Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №752/16443/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16443/26

Провадження №2-о/752/418/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Неживої Д.А.,

представника заявника Агбонгале Л.С.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Таран Наталія Григорівна, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Агбонгале Луіза Сергіївна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Таран Наталія Григорівна, ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою успадкування майна після смерті свого батька заявник звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Таран Н.Г. за прийняттям спадщини за законом.

03.04.2026 нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на спадщину за законом у зв`язку з тим, що при досліджені наданих при оформлені документів, зокрема: свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , встановлені розбіжності у прізвищах спадкодавця « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 » та спадкоємців «ОСОБА_1», про що винесла постанову.

Помилка у свідоцтві про смерть виникла внаслідок допущеної помилки у паспорті померлого, на підставі якого було внесені відповідні відомості до актового запису про смерть. Через вказані протиріччя в документах заявник змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між ним та його рідним батьком.

31.07.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку окремого провадження та витребувано докази.

Представник заявника підтримала заяву, просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 підтримала заяву, не заперечувала проти її задоволення.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що знає заявника та його родину з 2001 року, певний час проживала разом з ним. Їй (свідку) відомо, що заявник та його родина постійно проживали в АДРЕСА_1 . Знає, що заявник та заінтересована особа ОСОБА_1 - це діти ОСОБА_3 . Паспорта ОСОБА_3 вона особисто не бачила. Батька заявника та третьої особи називала дядя ОСОБА_7 . Їй відомо, що у листопаді 2025 року ОСОБА_3 помер, вона особисто була присутня на його поховані в крематорії.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився « ОСОБА_3 », батьком записаний « ОСОБА_9 », матір`ю - ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.1962, складеного російською мовою.

16.07.1964 на ім`я « ОСОБА_3 » виданий атестат № 2159 та листок успішності, складені російською мовою.

17.03.1998 Державною податковою адміністрацією у Московському районі видана довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 .

20.10.2002 Пенсійним фондом України видано свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 .

07.11.2000 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виданий паспорт серії НОМЕР_3 . При цьому в паспорті прізвище особи українською та російською мовами зазначене як ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився « ОСОБА_13 », батьком записаний « ОСОБА_3 », матір`ю - « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 14.01.1976, складеного російською мовою.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 , батьком записаний ОСОБА_11 , матір`ю - ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 10.01.1975.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 17.11.2025.

03.04.2026 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Таран Н.Г. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через встановлені розбіжності у прізвищах спадкодавця « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_16 » та спадкоємця « ОСОБА_16 », про що винесла постанову.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено у п. 1, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Судом встановлено, що заявник є спадкоємцем майна за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Через розбіжності у написанні прізвищ померлого батька та заявника, нотаріус відмовив останньому видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

При цьому з письмових документів, наявних в матеріалах справи, встановлено, що в прізвищі заявника та його померлого батька є розбіжності.

При цьому в документах виданих на ім`я померлого батька заявника є розбіжності у написанні його прізвища. Прізвище померлого в паспорті зазначене як ОСОБА_12 , а в інших документах - ОСОБА_16 . При цьому дата народження, місце народження, ім`я та по батькові зазначені однаково.

Зазначені розбіжності у написанні прізвища батька заявника в документах за його життя виправлені не були, а тому після його смерті прізвище було записано відповідно до даних паспорту громадянина України.

Зазначені розбіжності у написанні прізвищ заявника та його померлого батька перешкоджають заявнику реалізувати своє право як спадкоємця.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник.

Доказом родинних відносин є, зокрема, свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Суд враховує свідчення свідка ОСОБА_6 , яка підтвердила, що достовірно знає, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, встановлено, що розбіжність у прізвищах спадкодавця та спадкоємця, виникла внаслідок допущеної помилки у паспорті померлого, на підставі якого були внесені відповідні відомості до актового запису про смерть.

Оцінюючи надані докази у сукупності з обставинами, встановленими під час розгляду справи, суд встановив, що дійсно ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Отже, від встановлення факту родинних відносин між померлими спадкодавцем у заявника виникне право на спадкування майна за законом.

При цьому відмова нотаріуса у видачі заявнику свідоцтва про право спадщину пов`язана саме з неможливістю встановлення факту родинних відносин між померлими спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_2 , як між рідними батьком та сином, з відповідних документів чи державних реєстрів.

За таких обставин, захист прав заявника є можливим шляхом встановлення факту родинних відносин між рідними батьком та сином в судовому порядку, що надасть заявнику можливість реалізувати свої спадкові права як спадкоємцю за законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі заявнику не відшкодовуються, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-269, 273, 293, 315-319, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Таран Наталія Григорівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Рішення складене 05.10.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова