Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №560/5759/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5759/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19.10.2005 по 29.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , після чого його перевели до військової частини НОМЕР_2 , а 03.12.2025 звільнили з військової служби в запас. Відповідач не провів з ним повного розрахунку і не виплатив індексацію грошового забезпечення за 2016-2018 роки. Позивач вважає, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію мали обчислювати із застосуванням базового місяця січня 2008 року, тобто місяця останнього підвищення посадового окладу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити позов без розгляду, а в іншій частині відмовити в його задоволенні повністю.

Щодо строку звернення до суду відповідач зазначає, що наказом від 29.10.2024 № 14-РС позивача переведено до військової частини НОМЕР_2 . Отже, з цього дня позивач знав про всі отримані виплати. До суду ж він звернувся лише в березні 2026 року, тобто з пропуском строків, встановлених статтею 122 КАС України та статтею 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX. Поважних причин пропуску строку позивач не навів.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю. В аспекті спірних правовідносин поняття грошове забезпечення і заробітна плата є рівнозначними. Тому до спорів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення застосовуються строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції. Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України у цій редакції працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно з частиною другою цієї статті із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 сформулював такий висновок:

1. якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);

2. з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив вимоги щодо індексації грошового забезпечення лише за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, тобто за період до 19.07.2022. На ці правовідносини поширюється частина друга статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19.07.2022, яка не обмежувала строк звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати будь-яким строком. Тому строк звернення до суду позивач не пропустив.

Крім того, виключення позивача 29.10.2024 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не було звільненням з військової служби. Позивач продовжив службу у військовій частині НОМЕР_2 , а звільнений з військової служби лише 03.12.2025. Тому посилання відповідача на строки звернення до суду у справах про звільнення та про виплату сум, належних працівникові при звільненні, суд відхиляє.

Отже, підстав для залишення позову без розгляду немає, тому в задоволенні клопотання відповідача суд відмовляє.

По суті спору відповідач вважає, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 місяцем підвищення грошових доходів військовослужбовців є грудень 2015 року. Нарахована з січня 2016 року сума індексації не перевищила розміру підвищення грошового забезпечення у грудні 2015 року, тому, на думку відповідача, індексація за спірний період становить 0,00 грн. Крім того зазначає, що розрахунок індексації, зокрема визначення місяця підвищення грошових доходів, належить до його компетенції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 19.10.2005 по 29.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (військова частина польова пошта НОМЕР_3 ). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.10.2024 № 14-РС його переведено до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.11.2025 № 38-рс позивача звільнено з військової служби в запас. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.12.2025 № 348 його з 03.12.2025 виключено зі списків особового складу військової частини.

Індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач позивачу не нараховував і не виплачував, оскільки вважав базовим місяцем грудень 2015 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови та порядок проведення індексації визначаються Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

За змістом статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) пункт 5 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.12.2015.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом другим пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, з 01.12.2015 базовий місяць пов`язується виключно з підвищенням тарифних ставок (окладів).

Посадові оклади військовослужбовців до 01.03.2018 встановлювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності з 01.01.2008. З цього часу і до 01.03.2018 розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювалися.

Тому для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем є місяць останнього підвищення посадового окладу, тобто січень 2008 року. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.

Доводи відповідача про те, що базовим місяцем є грудень 2015 року, суд відхиляє. У грудні 2015 року грошові доходи військовослужбовців підвищено за рахунок додаткових видів грошового забезпечення, а не посадових окладів. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 у редакції Постанови № 1013 таке зростання не є підставою для зміни базового місяця і не зменшує суму індексації.

Не бере суд до уваги й посилання відповідача на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а висновки Верховного Суду у справі № 400/3826/21 є іншими.

Доводи відповідача про те, що визначення місяця підвищення грошових доходів належить до його компетенції, суд також відхиляє. Базовий місяць прямо визначений пунктом 5 Порядку № 1078 залежно від дати підвищення посадових окладів, тому його визначення не є дискреційним повноваженням відповідача. Обчислення індексу споживчих цін і суми індексації за кожен місяць спірного періоду відповідач здійснює самостійно, але із застосуванням встановленого судом базового місяця.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абзац перший частини другої статті 77 КАС України).

Отже, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Правомірності цієї бездіяльності відповідач не довів, тому позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а доказів понесення інших судових витрат сторони не подали, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця).

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя В.К. Блонський