Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №600/3089/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №600/3089/25-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3089/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі – позивач) просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №158769, винесену В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Митрицьким О.В.

1.2. Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 19.05.2025 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Митрицьким О.В. було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №158769 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог ст.ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» постановив стягнути з нього 17 000 грн. штрафу.

2.2. Водночас вважає, дану постанову є незаконною та неправомірною, з підстав того, що позивач не є автомобільним перевізником, а тільки власником транспортного засобу, оскільки надав свій транспортний засіб в оренду іншій особі, що підтверджується договором оренди транспортного засобу, а також товарно-транспортною накладною.

2.3. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, за яке його притягнули до відповідальності, а також те, що під час розгляду справи про притягнення до відповідальності було порушено право позивача на захист у зв`язку з невідкладенням розгляду справи та позбавлення його права на подання клопотань/заперечень, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

2.4. Від представника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспортідо суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення позову з огляду на таке.

2.5. В ході перевірки транспортного засобу, що належить позивачеві, було виявлено порушення статтей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, а саме: під час здійснення перевезень вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, на момент проведення перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія в кількості 29 шт; відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.

2.6. Щодо доводів позивача про те, що він є неналежним суб`єктом відповідальності, оскільки на момент здійснення перевірки транспортний засіб перебував в оренді іншої особи, представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів реального виконання договору - наприклад квитанції, що засвідчує сплату орендної плати. Окрім цього, особа яка здійснювала керування транспортним засобом, не надавала договору оренди в жодному вигляді інспектору під час перевірки.

2.7. З урахуванням викладеного, оскільки, ТТН мала дефекти в її заповненні, які прирівнюються до її відсутності, автомобільним перевізником визначено власника транспортного засобу і відповідно адміністративно-господарська санкція була застосована до ОСОБА_1 .

2.8. Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду та недопущення до розгляду справи вказує, що на прохання представника позивача адвоката Мар`яна І.С. розгляд справи тричі переносився, навіть не зважаючи на те, що останній раз причини для цього не було (медична довідка не підтверджувала, що адвокат хворів). Також, позивачу були надані всі матеріали для ознайомлення. Відтак, позивач мав більш ніж достатньо часу для того щоб подати пояснення, заперечення чи інші докази по справі. Однак, вказаного ним зроблено не було.

Нормами Порядку № 1567 встановлено граничний термін протягом якого справа має бути розглянута. Відповідно до пункту 25 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Оскільки акт про порушення був складений 19.03.2025, крайній термін розгляду справи - 19.05.2025.

Відтак, доводи позивача про обмеження його в праві на участь у розгляді справи не мають підтвердження та повністю спростовуються письмовими доказами по справі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. На підставі направлення на рейдову перевірку від 14.03.2025 №006497 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Ліліком А.Ю. на ділянці автодороги Н-10 246км+216м 19 березня 2025 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки MAN днз НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 .

3.2. Водієм для перевірки уповноваженим особам Укртрансбезпеки були надані такі документи:

- товарно-транспортна накладна від 19.03.2025 №978;

- посвідчення водія ОСОБА_2 серія та номер НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN серія та номер НОМЕР_3 ;

- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 18.03.2025;

- не заповнений, такий, що не використовувався щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія (тахокарта).

Транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом.

3.3. Власником транспортного засобу згідно реєстраційних документів є ОСОБА_1 .

3.4. В ході перевірки виявлено порушення статтей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, а саме:

1. Під час здійснення перевезень вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, на момент проведення перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія в кількості 29 шт.;

2. Відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.

3.5. За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2025 №116978. В поясненнях водій ОСОБА_2 вказав:"машина переобладнана, не фура, тому не згіден з актом".

3.6. Відповідачем на адресу позивача направлено рекомендований лист від 20.03.2025 №25998/44/24-25 з інформацією, що розгляд справи про порушення, зафіксоване в акті від 19.03.2025 №116978 відбудеться 29.04.2025 о 10.00 год. за адресою: м.Чернівці, вул. Руська, 248У.

22.04.2025 через АТ «Укрпошта» надійшов адвокатський запит від ОСОБА_3 (датований 09.04.2025), який був наділений повноваженнями представника позивача з проханням надати інформацію про дату розгляду справи відносно ОСОБА_1 та його результатів, якщо такий вже відбувся.

Відповідачем на електронну пошту адвоката, яка зазначена в Єдиному Реєстрі Адвокатів України направлена відповідь на запит разом з повідомленням про розгляду справи, яке раніше вже було надіслано ОСОБА_1 та копією акту.

3.7. 29.04.2025 від адвоката Мар`яна І.С. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення розгляду справи. Таке клопотання було задоволено, розгляд справи перенесено на 13.05.2025, адвокату надіслано копії матеріалів справи та повідомлення про розгляд з супровідним листом.

3.8. 13.05.2025 від адвоката Мар`яна І.С. повторно надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Клопотання задоволено, розгляд справи перенесено на 16.05.2025, адвокату надіслано повідомлення про розгляд справи з супровідним листом.

3.9. Також разом з клопотанням про перенесення розгляду 13.05.2025 надійшло клопотання про закриття провадження по справі, яке не було задоволено. Відповідь надано листом від 19.05.2025 №2144/5.1.1/23-25.

3.10. 16.05.2025 від адвоката Мар`яна В.С. повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Причиною для перенесення розгляду, яка вказана в клопотанні була хвороба адвоката. При цьому до клопотання була додана довідка про огляд лікаря від 12.05.2025, згідно якої лікування призначено з 12.05.2025 по 14.05.2025. Водночас, вказане клопотання адвоката було задоволено, розгляд перенесено на 19.05.2025 о 10:00 год. Повідомлення про перенесення розгляду направлено ОСОБА_3 .

3.10. 19.05.2025 на електронну пошту відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від іншого представника ОСОБА_1 - адвоката Беціан Магдаліни Октавіанівни. Таке клопотання надійшло о 09 год 49 хв, що підтверджується скріншотом електронної пошти відповідача.

3.11. В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. розглянуто матеріали справи та винесено постанову від 19.05.2025 №158769 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн за порушення вимог статтей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа та належно оформленої ТТН, за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

29.05.2025 на адресу позивача рекомендованим листом № 48603/44/24-25 направлено копію вказаної постанови.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

4.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).

4.4. Згідно пункту 4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

4.5. Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 лютого 2025 року №044991 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.6. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

4.7. Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі – Закон №2344-III та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення перевірки транспортного засобу позивача).

4.8. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.9. Згідно приписів статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

4.10. На виконання зазначеної вище статті Кабінетом Міністрів України 08.11.2006 прийнято постанову №1567 “Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)”, якою затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі – Порядок №1567, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 79 від 02.02.2022 та зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України №457 від 09.05.2023, чинній на час проведення перевірки транспортного засобу позивача).

4.11. Відповідно до пункту 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

4.12. Згідно з пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

4.13. Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

4.14. Згідно пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

4.15. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку №1567).

4.16. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункту 14 Порядку №1567).

4.17. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

4.18. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку №156).

4.19. Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

4.20. Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

4.21. У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №156).

4.22. Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

4.23. Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

4.24. Отже, аналіз наведених пунктів Порядку №1567 дає підстави для висновку, що адміністративний розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу відбувається у відповідному органі державного контролю із обов`язковим належним повідомленням (рекомендованим повідомленням чи під розписку) суб`єкта господарювання.

4.25. Крім цього, із зазначених пунктів Порядку №1567 можна дійти висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів виноситься керівником органу державного контролю або його заступником за наявності достатніх підстав, встановлених під час адміністративного розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.26. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанов) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.27. Статтею 1 Закону №2344-III встановлено, що автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, статус перевізника може підтверджуватися, зокрема, договором про перевезення вантажу, накладними (товарно-транспортними накладними), квитанціями тощо.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників.

4.28. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340.

4.29. Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

4.30. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).

4.31. Згідно з підпунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

4.32. Відповідно до вказаного підпункту Інструкції № 385 до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

4.33. У свою чергу, згідно із пунктами 3.5, 3.6. Інструкції № 385, на перевізників покладено обов`язок забезпечувати водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

4.34. Також, саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечення належної експлуатації тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23.

4.35. Суд звертає увагу, що не пред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

4.36. Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Відповідно до вимог статті 48 Закону № 2344-III документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є ТТН.

4.37. Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі акта перевірки №116978 від 19.03.2025 року, яким встановлено, що власником транспортного засобу марки MAN днз НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , є ОСОБА_1 .

4.38. В акті також зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке, за висновком посадових осіб контролюючого органу, полягало у відсутності у водія на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

4.39. Водночас, суд звертає увагу, що згідно товарно-транспортної накладної №978 від 19.03.2025, яку було надано водієм під час перевірки, автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 , який водночас визначений водієм транспортного засобу MAN, НОМЕР_1 .

4.40. Окрім цього, в матеріалах справи наявний договір оренди транспортного засобу від 05.01.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 надав у користування ОСОБА_2 транспортний засіб марки MAN Vin-код НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 , який у подальшому здійснював перевезення та користувався ним на законних підставах.

4.41. Як зазначалося вище, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

4.42. Разом з тим, автомобільним перевізником є той, хто здійснює перевезення вантажу, а не власник/користувач транспортного засобу. Таке перевезення вантажу може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 та від 13.08.2024 у справі № 600/1407/22-а.

4.43. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що матеріали справи не підтверджують наявності у позивача статусу автомобільного перевізника під час здійснення спірного перевезення. Натомість відповідно до товарно-транспортної накладної від 19 березня 2025 року № 978 автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 .

4.44. За таких обставин, суд висновує, що оскаржувану постанову відповідачем прийнято без належного встановлення суб`єкта відповідальності, що свідчить про протиправність вказаної постанови та наявність правових підстав для її скасування.

4.45. Водночас, доводи позивача щодо порушення відповідачем визначеного законодавством порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом позбавлення позивача права на подання клопотань та заперечень не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, оскільки судом було встановлено, що відповідачем неодноразово надавалась можливість позивачу та його представникам для відкладення розгляду справи та ознайомлення із її матеріалами, які разом із повідомленням про дату та час розгляду справи надсилались на адресу представника позивача.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.2. Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.3. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява №4909/04) зазначив, що відповідно до усталеної практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

5.4. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 26.06.2025.

6.3. Оскільки позов задоволено, судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №158769, винесену В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Митрицьким О.В.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248 "У", м.Чернівці, 58023 код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua