Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №727/14691/26
Суддя: Гавалешко П. С.
Справа № 727/14691/26
Провадження № 3/727/2075/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Чернівецькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ст.122-4 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
07.10.2026 о 10.40 год., ОСОБА_1 в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 270, керуючи транспортним засобом «Ман» днз НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу, в наслідок чого допустив зіткнення із тролейбусом PTS T12 515 під керуванням ОСОБА_2 , будучи учасником дорожньо-транспортну пригоди, самовільно залишив місце пригоди, до якої був причетний.
Вказані порушення діючого законодавства підпадають під дію ст.122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в його інтересах адвокат Головач О.О. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що контакту з тролейбусом не відчув, тому поїхав далі. Будь які ушкодження на його автомобілі відсутні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Ст.122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Вказане правопорушення характеризується умисною формою вини.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Пунктом 2.10(а) ПДР України передбачено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу прямого або евентуального (непрямого) умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №795065 від 12.10.2026 зазначені обставини та події, вказують на самий факт залишення місця ДТП.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
З пояснень судом встановлено, що ОСОБА_1 не бажав та не мав умислу залишати місце пригоди, він не побачив та як водій транспортного засобу не відчув, зіткнення з автомобілем.
Так з матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.122-4 КУпАП, відібрані пояснення згідно яких, удар був не значний, тому ОСОБА_1 його не відчув і продовжив рух далі. Протокол про адміністративне правопорушення не містить доказів, які б в сукупності могли підтвердити вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідно до ст.251 КУпАП.
Разом з цим, враховуючи обставини події, суд вважає, що ОСОБА_1 поїхав з місця зіткнення, оскільки не усвідомлював, що він став учасником ДТП, а тому у останнього був відсутній умисел у вчиненні правопорушення за ст.122-4 КУпАП, отже в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Тому, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, відповідно до ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, відносно якої складено протокол.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.1, 9, 23, 173, 245, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду на протязі десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Гавалешко П.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua