Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: праці
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №600/5288/26-а
Суддя: Анісімов Олег Валерійович
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5288/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі – позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) податковий борг на загальну суму 5227,93 грн до відповідних бюджетів.
1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 18.09..2026 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред`явлення позову рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, на загальну суму 5227,93 грн. Наведена сума податкового боргу є в розумінні податкового законодавства України узгодженою.
Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, що обумовило звернення до суду із цим позовом.
2.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі була направлена йому на офіційну адресу. У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості та даних інтегрованої картки платника по ОСОБА_1 за ним рахується податковий борг на загальну суму 5227,93 грн з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (основний платіж).
3.2. Згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок» відповідач є власником земельних ділянок, розташованих на території с. Кам`яна Чернівецького району Чернівецької області, у тому числі земельної ділянки (земельної частки (паю)) площею 1,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
3.3. Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень форми «МПЗФ»:
- № 259635-24/24-10 від 24.07.2023 року про визначення суми мінімального податкового зобов`язання за податковий період 2022 рік у розмірі 1557,96 грн, яке вручено відповідачу засобами поштового зв`язку 10.01.2024 року (граничний строк сплати – 10.03.2024 року);
- № 1111929/24-10 від 17.04.2024 року про визначення суми мінімального податкового зобов`язання за податковий період 2023 рік у розмірі 1557,96 грн, яке вручено відповідачу засобами поштового зв`язку 04.09.2024 року (граничний строк сплати – 03.11.2024 року);
- № 487864-24/24-12 від 13.09.2025 року про визначення суми мінімального податкового зобов`язання за податковий період 2024 рік у розмірі 2112,01 грн, яке вручено відповідачу особисто 21.10.2025 року (граничний строк сплати – 20.12.2025 року).
3.4. Факт вручення наведених податкових повідомлень-рішень підтверджується підписами відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відомості про оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.
3.5. Окрім цього, відповідачеві на податкову адресу засобами поштового зв`язку надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 19.05.2025 року № 0002153-1302-2413 на суму податкового боргу 3115,92 грн (поштове відправлення № 0601149060620 від 21.05.2025 року), яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому, в межах цієї справи, суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.
4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
4.3. Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в ПК України.
4.4. Згідно підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
4.5. Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
4.6. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).
4.7. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пункт 41.6 статті 41 ПК України).
4.8. Отже, аналізуючи наведені приписи ПК України, слід прийти до висновку, що позивач у справі, будучи податковим органом, наділений виключною компетенцією щодо адміністрування податків та зборів, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в тому числі шляхом його стягнення в судовому порядку.
4.9. Згідно з підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов`язання – мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Визначення мінімального податкового зобов`язання врегульовано статтею 38-1 ПК України.
4.10. Підпунктом 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
4.11. Відповідно до підпункту 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
4.12. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
4.13. Судом у цій справі встановлено, що позивачем як контролюючим органом за наслідками визначення загального мінімального податкового зобов`язання щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, власником яких є відповідач, винесено податкові повідомлення-рішення форми «МПЗФ» № 259635-24/24-10 від 24.07.2023 року на суму 1557,96 грн, № 1111929/24-10 від 17.04.2024 року на суму 1557,96 грн та № 487864-24/24-12 від 13.09.2025 року на суму 2112,01 грн.
4.14. Матеріалами справи підтверджено, що зазначені податкові повідомлення-рішення належним чином надіслані та вручені відповідачу відповідно до вимог статті 42 ПК України.
4.15. Суми податкового зобов`язання, визначені в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, у встановлений підпунктом 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України 60-денний строк відповідачем не сплачені, на момент розгляду справи у суді є узгодженими, а тому вони перейшли в категорію податкового боргу. Таким чином, з урахуванням розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 5227,93 грн.
4.16. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
4.17. Як встановлено судом, відповідачеві відповідно до вимог ПК України надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 19.05.2025 року № 0002153-1302-2413 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка з урахуванням положень статті 42 ПК України вважається належним чином надісланою (врученою) відповідачу. Вказана вимога на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
4.18. Те, що податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 487864-24/24-12 від 13.09.2025 року виник після надіслання відповідачу податкової вимоги, не свідчить про порушення позивачем процедури стягнення, оскільки податковий борг, який існував на момент направлення вимоги, у повному обсязі погашений не був, а відтак, з огляду на абзац другий пункту 59.5 статті 59 ПК України, нова податкова вимога відповідачу не надсилалась.
4.19. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 320/31761/23, згідно з яким законодавство не передбачає формування та направлення окремих податкових вимог при збільшенні або зменшенні суми податкового боргу після його первинного виникнення. Податкова вимога, надіслана платнику, залишається чинною та поширюється на всю суму податкового боргу, яка існує на день його погашення, а нова податкова вимога формується лише у випадку, якщо після повного погашення податкового боргу у платника виникає новий податковий борг.
4.20. Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Найбільш ранній податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, виник 11.03.2024 року, тоді як з цим позовом позивач звернувся до суду 17.09.2026 року, тобто в межах встановленого строку.
4.21. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
4.22. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
4.23. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5227,93 грн.
V. ВИСНОВОК СУДУ
5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5227,93 грн – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг на загальну суму 5227 (п`ять тисяч двісті двадцять сім) грн 93 коп. до відповідних бюджетів.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006 код ЄЛРПОУ 44057187);
Відповідач - ОСОБА_1 (с. Кам`яна, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59050 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Анісімов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua