Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №600/102/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/102/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області та з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 12.09.2024 року по 29.10.2025 року у сумі 527497,74 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що наказом від 12.12.2023 р. №784-к його було звільнено з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області, відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а його поновлено на посаді з 14.12.2023 р. та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 р. по 19.04.2024 р. в сумі 137602,56 гривень. Водночас, внаслідок скасування постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а відповідачем 12.09.2024 р. його було звільнено зі служби. Відповідно до наказу від 29.10.2025 р. №992-к скасовано наказ від 12.12.2023 р. №784-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено на роботі з 14.12.2023 року. Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасовано, а справу № 600/139/24-а направлено на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року залишено без змін. Внаслідок вказаних дій утворився період вимушеного прогулу з 12.09.2024 по 29.10.2025, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Відповідач у відзиві вказав, що позивачем невірно розраховано тривалість днів вимушеного прогулу та загальну суму середнього заробітку, який підлягає йому виплаті, у зв`язку із чим просив суд відмовити у задоволені заявленого позову. Також відповідач зазначив, що у разі встановлення судом підстав для часткового задоволення позову - ухвалити рішення з урахуванням фактичної кількості днів вимушеного прогулу та здійснити стягнення виключно у розмірі, визначеному на підставі правильного та законного перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 784-к від 12.12.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2023 році, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 05.12.2023 № 760-к “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2023 році” в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії “Б” – перших заступників та заступників начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м. Києві та міжрегіональних головних управлінь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, у 2023 році, стосовно ОСОБА_1 - заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області. Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.12.2023 № 784-к про звільнення ОСОБА_1 13.12.2023 з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2023 році, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з 14.12.2023. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 по 19.04.2024 у сумі 137602,56 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. по справі №600/139/24-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.09.2024 р. №796-к звільнено 13.09.2024 р. ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області. Підставою для звільнення зазначено постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. по справі №600/139/24-а. (а.с. 11).

Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасовано, а справу № 600/139/24-а направлено на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 29.10.2025 р. №992-к скасовано наказ від 12.12.2023 р. №784-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді з 14.12.2023 року. (а.с. 23).

Матеріали справи містять копію довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за серпень-липень 2024 р., відповідно до якої середньоденна заробітна плата становить 1794,21 грн, а середньомісячна – 40369,74 гривень. (а.с. 25).

Також матеріали справи містять копію табелю обліку використаного часу у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за період з 01.09.2024 р. по 30.09.2024. (а.с. 53-54).

Крім того, матеріали справи містять розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , відповідно до якого кількість робочих днів з вересня 2024 р. по жовтень 2025 р. склала 292 дні, а загальна сума середнього заробітку – 523909,32 гривень. (а.с. 67).

Мотивувальна частина

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі матеріалів справи встановлено, що наказом від 12.12.2023 р. №784-к позивача було звільнено з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області.

Поряд із цим, відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а позивача поновлено на посаді з 14.12.2023 р. та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 р. по 19.04.2024 р. в сумі 137602,56 гривень. Водночас, внаслідок скасування постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а відповідачем згідно наказу від 12.09.2024 р. №796-к звільнено позивача 13.09.2024 р. із займаної посади.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 11 вересня 2025 року постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скасовано, а справу № 600/139/24-а направлено на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року залишено без змін.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 р. відповідачем прийнято наказ від 29.10.2025 р. №992-к, яким скасовано наказ від 12.12.2023 р. №784-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на підставі матеріалів справи встановлено, що за результатами розгляду адміністративної справи № 600/139/24-а відновлено порушені права позивача щодо незаконного звільнення із займаної посади з 14.12.2023 року. При цьому, на користь позивача було вирішено питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 р. по 19.04.2024 р. в сумі 137602,56 гривень. Однак, внаслідок подальшого апеляційного розгляду справи № 600/139/24-а, скасування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р., скасування Верховним Судом постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. та прийняття судом апеляційної інстанції кінцевого рішення у спірних правовідносинах 14.10.2025 р., яким рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року залишено без змін, утворився період вимушеного прогулу позивача з 13.09.2024 (дата звільнення згідно наказу від 12.09.2024 р. №796-к) по 28.10.2025 року (день, який передує даті прийняття наказу №992-к від 29.10.2025 р., яким скасовано наказ від 12.12.2023 р. №784-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді з 14.12.2023 року.) При цьому, судом з`ясовано, що під час перегляду рішення суду по адміністративній справі № 600/139/24-а не вирішено питання стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 року, а тому вимоги позивача є належними та такими, що підлягають розгляду.

Водночас, суд вважає помилковими доводи позивача щодо визначення початку відліку періоду вимушеного прогулу з 12.09.2024 року та його завершення 29.10.2025 року, оскільки 12.09.2024 р. фактично був останній день роботи позивача на займаній посаді, а 29.10.2025 р. першим днем роботи після поновлення на займаній посаді, а тому ці дні не враховуються до періоду вимушеного прогулу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за час виконання нижчеоплачуваної роботи), який відбувся у період з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 року.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень абз. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи обмежене розміром виплати - однорічним строком.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. по справі №600/139/24-а вирішено питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 р. по 19.04.2024 р. в сумі 137602,56 гривень. Період з 14.12.2023 р. по 19.04.2024 р. та розмір середнього заробітку розрахований судом в кількості 92 робочі дні.

Також судом встановлено, що період з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 р. становить 292 робочі дні. Поряд із цим, в межах одного року кількість робочих днів становить 261 день. З урахуванням встановленого по справі №600/139/24-а періоду 92 робочі дні та вже розрахованого розміру середнього заробітку у цей період, різниця робочих днів, за які позивачу може бути нараховано середній заробіток у період з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 р. становить 169 днів (261– 92).

Судом також було встановлено, що у спірних правовідносинах позивач був звільнений саме з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області, однак продовжував працювати в даному органі на інших посадах, а саме: згідно наказу від 02.07.2025 р. №245-к призначений на посаду головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області, звільнений 07.10.2025 р. згідно наказу №429-к від 06.10.2025 р.; згідно наказу від 07.10.2025 р. №437-к призначений на посаду начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області, звільнений 28.10.2025 року. (а.с. 58-64).

Таким чином, оскільки у період вимушеного прогулу на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області (з 13.09.2024 р. по 28.10.2025р.) позивач отримував заробіток в Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецької області на інших посадах (з 07.07.2025 р. по 28.10.2025 р.), середній заробіток в такому випадку підлягає обрахунку, з урахуванням різниці в заробітку за час виконання роботи на таких посадах.

Матеріали справи містять копію довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за серпень-липень 2024 р., відповідно до якої середньоденна заробітна плата становить 1794,21 грн, а середньомісячна – 40369,74 гривень.

З урахуванням встановлених судом обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 р. становить 303221,49 грн (1794,21 грн*169), яка підлягає виплаті позивачу, з урахуванням різниці отриманого заробітку за час виконання роботи з 07.07.2025 р. по 28.10.2025 р. на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області та посаді начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області.

Також суд вважає, що уповноваженим органом на виплату позивачу вказаного середнього заробітку є Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області, яке було визначено в адміністративній справі №600/139/24-а уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.12.2023 по 19.04.2024.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що позивач набув право на отримання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 р. в сумі 303221,49 грн, який підлягає виплаті позивачу з відрахуванням із цієї суми різниці отриманого заробітку за час виконання роботи у цей період на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області та посаді начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області.

У зв`язку із вказаним суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 18000 грн позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги; опис наданих послуг професійної правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг; квитанцію про сплату винагороди в сумі 18000 гривень.

Таким чином, матеріали справи містять достатні докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу

Однак, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі. Таким чином, судом встановлено, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідних для розгляду даної справи.

Водночас, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5000 грн, які співмірні із складністю справи; узгодженою судовою практикою з приводу спірних правовідносинах; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); необхідним часом, які витрачає адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню, пропорційно до задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме в сумі 3000 гривень.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору в даній категорії справ, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області з 13.09.2024 р. по 28.10.2025 р. в сумі 303221,49 грн, із відрахуванням із цієї суми різниці отриманого заробітку за час виконання роботи на інших посадах у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Чернівецької області у цей період.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецької області витрати на правничу допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 3000 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 39924774);

відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька, 115, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40416813).

Суддя Т.М. Брезіна