Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №752/11549/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11549/25

Провадження № 2/752/2015/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

представника позивача- Мілетич О.О.

відповідача- ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка через свого представника - адвоката Мілетич О.О., через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом і просить у порядку поділу майна подружжя визнати за нею та відповідачем по частині майна, набутого в шлюбі, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Посилається в позові на те, що з 21 листопада 2012 року перебувала з відповідачем у шлюбі.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08 листопада 2022 року шлюб був розірваний.

Під час шлюбу на підставі Договору про участь у фонді фінансування будівництва ними була придбана квартира АДРЕСА_1 загальною площею 39, 1 кв.м., житловою площею 15, 8 кв.м.

14 листопада 2019 року право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав було зареєстровано за відповідачем.

З урахуванням того, що відповідач не визнає її право на дане майно просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 13 травня 2025 року і відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу представником позивачки при зверненні до суду в порядку виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 177 ЦПК України.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

10 липня 2025 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.

Зазначає, що він не оспорює право позивачки на майно і не чинить будь-яких перешкод у користуванні ним.

Вважає, що позивачка обрала неправильний спосіб захисту, оскільки квартира є неподільною річчю.

Просить у позові відмовити.

01 вересня 2025 року представник позивачки подав відповідь на відзив.

Зазначила, що відповідач не надав доказів відсутності спору, оскільки будь-яким чином питання володіння спільним майном сторонами не вирішено, а спосіб захисту, обраний позивачкою, відповідає вимогам закону.

Крім того, у неї відсутні ключі від квартири, оскільки їх відповідач не надає, а квартиру здає в оренду.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За змістом частини 2 статті 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, даною нормою закону встановлена презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу.

Зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя.

При цьому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.

Судом встановлено, що сторони з 21 листопада 2012 року перебувала з відповідачем у шлюбі.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08 листопада 2022 року шлюб був розірваний.

26 липня 2019 року між відповідачем та ОСОБА_3 був укладений Договір № 26/07/2019-693/161-1П про передачу прав та обов`язків за Догвором № 693/161 від 15 січня 2018 року про участь у Фонді фінансування будівництва.

Відповідно до пункту 1.1. Договору відповідач набув права та обов`язки Первісного довірителя, належні Первісному довірителю, щодо отримання у власність квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, сформованого станом 12 травня 2025 року, 14 листопада 2019 року право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав було зареєстровано за відповідачем.

Придбання майна в шлюбі та спільну сумісну власність на нього, як подружжя, відповідач не спростовував.

Відповідно до частин 1, 2 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

За загальним правилом, визначеним статтею 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи викладене вище, презумпцію спільності майна подружжя,суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачению нею судовий збір при зверненні до суду.

Керуючись статтями 57, 60, 61, 63, 69, 70 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 200, 206, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Поділити майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 1 кв.м., житловою площею 15, 8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 1 кв.м., житловою площею 15, 8 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 900, 00 грн судового збору.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Суддя К.В.Машкевич