Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №752/7437/24
Суддя: Машкевич К. В.
Справа № 752/7437/24
Провадження № 2/752/418/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
27 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Машкевич К.В.
за участю секретаря - Касаткіної А.В.
позивача- ОСОБА_1
представника позивача- ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини;
та за зустріним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визначити місце проживання дитини, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.
Посилається в позові на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який був розірваний рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08 листопада 2022 року
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 .
Після початку повномасштабного вторгнення вона з дитиною виїхала за межі України і проживає в Німеччині.
Дитина адаптувалася в країні проживання, відвідує школу та гуртки.
Після розлучення дітина проживає з нею, однак між нею та відповідачем постійно виникають спори та розбіжності щодо цього.
Вона має стабільний дохід, орендує житло, має змогу утримувати та забезпечувати дитину.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 09 квітня 2024 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 21 травня 2024 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження справі, відповідачу та третій особі додатково копію позову з додатками.
Відповідно до статті 187 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву, третій особі пояснень на позов.
09 липня 2024 року відповідач подав відзив, у якому зазначив, що позивачка не надала доказів отримання доходу, достатнього для утримання дитини.
Крім того, в вересні 2022 року вона одна виїхала з України, дитина залишилася з ним на його повному утриманні та вихованні.
Лише в серпні 2023 року позивачка повернулася та без його згоди вивезла дитину за кордон.
Ще до війни позивачка вела спосіб життя, направлений на задоволення своїх потреб і на шкоду дитині, зраджувала його.
Просить у позові відмовити.
09 липня 2024 року відповідач подав зустрічний позов, у якому привів ті ж обставини, що і у відзиві на позов.
Просить заслухати думку дитини та визначити її місце проживання з ним.
22 липня 2024 року представник позивачки подав відповідь на відзив, а також відзив на зустрічний позов аналогічного змісту.
Зазначає, що приведені в відзиві та зустрічному позові обставини є припущеннями відповідача та не спростовано, що позивачка здатна забезпечувати дитину.
Крім того, вважає, що в умовах воєнного стану проживання з матір`ю відповідає саме інтересам дитини, оскільки відповідач є військовозобов`язаним та підлягає мобілізації.
Пред`явлення зустрічного позову вважає вирішенням особистого конфлікту з позивачкою.
Просить відмовити в зустрічному позові.
Третя особа своїм павом не скористалася, пояснень на позов нье подала.
Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року провадження в справі було закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року ухвала суду була скасована, а справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні позов підтримали, проти зустрічного позову заперечували.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти проживання дитини з матір`ю в безпеці, однак заперечував проти юридичного визначення місця проживання дитини.
Третя особа просить розглядати справу в відсутності свого представника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову, та не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Такі ж гарантії для батьків, що проживають окремо від дітей, та для самих дітей, встановлені статтею15 Закону України «Про охорону дитинства».
За змістом частин 7, 8 та 9 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За змістом статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Судом встановлено, що сторони з 21 листопада 2012 року перебували в шлюбі.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08 листопада 2022 року шлюб сторін був розірванй.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами з травня 2023 року позивачка разом з донькою в`їхала на територію Німеччини та проживає в Мюнхені.
З довідки від 12 жовтня 2023 року вбачається, що донька сторін відвідує заняття Середньої школи Мюнхена за адресою: Альберт-Швайцер-Штрассе, 59.
Крім того, відвідує уроки танців, які оплачуються позивачкою.
З долучених представником позивачки доказів вбачається, що позивачці виплачується допомога для забезпечення прожиткового мінімуму її та дитини, несе матеріальні витрати, пов`язані з дитиною та її життям за Німеччині, має тимчасовий захист у країні проживання та посвідку на тимчасове перебування, здобуває освіту в країні проживання.
( т.1, а.с. 8 - 10; 18 - 30; 113 - 189 )
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації № 100-7146 від 12 травня 2026 року Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю.
/ а.с. 55 - 58 /
Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 9 Конвенції зазначено, що якнайкращі інтереси дитини мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.
З точки зору статті 1 СК України одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Конвенція про права дитини, виходячи з рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння.
Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачка, як мати, здатна забезпечити дитині належні умови для зростання, виховання та матеріального утримання, а тому вважає вимоги позивачки обґрунтованими.
Суд враховує також і це підтверджується Висновком органу опіки та піклування, сторони, як батьки, обоє здатні забезпечити дитині належні умови для зростання, виховання та утримання.
Донька сторін однаково прихильна до обох батьків, спілкується з батьком, відвідує Україну та має намір продовжувати ці відвідування, сумує за попереднім життям.
Однак враховуючи приведені в Висновку органу опіки та піклування обставини, пояснення самих батьків та дитини, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір при зверненні до суду.
Керуючись статтями 1, 7, 19, 141, 157, 160 Сімейного кодексу України, Конвенцією про права дитини, Законом України « Про охорону дитинства», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В:
Первісний позов задовольнити.
Визначити місце проживання дитини, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .
В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 211, 20 грн судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Суддя К.В.Машкевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua