Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №620/8984/26
Суддя: Оксана ТИХОНЕНКО
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/8984/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, оскільки останній отримав поранення, одержане під час захисту Вітчизни.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзивна позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що за результатами перевірки встановлено, відповідно до наявних документів сержант ОСОБА_2 брав безпосередню участь у бойових діях протягом 16 (шістнадцять) днів, а саме: в період з 13.07.2023 по 31.12.2023 – 0 днів; в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 6 днів; в період з 01.01.2025 по 13.02.2025 - 10 днів. Враховуючи вищевказане, підстави щодо виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України вiд 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» відсутні.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX.
15.10.2024 під час виконання бойового (спеціального) завдання з охорони державного кордону у складі прикордонного наряду (елемент бойового порядку – вогнева позиція « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») в районі населеного пункту Сеньківка Чернігівської області, під час захисту Вітчизни, внаслідок обстрілу ворожими FPV дронами позивач одержав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, опік верхніх дихальних шляхів, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.10.2024 №57.
Також факт обстрілу підтверджується витягом з журналу бойових дій сьомої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) від 01.01.2024 №3.1/32 (том 3), наданим відповідачем листом від 03.08.2026 №02.2.1/12045-26-Вих, відповідно до якого 15.10.2024 зафіксовано вибухи ворожих FPV-дронів у районі позицій Державної прикордонної служби України поблизу населеного пункту Сеньківка та одержання військовослужбовцями поранень; у складі наряду зазначено сержанта ОСОБА_1 .
Довідкою №120 госпітальної військово-лікарської комісії від 17.01.2025 складеною за результатами медичного огляду позивача госпітальною військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, встановлено, що зазначене поранення (травма) пов`язане із захистом Батьківщини.
Позивач брав безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується наказами, виданими відповідачем, а саме: наказом від 09.01.2025 року №43-ОС «Про виплату додаткової винагороди», яким позивача (порядковий номер 838 додатка 2 до наказу, військове звання – сержант) включено до переліку військовослужбовців з періодом виконання бойових (спеціальних) завдань з 01.12.2024 року по 06.12.2024 року; наказом від 10.02.2025 року №212-ОС «Про виплату додаткової винагороди», яким позивача (порядковий номер 759 додатка 2 до наказу, військове звання – сержант) включено до переліку військовослужбовців з періодом виконання бойових (спеціальних) завдань з 22.01.2025 року по 31.01.2025 року. Копії витягів із зазначених наказів надані відповідачем за реєстраційними індексами №02.5/32678/25-Вн та №02.5/32679/25-Вн від 24.08.2025 року, а копія витягу з журналу бойових дій четвертої прикордонної застави – за реєстраційним індексом №2.3/31880/25-Вн від 19.08.2025 року, Довідкою військової частини НОМЕР_1 №08.1/52223/26-Вн від 16.06.2026 року.
Позивач не притягався до кримінальної відповідальності, не притягувався два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення та не має на підставі письмового наказу дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився, що підтверджується повним витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ФОВА-006351583 та листом відповідача від 17.06.2026 №02.5/9200-26-Вих.
В свою чергу, рішенням комісії відповідача (витяг з протоколу №2 засідання комісії від 29.08.2025, пункт 2.5) вирішено не здійснювати позивачу одноразову грошову виплату, передбачену Постановою №153.
Листом від 17.06.2026 №02.5/9200-26-Вих відповідач повідомив, що наказ про виплату позивачу винагороди не видавався, оскільки сумарна кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях (16 днів) становить менше тридцяти днів, а поранення, одержане останнім 15.10.2024 не зараховано з тих підстав, що Чернігівська область у жовтні 2024 року не належала до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом відповідача від 16.06.2026 №908-ОС позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану), а з 13.07.2026 виключено зі списків особового складу, що підтверджується витягом з наказу від 13.07.2026 №1070-ОС.
Вважаючи відмову відповідача у нарахуванні та виплаті спірної винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався і триває досі.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначаються наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року №726. Механізм реалізації Постанови №153 в органах Державної прикордонної служби України визначений наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.04.2025 року №115.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Таким чином, Винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а саме: належить до одноразових видів грошового забезпечення.
Для нарахування та виплати Винагороди в повному обсязі військовослужбовець має відповідати всім наступним критеріям: бути громадянином України; належати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; бути прийнятим або призваним на військову службу у віці до 25 років; бути прийнятим або призваним на військову службу під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX; брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, або брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій менше шести місяців за умови наявності захворювання, травми, поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час захисту Вітчизни; не мати випадків притягнення до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
На виконання Постанови №153 було прийнято окреме Доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 року №5601/уд (далі – Доручення №5601/уд).
