Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №723/2375/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2375/26

Провадження № 2/723/3720/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Крупчак М.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Сторожинецької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з цивільним позовом до Сторожинецької міської ради Чернівецького району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, посилаючись на наступне.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .

Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 1,46 га, цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Панківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 003632 від 12 квітня 2001 року.

Також зазначає, що при житті земельну ділянку ОСОБА_3 заповіла позивачу - ОСОБА_1 . Заповіт був складений 27 серпня 2013 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Панківської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 79.

Будучи спадкоємцем за заповітом постійно постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому в силу частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважається такою, що прийняла спадщину.

Оформити право на спадщину в нотаріальному порядку шляхом одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину щодо даної земельної ділянки позивач не може в зв`язку з тим, що у неї відсутній правовстановлюючий документ на зазначену земельну ділянку — державний акт на право приватної власності на землю. Такий документ позивач подати не може у зв`язку з втратою оригіналу державного акту, про що свідчить відповідне оголошення, опубліковане в газеті «Рідний край» від 28 травня 2026 року за № 21 (9089).

Також вказує, що після смерті матері спадкоємців за законом та заповітом немає.

Крім того зазначає, що їй з метою реалізації права на спадкування необхідно встановити факт постійного проживання з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, оскільки вони проживали разом без спільної реєстрації місця проживання.

На підставі викладеного просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 1,46 га, цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Панківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 003632 від 12 квітня 2001 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Роговський В.П. надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Сторожинецької міської ради Чернівецького району в судове засідання не з`явився до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, прийняття остаточного рішення залишають на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 29.10.1988 року уклали щлюб, після реєстрації якого ОСОБА_4 обрала прізвище " ОСОБА_7 ".

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Панка.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 003632 вбачається, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Панківської сільської ради.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру № 85288386 від 19.05.2026 року після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась.

27.08.2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 1,46 га. Даний заповіт не змінювався і не скасовувався, що підтверджується відповідним написом на ньому.

З довідки, виданої виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради 20.05.2026 року за № 332 вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживала без реєстрації та вела спільне господарство з матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень абзаців 1 та 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а тому позовні вимоги в частині встановлення даного факту слід задовольнити.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , вчасно прийняла спадщину, оскільки проживала без реєстрації разом з матір`ю до дня її смерті, здійснювала за нею догляд.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що звернення з даним позовом до суду є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, яка в установленому законом порядку, прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлена можливості оформити свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса. Обставин, які б свідчили про порушення права інших осіб внаслідок задоволення позовних вимог, судом не встановлено.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені до відповідача є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 1216, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 263-265, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Сторожинецької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за заповітом задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 1,46 га, цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Панківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 003632 від 12 квітня 2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя