухвалою від 18.10.2024.

29.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заява про застосування заходів процесуального примусу.

У судовому засіданні 30.10.2025 судом задоволено клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.

04.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 18.10.2024 судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 04.12.2025; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 04.02.2026 постановлено витребувати докази згідно переліку наведеного в Ухвалі.

10.03.2026 до суду від НБ України надійшли докази витребувані Ухвалою від 04.02.2026.

У судовому засіданні 07.07.2026 взяли участь представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між 06.07.2006 АКБ «ТАС-Комерцбанк» (позикодавець) та позивачем (позичальником) було укладено Договір кредиту, за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, 06.07.2026 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержателем) та позивачем (іпотекодавцем) було укладено Договір іпотеки відповідно до умов якого в забезпечення виконання Договору кредиту іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно - спірну квартиру.

Заочним Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11.11.2011 у справі №2-П-101/11 (суддя Захарчук С.С.) ухвалено позов ПАТ «Сведбанк» до позивача задовольнити; стягнути з позивача на користь ПАТ «Сведбанк» 65607,57 дол. США заборгованості за кредитним договором та 86322,45 грн за прострочку виконання забов`язань за кредитним договором.

28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк») та відповідачем 1 (фактор) укладено Договір факторингу №15 (посвідчено приватним нотаріусом Заєць І.О., зареєстровано за №6970) відповідно до п.2.1. якого банк відповідно до умов даного Договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно п. 2.6. Договору окрім випадків передбачених у п. 2.6.5. нижче, наступне відступлення (або будь-яке інше) відчуження, в т.ч. передача в заставу) фактором прав вимоги заборгованості до боржників (як в цілому так і будь-якої її частини) будь-яким третім особам допускається виключно за умови отримання фактором від банку попереднього письмового дозволу (погодження) спостережної ради банку. Для цілей реалізації цього підпункту

У п.38 Додатку реєстру заборгованостей боржників №1-Б містяться відомості про позивача, Договір кредиту та суми заборгованостей.

За змістом протоколу №17 та №19 спостережної ради АТ «Сведбанк» прийнято рішення відступити, зокрема, відповідачу 1 права вимоги за договорами забезпечення, а також надати згоду на наступний продаж (відступлення) прав вимоги до боржників, як в цілому, так і будь-якої частини.

28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк», первісний іпотекодержатель) та відповідачем 1 (новим іпотекодержателем) укладено Договір відступлення прав за іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Заєць І.О. та зареєстровано за №6970, на наступних умовах.

1.1. Відповідно до статті 24 Закону України від 5 червня 2003 року № 898 - IV "Про іпотеку" та умов цього Договору, Сторони домовились, що разом з відступленням Прав вимоги Заборгованостей по кредитних договорах від Боржників, що здійснюється на підставі Договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15, укладеного між Сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим Договором.

1.2. Іпотекодержатель передає Новому іпотекодержателю права за Іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Договору (надалі - Іпотечні договори).

1.3. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується "Іпотекодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі Іпотечних договорів, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за Іпотечними договорами вважаються переданими Новому іпотекодержателю з моменту набуття чинності цим Договором. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Іпотекодержателя як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" у зобов`язаннях, які виникли на підставі Іпотечних договорів, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

У п.26 Додатку №1 до вищевказаного Договору містяться відомості про позивача (іпотекодавця) та Договір кредиту.

28.11.2012 між відповідачем 1 (іпотекодержатель) та відповідачем 2 (новим іпотекодержателем) укладено Договір відступлення прав за іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Мироник О.В. та зареєстровано за №2187, на наступних умовах.

1.1. Відповідно до статті 24 Закону України від 5 червня 2003 року № 898 - IV "Про іпотеку" та умов цього Договору, Сторони домовились, що разом з відступленням Прав вимоги Заборгованостей по кредитних договорах від Боржників, що здійснюється на підставі Договору факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між Сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим Договором.

1.2. Іпотекодержатель передає Новому іпотекодержателю права за Іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Договору (надалі - Іпотечні договори).

1.3. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується "Іпотекодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі Іпотечних договорів, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за Іпотечними договорами вважаються переданими Новому іпотекодержателю з моменту набуття чинності цим Договором. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Іпотекодержателя як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" у зобов`язаннях, які виникли на підставі Іпотечних договорів, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

У п.11 Додатку №1 до вищевказаного Догоовру містяться відомості про позивача, Договір кредиту та дані іпотекодавця.

17.12.2012 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (первісний кредитор) та відповідачем 2 (новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до п.2.1. якого на умовах встановлених цим договором, первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає кредитний портфель та зобов`язується сплатити за нього первісному кредитору грошову винагороду на умовах визначених цим договором.

17.12.2012 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (цедент) та відповідачем 2 (цесіонарій) укладено Договір про передачу прав за договорами забезпечення на наступних умовах.

3.1. У зв`язку з передачею (відступленням) Кредитного портфелю за Договором відступлення Цедент, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає Цесіонарію Права, що передаються, та зобов`язується передати Цесіонарію Договори забезпечення, а Цесіонарій приймає та набуває Права за Договорами забезпечення переходять виключно в силу положень українського законодавства.

3.2. Права, що передаються, вважаються переданими (відступленими) Цедентом Цесіонарію в Дату набрання чинності.

Відповідач 2 надіслав позивачу повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 23.08.2019 №1236 (докази направлення містяться в матеріалах справи).

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №202431338 від 29.02.2020 містяться наступні відомості про обтяження №3457520:

Тип обтяження: іпотека.

Зареєстровано: 13.07.2006.

Підстава обтяження: Договір про передачу прав за іпотечним договором, 2187, 28.11.2012.

Іпотекодержатель: відповідач 2.

Боржник за основним зобов`язанням: позивач.

Розмір основного зобов`язання: 56000,00 дол. США.

Строк виконання 06.07.2016.

Інформація про зміни.

Іпотекодержатель: АКБ «ТАС-Комерцбанк», змінено на відповідача 1, змінено на відповідача 2.

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №202436281 від 29.02.2020 містяться наступні відомості щодо запису про право власності №35735289.

Дата та час державної реєстрації: 19.02.2020.

Підстава виникнення: Договір іпотеки.

Підстава внесення: спірне рішення №51399683.

Форма власності: приватна.

Розмір частки: 1.

Власник: відповідач 2.

У листі НБ України від 24.07.2023 №24-0006/53485 повідомлено наступне:

«Кредитний договір (кредитна справа) та довідка про повне погашення кредиту Позичальника в описах архівних справ Банку не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку ліквідатором Банку не передавалися.

В Актах приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» активів та зобов`язань неплатоспроможного Банку від 03.07.2015, Акті про формування ліквідаційної маси Банку станом на 05.01.2016 та Ліквідаційному балансі ПАТ «Омега Банк» станом на 10.10.2019, відсутня інформація щодо заборгованості по кредитному договору Позичальника.

В архівних справах Банку, а саме: «Протоколах засідання Правління банку та додатках до них», «Протоколах засідання Спостережної ради», «Протоколах Засідання Комітету з управління активами і пасивами банку», «Протоколах засідання Кредитного комітету банку», «Протоколах Засідання Кредитної Ради банку», «Протоколах засідання Кредитної Комісії Київського регіонального департаменту», «Протоколах засідання Тарифного комітету» за 2006-2015 роки, відсутня інформація щодо погашення кредитної заборгованості Позичальника.».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

Судом встановлено, що між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено Договір кредиту та Договір іпотеки, предметом іпотеки відповідно до умов якого є спірна квартира.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (п.2 ч.1 ст. 512 ЦК України).

Матеріалами справи, підтверджується, що ПАТ «Сведбанк» є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що Заочним Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11.11.2011 у справі №2-П-101/11 (суддя Захарчук С.С.) ухвалено позов ПАТ «Сведбанк» до позивача задовольнити; стягнути з позивача на користь ПАТ «Сведбанк» 65607,57 дол. США заборгованості за кредитним договором та 86322,45 грн за прострочку виконання забов`язань за кредитним договором.

Отже, строк виконання зобов`язань за Договором кредиту та Договором іпотеки є таким, що настав.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання позивачем обов`язків позичальника за Договором кредиту.

За змістом ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Доводи позивача про погашення заборгованості за Договором кредиту, суд відхиляє, як такі що не підтверджуються належними доказами - документами первинного бухгалтерського обліку, повідомленням кредитора про відсутність заборгованості, тощо).

Суд зазначає, що боржник у цій справі не видав кредиторові борговий документ, а тому, наявність у боржника оригіналів документів, не підтверджує погашення заборгованості за Договором кредиту в повному обсязі.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

До договорів відступлення права вимоги додано відповідні акти прийому-передачі документів, реєстри боржників та платіжні документи про сплату суми відсутплення на виконання умов Договорів відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд зазначає, що відповідно до умов Договорів відступлення права вимоги та факторингу співвідповідачі набули право вимоги до позивача, а також, що у відповідних додатках до договорів (реєстрів боржників) наявні відомості про наявність заборгованості у позивача перед кредитором.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в Постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, тощо.

Зі змісту спірних договорів відступлення права вимоги та факторингу вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

За змістом положень ст. ст. 76 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем не доведено погашення заборгованості у встановлений Договором кредиту та законодавством спосіб; не доведено належне виконання обов`язків за Договором кредиту; не доведено недійсність договорів відступлення та факторингу, а відтак, відмовляє у задоволенні основних позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні основних позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні похідних позовних вимог про скасування державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мирошниченко Юлія Юріївна, про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів, визнання відсутності прав кредиторів, прав іпотекодержателів - залишити без задоволення;

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду

Суддя В.В. Гребенюк