Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №646/1929/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/1929/26

№ провадження 2/646/2553/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Литвинова А.В.,

за участю секретаря Білецької А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просить: стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1631092 від 13.12.2019 у розмірі 14640,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.12.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1631092, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14640,00 грн., яка складається з заборгованості: по тілу кредиту – 12000,00 грн., по відсотках – 480,00 грн., по комісії – 2160,00 грн.

30.10.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, за яким права вимоги за кредитним № 1631092 від 13.12.2019 відступлено позивачу.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2026 року позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та задоволено клопотання про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно змісту позовної заяви, просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Судом встановлено, що 13.12.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1631092.

Відповідно до умов договору № 1631092 від 13.12.2019 кредит наданий на наступних умовах: дата встановлення кредитного ліміту 13.12.2019; сума кредиту – 12000,00 грн.; строк, на який надається кредит 30 днів з дати його надання. Реальна річна процентна ставка становить 657%.

Вказаний договір ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора А745721 - 13.12.2019 09:44:50.

Сума наданого кредиту також підтверджується інформаційною довідкою платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025, відповідно до якої 13.12.2019 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 12000,00 гривень, за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеним ним у анкеті при реєстрації на сайті товариства.

30.10.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, за яким права вимоги за кредитним № 1631092 від 13.12.2019 відступлено позивачу.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло прав вимоги за кредитним договором № 1631092 від 13.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №1631092 від 13.12.2019 станом на дату звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 14640,00 грн., яка складається з заборгованості: по тілу кредиту – 12000,00 грн., по відсотках – 480,00 грн., по комісії – 2160,00 грн.

Також, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги про погашення кредитної заборгованості на адресу відповідача.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання. Доказів повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі як на рахунки первісного кредитора, так і на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є фактором первісного кредитора, не надав, жодних заперечень проти позовних вимог не висловлював, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1631092 від 13.12.2019 у розмірі 14640,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн, що підтверджуються копією Договору про надання правової допомоги № 107 від 01.07.2025, копією акту №288 про надання послуг від 13.02.2026, що включає детальний обсяг робіт та платіжною інструкцією №9101 від 10.02.2026.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності у випадку заперечень проти їх розміру іншої сторони.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс вказані витрати. Водночас такі витрати в даній справі не є співмірними із заявленими вимогами. До того ж, оцінюючи такі витрати, суд виходить з того, що вказана справа не потребує нового правозастосування чи деталізації позиції сторони, за своєю правовою природою вимагає лише здійснити розпис боргу, вказати відповідача, номер договору та підтвердити це відповідними доказами, наявними у позивача, тобто в даній справі йдеться не про творчий підхід адвоката, а виконання суто канцелярської роботи, що не відповідає заявленим до стягнення витратам, у тому числі з урахуванням кількості додатків до позовної заяви. До того ж правовий аналіз наявних документів, як і первинна консультація, охоплюється поняттям підготовки позовної заяви за своєю правовою природою, тобто входить в межі складання позовної заяви для подачі до суду.

Тому розумним і достатнім розміром витрат на правову допомогу в даній справі є 4000,00 грн., що відповідає критерію реальності наданих у справі адвокатських послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 274, 275, 279, 351-352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн за відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. 10, 12, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 1631092 від 13.12.2019 у розмірі 14640 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень. 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», місцезнаходження за адресою: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Литвинов