Згідно з Дорученням №5601/уд військові частини зобов`язані: а) провести аналіз у військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 року загинули (померли) або були звільнені зі служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ) та не отримали Винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки ; б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди; в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці, щодо: - створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення; - документального підтвердження відсутності (наявності) військовослужбовців випадків притягнення відповідальності; - у вказаних з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон); - в п`ятиденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається, в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин; г) за результатами проведеної роботи здійснити розрахунки потреби в коштах для виплати винагороди та до 10.09.2025 подати узагальнену інформацію (заявки) за підпорядкованістю до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України; д) виплату Винагороди проводити у відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно наказів командирів військових частин (установ), виданих на підставі: - витягів з послужних списків, копій обліково-послужних карток, довідок про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170); - копії послужної картки; - довідок, оформлених за формою, що додається, зокрема з місць попередньої служби, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин»;- документального підтвердження про невиплату Винагороди за всіма попередніми місцями проходження служби (після 13.02.2025), за формою, що додається.
Відмовляючи позивачу у нарахуванні та виплаті спірної винагороди відповідач зазначає, що сумарна кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях (16 днів) становить менше тридцяти днів, а поранення, одержане останнім 15.10.2024 не зараховано, оскільки Чернігівська область у жовтні 2024 року не належала до районів ведення воєнних (бойових) дій.
З вказаною позицією, суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що вказана вище довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.10.2024 №57 (далі – Довідка №57) складена за формою додатка 14 до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (пункт 2 глави 4 розділу III).
Зі змісту Довідки №57 вбачається, що 15 жовтня 2024 року позивач одержав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, опік верхніх дихальних шляхів. Обставини одержання травми викладено так: при безпосередній участі військовослужбовця у бойових (спеціальних) завданнях з охорони та оборони державного кордону у прикордонному наряді ПС у складі елемента бойового порядку ВП «Бонд» 15.10.2024 отримав поранення внаслідок обстрілу FPV-дронами.
Обставини одержання позивачем поранення, підтверджуються також витягом з журналу бойових дій сьомої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) третьої прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) від 01.01.2024 №3.1/32, який відповідач надав представнику позивача листом від 03.08.2026 №02.2.1/12045-26-Вих. У цьому витягу за 15.10.2024 зафіксовано вибухи ворожих FPV-дронів у районі позицій Державної прикордонної служби України поблизу населеного пункту Сеньківка, обстріл позицій, одержання військовослужбовцями поранень, евакуацію особового складу елемента бойового порядку ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у складі якого зазначено сержанта ОСОБА_1 , а також установлений за результатами огляду лікарем діагноз.
Абзацом четвертим пункту 4 Постанови №153 встановлено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Ця норма пов`язує право на виплату Винагороди в повному обсязі лише з трьома умовами: належністю військовослужбовця до кола осіб, зазначених в абзаці другому пункту 4 Постанови №153; участю у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців; наявністю поранення (травми, контузії, каліцтва), одержаного під час захисту Вітчизни.
Абзац третій і абзац четвертий пункту 4 Постанови №153 регулюють різні випадки: абзац третій – участь менше шести місяців за відсутності поранення (виплата пропорційно, з розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів), абзац четвертий – участь менше шести місяців за наявності поранення, одержаного під час захисту Вітчизни (виплата в повному обсязі). Наявність поранення виключає застосування абзацу третього і зумовлює виплату Винагороди в повному обсязі.
Отже, встановлені самим відповідачем 16 днів безпосередньої участі позивача у бойових діях є саме тим строком «менше шести місяців», з яким абзац четвертий пункту 4 Постанови №153 пов`язує виплату Винагороди в повному обсязі. Жодної мінімальної кількості днів вказана норма не встановлює, а тому висновок про відсутність підстав для виплати через те, що 16 днів менше за 30 днів, ґрунтується на абзаці третьому пункту 4 Постанови №153, який за наявності поранення до спірних правовідносин не застосовується.
Абзац четвертий пункту 4 Постанови №153 сформульований імперативно: винагорода виплачується в повному обсязі. Ця норма не надає суб`єкту владних повноважень права вибору між кількома варіантами правомірної поведінки.
Відповідач не спростовує жодного з критеріїв, встановлених пунктом 4 Постанови №153, і не зазначає доводів, які виключали б застосування до позивача абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153.
За таких обставин Винагорода підлягає нарахуванню та виплаті позивачу в повному обсязі – у розмірі 1 000 000 гривень.
Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 26.10.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua