Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №645/8685/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8685/25

Провадження № 1-кп/645/278/26

В И Р О К

Іменем України

27 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілої – ОСОБА_11 ,

захисника – ОСОБА_12 ,

обвинуваченого – ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, з середньо-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця, солдата ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.01.2000 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.143, ст.17, ч.2 ст.143 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 24.09.2002 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 28.08.2003 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, 26.03.2005 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 06.09.2005 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст.309, ч. 2 ст.15 ч. 2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 03.05.2006 року звільненого від покарання на підставі п. «г» ст.1 ЗУ «Про амністію»;

- 11.10.2006 року Охтирським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.14, ч. 2 ст.190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 15.04.2008 року звільненого умовно-достроково, не відбутий строк покарання 9 місяців 9 днів;

- 02.06.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, 27.11.2010 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 05.07.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 05.09.2013 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 10.02.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст.70, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 12.08.2014 року звільненого умовно-достроково, не відбутий строк покарання 10 місяців 8 днів;

- 25.11.2015 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до 2 років 1 місяців позбавлення волі, 06.05.2016 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 03.02.2020 року Московським районним судом в м. Харкові за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 29.05.2020 року звільненого за відбуттям строку покарання;

- 17.08.2022 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі;

- 30.03.2023 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 17.10.2023 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 3 років позбавленя волі;

- 15.02.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяців позбавлення волі;

- 13.05.2024 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, 11.12.2024 року звільненого умовно достроково для проходження військової служби;

- 20.06.2025 року Новобаварським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. 71, 81-1 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, 02.09.2025 року звільненого умовно достроково для проходження військової служби;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

23.04.2025 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_13 перебував поблизу магазину «Галя Балувана», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, б. 167/1, де з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, імітував підняття сувенірних грошових коштів, які завчасно купив у магазині канцелярських товарів.

В цей момент, повз проходила раніше незнайома йому ОСОБА_14 , до якої ОСОБА_13 звернувся із пропозицією розділити, нібито знайдені ним, грошові кошти, на що ОСОБА_14 відмовилася. ОСОБА_13 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, відвів ОСОБА_14 з людного місця та попрохав потерпілу потримати в руках сувенірні грошові кошти, аргументуючи це тим, що йому необхідно піти додому за документами, але його дружина може забрати вказані грошові кошти, при цьому ОСОБА_13 попрохав ОСОБА_14 надати йому в якості залогу золоті сережки, які були на ній вдягнуті. Будучі введеною в оману, не підозрюючи про шахрайські наміри ОСОБА_13 та про те, що грошові кошти сувенірні, ОСОБА_14 цілком і повністю довіряючи йому та не маючи сумнівів у його доброчесності зняла з себе золоту сережку та передала ОСОБА_13 .

Далі, ОСОБА_13 , заволодівши належною ОСОБА_14 сережкою, виготовленою із золота, 585 проби, вартістю 3297 гривень 84 копійки, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись належним ОСОБА_14 майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Окрім цього, ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 4 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_13 , 24.10.2025 року, приблизно о 09 год. 00 хв., більш точний час судом не встановлено, знаходився поблизу відділення № 46 «Укрпошти», яке розташоване за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, буд. 2, де побачив раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , між якими зав`язалась бесіда, в ході якої потерпіла ОСОБА_11 разом з ОСОБА_13 направились до відділення № 46 «Укрпошти», де потерпіла ОСОБА_11 отримала грошові кошти у розмірі 6250 грн. (31 купюра по 200 гривень та одна купюра номіналом 50 гривень) – пенсія. Після чого, потерпіла ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вийшли з відділення № 46 «Укрпошти», при цьому потерпіла ОСОБА_11 тримала в руках грошові кошти в загальній сумі 6250 грн., яка заздалегідь до цього отримала їх на відділенні пошти в якості пенсійних виплат. В цей час у ОСОБА_13 виник злочинний намір на відкрите викрадення зазначеного майна.

Так, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_13 , з метою реалізації свого злочинного наміру вихопив у потерпілої ОСОБА_11 з руки вищезазначені грошові кошти, тим самим відкрито заволодів майном, що належить ОСОБА_11 та почав втікати з місця злочину. Протиправні дії ОСОБА_13 пов`язані з відкритим заволодінням грошей потерпілої ОСОБА_11 , були помічені свідком ОСОБА_15 , який зупинив ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_2 та викликав співробітників поліції.

В результаті злочинних дій ОСОБА_13 потерпілій ОСОБА_11 спричинено матеріальний збиток на загальну суму – 6250 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєння злочину, як викладено вище.

Враховуючи те, що ОСОБА_13 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпіла, яка надала до суду заяву, не оспорювали фактичні обставини справи за даним кримінальним правопорушенням, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів за кримінальним правопорушенням від 23.04.2025 року (ч. 2 ст. 190 КК України) щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу за кримінальним правопорушенням від 23.04.2025 року у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 за кримінальним правопорушенням від 24.10.2025 року (ч. 4 ст. 186 КК України), вину свою визнав частково, заперечував факт відкритого викрадення майна потерпілої, стверджуючи, що його умисел був спрямований на шахрайські дії. Пояснив суду, що 24 жовтня 2025 року, у ранковий час доби, перебуваючи у тролейбусі № 3, що рухався з мікрорайону «ХТЗ», побачив літню жінку, яка була у золотих сережках та у нього виник умисел на заволодіння сережками шахрайським шляхом. Зазначив, що мав про собі дві заздалегідь виготовлені «кукли», кожна з якої складалася з 30 сувенірних купюр номіналом 100 доларів США. Вказав, що жінка, як пізніше з`ясувалось - потерпіла ОСОБА_11 , вийшла на зупинці біля відділення «Укрпошти», що розташоване у Немишлянському районі м. Харкова і він попрямував за нею. Так, обігнавши останню та роблячи вигляд, що знайшов пакунок з грошима, в якому також була записка, зацікавив потерпілу. Після цього, назвавшись ім`ям ОСОБА_16 , запропонував потерпілій розділити знайдені грошові кошти та зазначив, що поспішає до дружини за документами й з грошима йти ризиковано, тому запропонував потерпілій залишити знахідку у себе та зустрітися через 10-15 хвилин, при цьому вказав їй надати йому цінну річь в якості застави. Потерпіла погодилась, оскільки сережка виявилась біжутерією, вона запропонувала в якості застави пенсію у розмірі 6200 грн., купюрами номіналом 200 грн., які добровільно йому передала. Поклавши грошові кошти у розмірі 6200 грн. у кишеню своїх спортивних штанів та відійшовши 15-20 метрів, почув як потерпіла почала кричати: « ОСОБА_16 , стій! Поверни гроші!», повернувши за ріг будинку, він побіг. Потерпіла прямувала за ним та кричала: «Стій. Поверни мої гроші». Зазначив, що пробігши 50-100 метрів він був зупинений двома чоловіками, які викликали поліцію. Вважає, що потерпіла побачивши, що гроші фальшиві, почала його зупиняти. Звернув увагу, що грошові кошти у розмірі 6200 грн., у присутності працівників поліції, він віддав потерпілій. Разом з тим, працівниками поліції було вилучено у нього та у потерпілої «кукли» - сувенірні долари у кількості 30 штук у кожній. Настоював на тому, що грошові кошти не виривав з рук потерпілої, а отримав їх від потерпілої, яка добровільно їх надала в якості застави. Під час виступу у судових дебатах зазначив, що вину визнає та щиро кається.

Вина ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення від 24.10.2025 року (ч. 4 ст. 186 КК України) у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що 24 жовтня 2025 року, близько 09.15 год. - 09.20 год., направляючись до відділення «Укрпошти» по провулку Перемоги та вийшовши з тролейбуса на зупинці громадського транспорту, до неї звернувся чоловік – обвинувачений, який раптово вискочив із-за будівлі зупинки й повідомив, що знайшов гроші, продемонструвавши пакунок огорнутий папером з написом 3000 доларів, змотаний резинкою, й запропонував піти за будівлю пошти і поділити знахідку навпіл, на що вона погодилась. Так, за кутом поштового відділення обвинувачений розгорнув пакунок та вона побачила грошові банкноти номіналом 100 доларів США, які ОСОБА_13 почав рахувати, однак засумнівавшись у справжності грошей вона відмовилась та направилась до поштового відділення, при цьому ОСОБА_13 попрямував за нею. Отримавши у поштовому відділенні пенсію у розмірі 6250 грн. купюрами номіналом 200 грн. й тримаючи гроші у руці, вийшла з відділення та ОСОБА_13 звернувся до неї з пропозицією надати їй долари взамін на гривню, на що вона відмовилася й почала класти гроші до кишені своєї куртки і в цей момент ОСОБА_13 вихопив з її руки грошові кошти у розмірі 6250 грн. та побіг. Вказала, що вона почала голосно кричати: «Віддай гроші, віддай пенсію!», однак обвинувачений продовжив рух та зник за рогом будівлі поштового відділення, вона прослідувала за ним та вийшовши із-за кута будинку, побачила, що обвинуваченого затримав чоловік, який почув її крик, та ОСОБА_13 лежить на землі. Зазначила, що біля обвинуваченого валялись гривні та долари. Звернула увагу, що долари ОСОБА_13 їй не давав, в момент затримання гривні й долари були у обвинуваченого. Повідомила, що свідками були викликані працівники поліції, які склали протокол, в якому вона розписалась.

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 28 жовтня 2025 року, за участю потерпілої ОСОБА_11 та ілюстраційним матеріалом долученим до протоколу, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_11 , у присутності понятих, показала зупинку громадського транспорту по вул. Осипенко в м. Харкові, де 24.10.2025 року, о 08.55 год., вона вийшла з тролейбусу та направилась до поштового відділення «Укрпошти», що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, б. 2 з метою отримання пенсії. Після того, вказала на ділянку місцевості по вул. Осипенко в м. Харкові в напрямку поштового відділення № 46 по пров. Перемоги, б. 2, де вона зустріла раніше невідомого чоловіка, який повідомив, що хтось загубив грошові кошти у вигляді доларів США та запропоновав їх поділити, на що вона погодилась. Далі, потерпіла провела всіх учасників слідчого експерименту за будівлю «Укрпошти» за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, б. 2 та вказала на місце, розташоване біля будинку № 53 по вул. Осипенко в м. Харкові та повідомила, що саме сюди раніше невідомий чоловік провів її задля поділу знахідки, де перераховував купюри, яких було 3000 у вигляді доларів США. Після того, потерпіла провела учасників слідчого експерименту до відділення № 46 «Укрпошти» за вказаною вище адресою та зазначила, що увійшла у відділення разом з раніше невідомим чоловіком, де отримала пенсію у розмірі 6250 грн. (31 купюра номіналом 200 грн. і 1 купюра номіналом 50 грн.) та вийшла разом з останнім з відділення та перебуваючи поруч з відділенням «Укрпошти», вказавши місце, потерпіла повідомила, що знаходячись на цьому місці чоловік вихопив з її рук грошові кошти у сумі 6250 грн. та почав втікати в напрямку вул. Осипенко в м. Харкові. Далі, потерпіла провела учасників слідчого експерименту до місцевості біля будинку № 55 по вул. Осипенко, де показала місце затримання чоловіка, який вихопив з її рук грошові кошти (т. 2 а.с. 170-176).

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_11 , серед представлених для впізнання фотознімків, за віком, округлою формою обличчя, залисинами, округлістю очей, незначною щетиною впізнала за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 3 (на фото зображений ОСОБА_13 ), як чоловіка, який 24.10.2025 року, близько 09.00 год. поблизу відділення АТ «Укрпошта» за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, б. 2 вихопив з її рук грошові кошти у сумі 6250 грн. (т. 2 а.с. 137-139);

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що точно дату не пам`ятає, в ранковий час доби, близько 08.00 год., знаходився в автомобілі напроти будинку за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 та почув галас: «Допоможіть! Зупинить його!» та побачив обвинуваченого, який втікав від літньої жінка, що голосно кричала. Зазначив, що обвинувачений біг йому на зустріч, він сказав останньому зупинитись, однак ОСОБА_13 не відреагував та продовжив бігти, тоді він прослідкував за ним. Через 70 метрів ОСОБА_13 почав задихатися та зупинившись, дістав із кишені своєї куртки червоного кольору грошові кошти купюрами номіналом 200 гривень у розмірі 2-3 тис. грн. та кинув на землю, й продовжив рух, однак через 3 метри, знов кинувши на землю грошові кошти (купюри номіналом 200 грн. в кількості більше 10 шт.), зупинився та присів, при цьому обвинувачений просив забрати гроші та відпустити його. В той момент, підійшла потерпіла (літня жінка) та розповіла, що вийшла з відділення «Укрпошти», де отримала подвійну пенсію та до неї підійшов обвинувачений, який повідомив, що знайшов грошові кошти – долари США й запропонував їх розділити, після чого, направившись з останнім за кут будівлі вона дістала грошові кошти (пенсію) у розмірі 7000 грн., після чого, обвинувачений вихопив з її рук гроші й почав втікати. Повідомив, що також бачив на місці події сувенірні долари США, загорнуті у аркуш в клітинку, що перебували у прозорому файлі скріпленому резинкою. Після того, приїхала поліція, яку викликали свідки та слідчо-оперативна група.

