Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №752/16731/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16731/26

Провадження № 2/752/12890/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.09.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО» про повернення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО» (далі - ТОВ «АМAДЕО ПРАВО», товариство), у якому просила зобов`язати відповідача повернути їй 17 500,00 грн, сплачених за договором про надання юридичних послуг, як кошти за неналежно виконану роботу, а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 35 000,00 грн.

На обґрунтування позову зазначила, що 15.03.2026 уклала з товариством договір №1503202602 про надання юридичних послуг у кримінальному провадженні №22025050000001013, яке розслідувалося за фактом можливого кримінального правопорушення. Вартість послуг за договором становила 35 000,00 грн. Позивачка передала товариству документи та відомості, необхідні для надання допомоги, і сплатила 17 500,00 грн, що підтверджується квитанціями товариства на 10 000,00 грн, 1 000,00 грн та 6 500,00 грн.

За змістом договору надання юридичних послуг мало відбуватися у два етапи: перший етап - вивчення матеріалів, розроблення тактики ведення справи та планування роботи, другий - безпосереднє представництво інтересів замовника. Сторони оцінили обсяг робіт за першим етапом у 40 відсотків, за другим - у 60 відсотків від загального обсягу робіт. Предмет доручення був пов`язаний із кримінальним провадженням № 22025050000001013 та судовим провадженням № 201/2724/26 у Соборному районному суді міста Дніпра; договором передбачалося представництво, зокрема, до п`яти судових засідань.

Позивачка стверджувала, що товариство не надало їй у погодженому обсязі належного результату роботи першого етапу, не інформувало її про виконані дії та не передало змістовного письмового звіту. Вона заперечувала, що підписувала акти приймання-передачі послуг на суми 14 000 грн і 3 500 грн, на які товариство посилалося у листі від 28.04.2026 №04/01-НВ. Позивачка повідомляла, що просила повернути сплачені кошти, однак товариство відмовило, пославшись на виконання договору та прийняття послуг.

На думку позивачки, неналежне виконання договору, відсутність належної комунікації та необхідність самостійно з`ясовувати стан надання правової допомоги спричинили їй моральні переживання, тривогу та порушення звичного способу життя, що вона оцінила у 35 000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 02.09.2026 виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження, правильно зазначивши прізвище позивачки - ОСОБА_2 .

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 76-80, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За статтями 626, 629 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту статей 903, 906 ЦК України випливає, що замовник оплачує надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором, а виконавець несе відповідальність за порушення договору про надання послуг за наявності передбачених законом підстав. Предметом оцінки у цій справі є не досягнення адвокатом бажаного процесуального результату, а те, чи виконав виконавець погоджений обсяг юридичної роботи та чи довів підстави утримувати отриману оплату.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, установлених договором або законом.

За частиною першою статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, зокрема, шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та з підстав, визначених законом або домовленістю сторін. Водночас відповідно до статті 903 ЦК України сплаченню підлягає саме надана послуга, а одержані кошти за послуги, які не були надані, не можуть утримуватися виконавцем лише з посиланням на загальну вартість договору.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/1248/23 зазначено, що послуга споживається у процесі здійснення виконавцем певної діяльності, а зобов`язання за договором про надання послуг пов`язане з учиненням погоджених дій. У постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21 наголошено на необхідності встановити фактичний обсяг, зміст і вартість наданих послуг; сам по собі акт приймання-передачі не усуває обов`язку суду оцінити реальність виконання договору та інші докази.

Суд установив, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО» 15.03.2026 був укладений договір №1503202602 про надання юридичних послуг.

Суд установив, що сторони погодили загальну ціну договору 35 000,00 грн та двоетапне виконання доручення. Вартість першого етапу становила 40 відсотків загального обсягу робіт, а другого - 60 відсотків. Позивачка фактично сплатила 17 500,00 грн. Ці обставини підтверджені договором і квитанціями товариства та сторонами по суті не спростовані.

У грошовому вираженні погоджений сторонами розподіл означає, що вартість першого етапу становить 14 000,00 грн (40 відсотків від 35 000,00 грн), а другого етапу - 21 000,00 грн (60 відсотків). Платіж 17 500,00 грн складається з платежу 14 000,00 грн за графіком договору та наступного платежу 3 500,00 грн, який є частиною ціни другого етапу. Отже, при вирішенні вимоги про повернення коштів суд окремо перевіряє докази виконання робіт кожного етапу.

Наявна ухвала Соборного районного суду міста Дніпра від 24.03.2026 підтверджує участь адвоката Бородін А.В. у розгляді клопотання про арешт майна в провадженні №201/2724/26. Ця обставина свідчить про вчинення відповідачем принаймні однієї юридичної дії на виконання договору. Суд не ототожнює несприятливий для позивачки результат розгляду клопотання з ненаданням послуги: адвокат не гарантує ухвалення судом рішення на користь клієнта, а матеріали засідання засвідчують, що адвокат висловив заперечення проти клопотання.

Разом з тим, сама участь адвоката в одному засіданні не доводить виконання всього обсягу доручення, зокрема робіт першого етапу, передбачених договором: опрацювання матеріалів, формування тактики, планування роботи та надання замовнику письмового результату. Відповідач не подав до суду відзиву та доказів, які б підтверджували конкретний перелік виконаних робіт за кожним етапом, їх тривалість, передачу позивачці письмового результату, направлення їй актів і отримання цих актів позивачкою або її відмову від їх підписання.

Умови договору передбачали направлення акта замовнику та надання йому п`яти календарних днів для ознайомлення, підписання або подання зауважень. Посилання товариства у листі від 28.04.2026 на акт від 20.03.2026 та на акт, нібито надісланий 24.03.2026, не замінює самих актів та доказів їх вручення. За відсутності в матеріалах справи підписаного позивачкою акта або належних доказів вручення їй акта, спливу строку для зауважень та відмови від прийняття послуг, суд не має підстав вважати доведеним прийняття позивачкою всіх послуг на заявлені відповідачем суми.

Позивачка послідовно заперечувала підписання актів.

Щодо першого етапу, вартість якого за договором становить 14 000,00 грн, відповідач не довів надання позивачці передбаченого договором письмового результату та прийняття нею відповідних послуг; посилання лише на акт, підписання якого заперечується, без подання самого акта й доказів його вручення не підтверджує виконання цього етапу. Щодо другого етапу договір установлює його загальну вартість у 21 000,00 грн та передбачає представництво, зокрема, до п`яти судових засідань. Участь адвоката в засіданні 24.03.2026 підтверджує одну дію з представництва, але не доводить виконання всього погодженого обсягу другого етапу. Водночас договір не визначає окрему ціну одного засідання, тому суд не має підстав самостійно прирівнювати одне засідання до конкретної частини вартості другого етапу.

За відсутності належно складених і вручених актів та деталізації фактично виконаних робіт відповідач не довів, яка саме частина внесених 17 500,00 грн відповідає прийнятим позивачкою послугам. Сукупність доказів підтверджує лише одну участь адвоката, але не дає підстав утримувати всю отриману оплату як вартість виконаних і прийнятих послуг.

Листом від 28.04.2026 товариство відмовилося повернути кошти та повідомило про припинення договору. Відтак сплачені позивачкою 17 500,00 грн залишилися у відповідача за відсутності доведених підстав утримувати всю цю суму. Позовна вимога про повернення коштів підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке. За статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, та відшкодовується за наявності встановленого порушення, причинного зв`язку між ним і шкодою та вини заподіювача, якщо законом не встановлено інше.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що правовими наслідками порушення зобов`язання можуть бути відшкодування збитків та моральної шкоди у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Сам факт порушення майнового зобов`язання не означає автоматичного виникнення моральної шкоди, проте суд оцінює характер порушення, тривалість невизначеності, поведінку сторін після звернення клієнта та пояснення позивачки у сукупності.

Позивачка була змушена неодноразово звертатися до товариства з вимогами надати інформацію про виконання доручення та повернути кошти, а після відмови - звернутися до суду для захисту свого права. Відповідач не довів, що надав їй погоджений письмовий результат робіт першого етапу, належно поінформував про виконані дії та забезпечив приймання послуг у порядку, передбаченому договором. Така поведінка спричинила позивачці переживання та тривале занепокоєння щодо захисту її інтересів у кримінальному провадженні і розпорядження сплаченими коштами.

Визначаючи наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, суд ураховує, що позивачка посилається на переживання та тривогу, пов`язані з неналежним, на її думку, виконанням договору і необхідністю звертатися до відповідача та суду. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували конкретні душевні страждання, їх інтенсивність і тривалість, істотне порушення звичного способу життя чи причинний зв`язок між такими наслідками та діями відповідача. Саме по собі порушення майнового зобов`язання та необхідність судового захисту не є достатніми для висновку про завдання моральної шкоди.

Позивачка не надала об`єктивних даних на підтвердження заявленої моральної шкоди, а тому ця вимога є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Доказів понесення інших судових витрат, розмір яких підлягав би розподілу за статтею 141 ЦПК України, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 23, 525, 526, 530, 611, 626, 629, 901, 903, 906, 907 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО» про повернення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО» (код ЄДРПОУ 44467302, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 17) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти, сплачені за договором про надання юридичних послуг № 1503202602 від 15.03.2026, у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АМAДЕО ПРАВО», (код ЄДРПОУ 44467302, адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 17).

Суддя С.О. Чекулаєв