Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №725/4634/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/4634/26

Номер провадження 2/725/1229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді: Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОВАГРОІНВЕСТ» (03049, Київська обл., м. Київ, просп. Повітряних Сил, 25) до ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку суброгації,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник ТОВ «ПРОВАГРОІНВЕСТ» - Мисюкевич К.В. звернулася до суду із вказаним вище позовом.

Посилалась на те, що 09.12.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» (12.01.2025 змінена назва юридичної особи на ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ") та ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6785158/9069/22. Предметом договору страхування був транспортний засіб марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 .

10.01.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.02.2023 (справа №725/265/23) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі заяви потерпілої особи – власника т/з марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №2300388735 та визначено розмір страхового відшкодування у розмірі 38 567,88 грн., які й було виплачено потерпілому на рахунок СТО.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність відповідачки була застрахована в ПРАТ СК «Україна», яка сплатила на користь позивача виплату страхового відшкодування у порядку регресу (суборгації) у розмірі 20 935,21грн. з вирахуванням франшизи у розмірі 2500грн. та застосував коефіцієнт фізичного зносу 41%.

Враховуючи наведене, просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача різницю суми виплаченого страхового відшкодування у порядку суборгації у розмірі 17 632,67грн., а також 2662,40грн. судового збору.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

04.08.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, де позовні вимоги ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ" не визнала. Просила суд застосувати строки позовної давності, так як дорожньо-транспортна пригода (право вимоги у потерпілої особи) трапилась 10.01.2023, в той час як позов було подано до суду 11.05.2026, тобто після спливу строку загальної позовної давності.

Однак, якщо суд не знайде підстав для застосування строків позовної давності, просила врахувати те, що позивачем не доведено заявлену до стягнення суму заборгованості, оскільки подані документи містять різні показники вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 .

Так, згідно рахунку СТО №СЧ2219126 загальна вартість ремонту автомобіля становить 38567,88грн., у той час як у страховому акті ПрАТ «ПЗУ Україна» зазначено іншу суму вартості відновлювального ремонту – 34 598,47грн., яка була використана для визначення страхового відшкодування.

Таким чином, позивачем належним чином не обґрунтовано механізму формування різниці суми виплаченого страхового відшкодування у порядку суборгації у розмірі 17 632,67грн.

Крім того, позивач не надав суду належного та зрозумілого розрахунку заявленої до стягнення суми, у зв`язку із чим вона позбавлена можливості перевірити правильність визначення спричиненої нею шкоди та належним чином реалізувати своє право на захист.

Також звертала увагу на те, що нею на рахунок її страхової компанії ПрАТ «ПЗУ Україна» було здійснено платіж на суму 10 467,61грн.

Просила у задоволенні позову відмовити.

17.08.2026 представник позивача – ОСОБА_2 подала до суду додаткові письмові пояснення, де спростовувала доводи відповідачки щодо пропуску строку на звернення ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ" до суду із даним позовом, оскільки у період дії з 24.02.2022 (введення воєнного стану в Україні) до 04.09.2025 строки позовної давності були зупинені.

Крім того, позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження суми, яка підлягає стягненню з відповідачки. Звертала увагу на те, що страховик відповідальної особи (відповідачки) виплатив позивачу страхове відшкодування з вирахуванням франшизи у розмірі 2500грн., передбаченої полісом 209051383 та застосував коефіцієнт фізичного зносу 41%

Отже, різниця у розмірі 17632,67грн. підлягає стягненню з відповідачки. Просила позов задовольнити.

Розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи.

Представник позивача подала до суду заяву, де просила розглядати справу у її відсутність. Позовні вимогли підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 причини неявки суду не повідомила. Жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

У зв`язку із тим, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 09.12.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» (12.01.2025 змінена назва юридичної особи на ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ") та ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6785158/9069/22 (а.с.5-6).

Відповідно до умов вказаного договору, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору дванадцять місяців з 31.12.2022 по 30.12.2023.

Згідно вимог ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.02.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП (а.с.10).

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 10.01.2023 о 08:40, керуючи транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотрималася безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.12.1, 13.1 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи чи бездіяльності, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено порядок відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків в повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно схеми ДТП, акту огляду транспортного засобу №388735, автомобілю марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 спричинено механічні пошкодження (а.с.7,13).

Як вбачається із страхового акту №2300388735 від 22 травня 2023 року, розмір страхового відшкодування власнику автомобіля марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 становить 38 567,88грн. (а.с.14).

Вказана сума коштів була перерахована позивачем ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ" на рахунок ТОВ «Альянс-А», яке здійснювало ремонт автомобіля (а.с.15).

При цьому відповідачка, не погоджуючись із визначеним розміром страхового відшкодування, не заявляла клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи щодо визначення вартості відновлювального ремонту та розмір матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу.

Згідно ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПРАТ «ПЗУ Україна», згідно полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №209051383 (а.с.16).

Оскільки між діями відповідача ОСОБА_1 та пошкодженням транспортного засобу марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 існував безпосередній причинно-наслідковий зв`язок, ПРАТ «ПЗУ Україна» перерахувало ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ" суму страхового відшкодування у розмірі 20935,21грн. (а.с.17-20).

У відповідності до вимог ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.29 вказаного вище Закону).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.02.2020 (справа №648/4308/16-ц).

Порядок визначення витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу визначає Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства Юстиції України та Фонду Державного Майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 137/5/2732 від 08.12.2004, №1335/5/1159 від 24.07.2009).

Відповідно до п. 8.5.9. Методики кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп`ютерних програм, розроблених за даними виробника КТЗ або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів (додаток 8).

Згідно з п. 8.5.10. Методики дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, теж беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ.

Отже, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, потрібно виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.

Правовідносини пов`язані із розрахунком та виплатою страхового відшкодування за договорами майнового страхування (КАСКО) регламентуються Законом України «Про страхування» стаття 25 якого встановлює, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Згідно з п.1.6. Методики під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників.

У відповідності до п. 7.38, п.7.39 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.

Судом встановлено, що на момент ДТП строк експлуатації автомобіля марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 перевищував п`ять років.

Згідно ст. 9 Закону України „Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Сума франшизи, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №209051383, становить 2500грн.

За таких обставин ПрАТ СК «ПЗУ Україна», у відповідності до приписів ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, здійснило виплату страхового відшкодування позивачу з урахуванням зносу автомобіля марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 тільки у розмірі 20935,21грн.

Таким чином, різниця вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, яка підлягає відшкодуванню відповідачкою позивачу становить 17632,67грн.

Згідно вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1ч.1ст.1188 ЦК України).

Враховуючи те, що обов`язок по відшкодуванню різниці страхової виплати лежить на особі, яка заподіяла шкоду, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача також і понесений ним судовий збір за подання позовної заяви до суду.

При цьому, не знайшли свого підтвердження доводи відповідачки ОСОБА_1 з приводу того, що нею у порядку відшкодування шкоди було сплачено страхувальнику ПрАТ СК «ПЗУ Україна» кошти у розмірі 10 467,61грн.

Так, судом встановлено, що між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209051383. Забезпечений транспортний засіб – «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі – Закон) розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Відповідно до полісу №209051383, ОСОБА_3 надано пенсійне посвідчення, у зв`язку із чим, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» зменшено розмір страхового платежу на 50 відсотків суми.

Оскільки в момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахованим транспортним засобом Ford Fiesta (д.н.з. НОМЕР_2 ) керувала ОСОБА_1 , а не страховик ОСОБА_3 , то умова щодо обов`язкового особистого керування автомобілем особою, яка має право на пільгу була порушена.

Зазначене свідчить про використання забезпеченого транспортного засобу у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено пільговим договором страхування.

У зв`язку із цим, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулося до ОСОБА_1 з регресною вимогою щодо компенсації 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, що становить 10 467,61 грн. Вказана вимога була виконана ОСОБА_1 01.05.2026.

Отже, здійснений відповідачкою на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» платіж був спрямований на виконання регресної вимоги на суму 10 467,61 грн.

Відсутні і підстави для застосування строку позовної давності, виходячи з наступного:

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст.257 ЦК України).

Водночас, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, діє якого продовжувалась та триває на даний час.

Відповідно до положень п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

14 травня 2025 року Законом № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено. Даний закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Виходячи з наведених норм слід дійти висновку, що строк позовної давності був зупинений у зв`язку із запровадженням воєнного стану та почав відраховуватись лише з 04.09.2025, тому на час звернення ПрАТ "ПРОВАГРОІНВЕСТ" до суду з даним позовом, позовна давність не сплинула.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.933, ст..1166, ст..1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОВАГРОІНВЕСТ» (Код ЄДРПОУ 23510137, 03049, Київська обл., м. Київ, просп. Повітряних Сил, 25) 17 632 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дві)грн. 67коп. матеріальної шкоди в порядку суброгації та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві)грн. 40коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.