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 , серед представлених для впізнання фотознімків, за рисами обличчя, очима, формою носа та губ впізнав за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 1 (на фото зображений ОСОБА_13 ), як чоловіка, який 24.10.2025 року відкрито заволодів грошима жінки і якого він наздогнав (т. 2 а.с. 131-133);

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 , серед представлених для впізнання фотознімків, за рисами обличчя, очима, формою носа та губ впізнала за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 2 (на фото зображений ОСОБА_13 ), як чоловіка, який 24.10.2025 року відкрито заволодів грошима жінки і за яким гнався її син ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 128-130);

- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка в судовому засіданні пояснила, що проживає на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 та 24 жовтня 2025 року, о 9.00 год., перебуваючи на кухні своєї квартири, почула галас за вікном й побачила обвинуваченого, який біг вздовж кафе «Оазис», а за ним слідувала літня жінка (потерпіла) та кричала «Допоможіть, допоможіть мене обікрали!». Вийшовши на вулицю побачила обвинуваченого, який був затриманий сусідом на ім`я ОСОБА_19 , обвинувачений був одягнутий у бежеві штани й червону куртку та лежав на асфальті, поруч знаходилась потерпіла, яка плакала та розповідала, що до неї підійшов обвинувачений та повідомив, що знайшов долари й запропонував розділити, зазначивши, що йому потрібні гривні, після отримання нею пенсій, обвинувачений вихопив у потерпілої гроші в розмірі близько 3000 грн. та почав втікати. Зазначила, що біля обвинуваченого на землі знаходились грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості більше 10 купюр, аркуш з написом 3000 доларів та пакет на резинці з доларами. Повідомила, що нею було здійснено дзвінок до служби «102» та надалі за її участю проводилась слідча дія - впізнання обвинуваченого за фотознімками.

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 , серед представлених для впізнання фотознімків, за округлою формою обличчя, залисинами, формою очей – великі округлі очі, щетиною і виразом обличчя впізнала за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 3 (на фото зображена особа, яка не має відношення до даного кримінального провадження), як чоловіка, якого 24.10.2025 року, близько 09.10 год. за адресою: АДРЕСА_2 затримав її сусід на ім`я ОСОБА_19 і на якого вказувала жінка, як на особу, що її пограбувала (т. 2 а.с. 134-136);

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що працюючи на посаді т.в.о. роти «ТОР» УПП в Харківській області, у складі екіпажу – 0521 у кількості трьох осіб, 24 жовтня 2025 року, близько 09.00 – 09.20 год., отримавши повідомлення на службовий планшет щодо відкритого заволодіння грошовими коштами, прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де побачили обвинуваченого, одягнутого в сірі штани й яскраву куртку, якого затримали громадяни, схвильовану літню жінку – потерпілу й свідків злочину. На місці події – на землі лежали грошові кошти – гривні та в декількох метрах долари США з поміткою сувенірна продукція номіналом 100 доларів. Потерпіла повідомила, що направляючись до відділення «Укрпошти» до неї підійшов обвинувачений й повідомив, що знайшов долари США та запропонував розділити знахідку й обміняти долари на гривні потерпілої, на що остання погодилась та після отримання у поштовому відділені пенсії у розмірі 6000 грн., обвинувачений вихопив у потерпілої вказані грошові кошти й побіг. Оскільки потерпіла почала кричати, обвинуваченого було затримано чоловіком, що почув галас.

- показаннями свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що працюючи на посаді інспектора УПП в Харківській області, у складі екіпажу – 0521, роти «ТОР», у кількості трьох осіб, у жовтні 2025 року, близько 09.00 год., отримав повідомлення на службовий планшет щодо розбійного нападу на вул. Осипенко. Прибувши за викликом, побачив потерпілу, обвинуваченого й свідка, який затримав останнього й повідомив, що обвинувачений звернувся до потерпілої з пропозицією обміняти долари, які вони нібито знайшли, на гривні потерпілої, на що остання погодилась й зняла грошові кошти у розмірі 6000 грн., які обвинувачений вихопив та побіг, потерпіла кричала, а обвинувачений під час втечі викинув грошові кошти – гривню й сувенірні долари США номіналом 100 доларів. Вказав, що на місці події лежали розсипані сувенірні долари США до 20 купюр та гривня номіналом 200 грн. Зазначив, що ним проводився поверхневий огляд обвинуваченого, у якого також знаходився згорток з сувенірними доларами США номіналом 100 доларів, який надалі було вилучено слідчо-оперативною групою.

- показаннями свідка ОСОБА_22 , який в судовому засіданні пояснив, що працюючи на посаді інспектора УПП в Харківській області, у складі екіпажу – 0521, у кількості трьох осіб, восени 2025 року, близько 08.30 год., отримавши повідомлення на службовий планшет щодо грабежу або розбійного нападу, прибув на перехрестя бульвару Богдана Хмельницького та вул. Осипенко, де побачив обвинуваченого одягнутого в сірі штани й червону куртку, який лежав на землі. Поруч з обвинуваченим перебував чоловік, що затримав останнього й потерпіла, неподалік на землі лежали грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості від 10 до 15 купюр та сувенірні долари США. Зі слів потерпілої, яка голосно розмовляла й перебувала у паніці, він почув, що обвинувачений заволодів грошовими коштами останньої шляхом обміну фальшивих доларів на гривні.

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_23 , серед представлених для впізнання фотознімків, за округлою формою обличчя, короткою зачіскою, незначною щетиною, округлими очима впізнала за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 1 (на фото зображений ОСОБА_13 ), як чоловіка, який 24.10.2025 року, приблизно о 09.00 год. заходив до поштового відділення № 46 «Укрпошти», розташованого за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, б. 2, разом з жінкою на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 164-166);

- даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 жовтня 2025 року, складеного у присутності двох понятих, з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_24 , серед представлених для впізнання фотознімків, за округлою формою обличчя, короткою зачіскою, незначною щетиною, округлими очима впізнала за фотознімками чоловіка зображеного на фотознімку № 4 (на фото зображений ОСОБА_13 ), як чоловіка, який 24.10.2025 року, приблизно о 09.00 год. заходив до поштового відділення № 46 «Укрпошти», розташованого за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, б. 2, разом з жінкою на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 167-169);

- змістом протоколу огляду місця події від 24.10.2025 року, проведеного у присутності двох понятих, за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_25 , та фото-таблицею до протоколу, згідно якого об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована на відстані близько 1,5 м. від воріт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Дана ділянка являє собою частково ґрунтову та частково асфальтову дорогу. На землі виявлено готівку, яка лежить в купі. Дана готівка являє собою «українську гривню», номіналом «200 гривень» - тридцять одна банкнота та «50 гривень» - одна банкнота. Вказані грошові кошти поміщені до сейф-пакету «NPU5102901» та вилучені. Крім цього, виявлено аркуш паперу з рукописним текстом, який вилучено до сейф-пакету «NPU5102904» (т. 2 а.с. 125 - 127);

- змістом витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 24.10.2025 року о 10-43 год. внесені відомості до ЄРДР за ч. 4 ст. 186 КК України (т. 3 а.с. 10);

- фактичними даними рапорту старшого інспектора чергового Харківського РУП №2 ВП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_26 , відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО № 24134 від 24.10.2025 року за фабулою: 24.10.2025 року о 09-10 год. надійшло повідомлення із служби «102» про те, що 24.10.2025 року о 09-09 год. за адресою: м. Харків, вул. Осипенка, буд. 55, поблизу кафе «Оазис» невідомий чоловік з предметом ззовні схожим на пістолет стріляв у бік жінки (т. 3 а.с. 11-13);

- змістом протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.10.2025 року, відповідно до якого старший оперуповноважений СКП ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_27 прийняв усну заяву від ОСОБА_11 про те, що 24.10.2025 року о 08-45 год., перебуваючи у приміщенні «Укрпошти» за адресою: м. Харків, пров. Перемоги, 2 до неї звернувся невідомий чоловік та відкрито заволодів її грошовими коштами в розмірі 6250 грн. та побіг (т. 3 а.с. 14);

- змістом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.10.2025 року, згідно якого у присутності двох понятих та захисника ОСОБА_12 , затримано у порядку ст. 208 КК України ОСОБА_13 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, під час обшуку затриманої особи - ОСОБА_13 було виявлено та вилучено: букальний епітелій ОСОБА_13 та шістнадцять грошових коштів з написом «Suvenir H8325» (т. 3 а.с. 81-84);

- змістом протоколу огляду предметів від 24 жовтня 2025 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до яких слідчий СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_28 , провів огляд предметів (грошових коштів), які були вилучені під час проведення огляду місця події 24.10.2025 року за адресою: м. Харків, вул. Осипенко 55 та які поміщені до сейф пакету NPU 5102901, а саме банкноти: номіналом «50 гривень» - 1 штука серії АК2075867, номіналом «200 гривень» - 31 штука, серії: ЄВ6040313, БР9821127, AC2852514, ЄГ8279739, ВМ1747262, EA5292629 АП3393714, БН9652498, БМ6661721, АП7133993, ЕБ1421384, АП6921217, ЕЖ1567412, АП6921221, АП3393716, ЄA6022055, ЕД3853617, АП4936250, АП3393710, ЗB8515791, БК4791462, EB2520256, ЗГ0168102, AT4806655, БН0721286, АУ8966129, АП6921220, АП6921219, АП6921216, ВМ8685350, БН5170076. Після проведення огляду, банкноти поміщені до паперового конверту (т. 2 а.с. 140-146);

- змістом протоколу огляду предметів від 24 жовтня 2025 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до яких слідчий СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 , провела огляд предметів, схожих на грошові банкноти номіналом «100 доларів», які добровільно видала потерпіла ОСОБА_11 , об`єктом є полімерний пакет в середині якого маються предмети, схожі на грошові банкноти, номіналом «100 доларів» у кількості 31 штуки. Банкноти виготовлені з кольорового паперового матеріалу, розмірами 15,2 см. у довжину та 6,7 см. у ширину. Всі банкноти мають відмінності у кольорі та яскравості. Банкноти у новому стані, без пошкоджень, розривів паперу, плям, ознак зношеності. Захисні елементи у вигляді водяних знаків, стрічки, мікро-тексту відсутні. На кожній купюрі з лицьової сторони мається надпис номіналу «100» за зображення ОСОБА_30 , мається надпис «UNITED STASE OF AMERICA», «ONE HANDRED DOLLARS». Поперечно розташована надрукована полоса синього кольору, імітована під голографічну мітку. На лівому верхньому та правому нижньому куті мається надпис «SUVENIR». На зворотній стороні зображений малюнок та надпис «INDEPENDENCE HALL», маються надписи номіналу «100», знизу банкноти розміщений надпис «НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ» (т. 2 а.с. 147-153, т. 3 а.с. 142);

- змістом протоколу огляду предметів від 24 жовтня 2025 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до яких слідчий СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 провів огляд предметів, схожих на грошові банкноти номіналом «100 доларів», які були вилучені з правої зовнішньої кишені куртки під час затримання ОСОБА_13 в порядку ст. 208 КПК України, об`єктом огляду є паперовий конверт з підписами понятих та слідчого в середині якого маються предмети, схожі на грошові банкноти, номіналом 100 доларів у кількості 16 штук. Банкноти виготовлені з кольорового паперового матеріалу, розмірами 15,2 см. у довжину та 6,7 см. у ширину. Всі банкноти мають відмінності у кольорі та яскравості. Банкноти у новому стані, без пошкоджень, розривів паперу, плям, ознак зношеності. Захисні елементи у вигляді водяних знаків, стрічки, мікротексту відсутні. На кожній купюрі з лицьової сторони мається надпис номіналу «100» за зображення ОСОБА_30 , мається надпис «UNITED STASE OF AMERICA», «ONE HANDRED DOLLARS». Поперечно розташована надрукована полоса синього кольору, імітована під голографічну мітку. На лівому верхньому та правому нижньому куті мається надпис «SUVENIR». В лівому верхньому куті мається напис «Н8». На зворотній стороні зображений малюнок та надпис «INDEPENDENCE HALL», маються надписи номіналу «100», знизу банкноти розміщений надпис «НЕ Є ПЛАТІЖНИМ ЗАСОБОМ». В правому нижньому куті мається напис «325»(т. 2 а.с. 154-157);

- змістом протоколу огляду предметів від 24 жовтня 2025 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до яких слідчий СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 , провів огляд предметів (товарних чеків), які добровільно видав підозрюваний ОСОБА_13 . Об`єктом огляду є аркуш паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штуки. Поле дати вказаного вище аркуша залишено порожнім. З лівої сторони мається «№», праворуч від якого маються наступні написи: «Найменування, од. вим., кількість, ціна, сума». Знизу ліворуч маються наступні написи: «всього на суму, товар відпустка». З іншої сторони аркуш паперу з написом «Товарний чек» порожній (т. 2 а.с. 158-160, т. 3 а.с. 143);

- змістом постанови про визнання речовим доказом та визначення місця його зберігання від 24.10.2025 року, відповідно до якої 31 банкноту номіналом «200 грн.», 1 банкноту номіналом «50 грн.», аркуш паперу з рукописним текстом у сейф пакеті «NPU 5102904», букальний епітелій ОСОБА_13 , шістнадцять грошових коштів з написом «Suvenir H8325», полімерний пакету якому міститься сувенірні банкноти у вигляді «доларів США» номіналом «100 доларів» у кількості 30 штук у паперовому конверті, аркуш паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штуки, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025221190001425 від 24.10.2025 року та визначено їх місце зберігання (т. 2 а.с. 161-162, 163, т.3 а.с. 15);

- змістом протоколу огляду предметів від 05 грудня 2025 року, відповідно до якого слідчий СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 здійснив огляд оптичного DVD-R диску з аудіозаписами «0959008548.2025-10-24 09-09-49», «0959008548.2025-10-24 09-11-07», «0665754660.2025-10-24 09-11-22», «0665754660.2025-10-24 09-11-54», «0977260375.2025-10-24 09-13-01», «0665754660.2025-10-24 09-16-15», на першому аудіозаписі зафіксовано фрагмент повідомлення на лінію «102», жіночий голос, повідомляється про те, що в м. Харкові по вул. Осипенка, 55, біля кафе «Оазис», бандит з пістолетом стріляв в жінку. На другому аудіозаписі зафіксовано повідомлення аналогічного змісту. На третьому аудіозаписі наявний фрагмент розмови оператора лінії «102» із жінкою, відсутня інформація про кримінальне правопорушення. На четвертому аудіозаписі голос жінки повідомляє на лінію «102» про те, що в м. Харків, по вул. Осипенка, 55, біля кафе «Оазис», відбулася стрілянина на вулиці, у жінки відібрали гроші, повідомляється про затримання чоловіка, в якого відібрали пістолет. На п`ятому аудіозаписі чоловік, який представився ОСОБА_32 , повідомляє на лінію «102», про те, що його знайомий попросив зателефонували до поліції та повідомити, що в м. Харкові за адресою: пров. Перемоги, 4, біля кафе «Оазис», відбулася бійка та зазначив, що інші подробиці йому невідомі. На шостому аудіозаписі жінка, яка представилася ОСОБА_18 повідомила на лінію «102», що чоловік на вигляд років 50, зростом приблизно 170-175 см., середньої статури, коротко стрижений, який був одягнений в сірі спортивні штани, червону спортивну куртку та кофту з капюшоном, чорні кросівки, забрав у жінки гроші, повідомивши, що знайшов долари та запропонував їх поділити (т. 2 а.с. 177-182);

- змістом постанови про визнання речовим доказом від 05.11.2025 року, визнано речовим доказом DVD-R диск з копіями аудіозаписів: «0959008548.2025-10-24 09-09-49», «0959008548.2025-10-24 09-11-07», «0665754660.2025-10-24 09-11-22», «0665754660.2025-10-24 09-11-54», «0977260375.2025-10-24 09-13-01», «0665754660.2025-10-24 09-16-15» та визначено місце його зберігання (т. 2 а.с. 183,184);

- фактичними даними відповіді начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області НП ОСОБА_33 № 162-104-2025 від 04.11.2025 року, відповідно до якої 24.10.2025 року близько 09.15 год., за фактом події, яка сталася за адресою: м. Харків, вул. Осипенко, поблизу буд.55, надходили наступні повідомлення: о 09.09 год. з номеру « НОМЕР_2 » від особи яка не представилася, о 09.13 год. з номеру « НОМЕР_3 » від особи, яка представилася як ОСОБА_34 , о 09.14 год. з номеру « НОМЕР_4 » від особи, яка представилася як ОСОБА_18 . Повідомлення зареєстровані в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 2 (Немишлянський) Харківського РУП № 2 від 24.10.2025 за № 24134 (т. 3 а.с. 144);

- фактичними даними відповіді заступника начальника УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_35 № 13601/41/14/02-2025 від 10.11.2025 року, відповідно до якої повідомлено, що згідно з інформацією, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», 24.10.2025 року на місці запитуваної події перебував наряд УПП Харківській області ДПП № 0521 у складі т.в.о. заступника командира взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області ДП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 , інспекторів взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_22 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_21 та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_36 (т. 3 а.с. 145);

- змістом повідомлення від 12.11.2025 року про неможливість надання відеозаписів з камер відеоспостереження, які розташовані на будівлі кафе «Оазис» (юридична назва ООО «Еліта»), за адресою м. Харків, вул. Осипенка, 55А, за період часу з 08-50 год. по 10-00 год. 24.10.2025 року, у зв`язку з технічною несправністю обладнання відеокамер у цей період (т. 3 а.с. 94);

- змістом повідомлення директора з питань поштової безпеки АТ «Укрпошта» ОСОБА_37 від 12.11.2025 року, про відсутність камер відеоспостереження за адресою:м. Харків, пров. Перемоги,2 (т. 3 а.с. 95);

- речовими доказами: аркушами паперу з рукописним текстом у сейф пакеті «NPU 5102904», букальним епітелієм ОСОБА_13 , шістнадцятьма грошовими коштами з написом «Suvenir H8325», сувенірними банкнотами у вигляді доларів США номіналом «100 доларів» у кількості 30 штук у паперовому конверті, аркушами паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штука.

Суд, виходячи з принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів, передбачених ст. 22 КПК України, прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту у судовому засіданні свідків обвинувачення ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 .

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні передбачені ст. 91 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_13 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суда не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суда сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, події злочинів, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України.

Аналіз КПК дає підстави стверджувати, що цей закон не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою, доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих, доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Як встановлено положеннями ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним положеннями частин 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині визнати обвинуваченого винним.

Отже, суд може ухвалити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

При цьому, як передбачає ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків.

Так, досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_13 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності, допустимості, достовірності у суду не викликають.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю доведена взаємоузгодженими, належними і допустимими доказами викладеними вище. Об`єктивних обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення за інших обставин або іншою особою, судом не встановлено.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що він заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_11 шляхом вчинення шахрайських дій, що має кваліфікуватись за ст. 190 КК України та тверджень обвинуваченого, що потерпіла добровільно передала йому грошові кошти, суд зазначає наступне.

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 186 КК України (грабіж), настає у разі відкритого заволодіння чужим майном. Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного. У свою чергу винна особа усвідомлює той факт, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності, вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер, при цьому винний ігнорує цю обставину.

Поряд з наведеним, відповідно до положень ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати в потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. При шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам, що у свою чергу обумовлює добровільну передачу ним майна чи права на нього.

Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Тобто при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього. На відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм.

Якщо у шахрайстві зловживання довірою (обман) відіграє роль способу заволодіння чужим майном, то в інших корисливих посяганнях на власність, зловживання довірою (обман) використовується для того, щоб створити умови для наступного заволодіння майном всупереч волі потерпілого, полегшити доступ до майна.

Разом із тим, якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії слід кваліфікувати як грабіж.

Так, під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_11 зазначала, що на зупинці громадського транспорту до неї звернувся обвинувачений, який повідомив про знахідку пакунку з грошовими коштами та запропонував поділити. Під час рахування обвинуваченим грошових коштів у неї виникли сумніви щодо справжності грошових купюр і вона відмовилась від пропозицій й попрямувала у відділення «Укрпошти», де отримавши пенсію у розмірі 6250 грн., вийшла на вулицю, тримаючи зазначені грошові кошти в руці. В цей момент до неї знов звернувся ОСОБА_13 та запропонував надати їй долари взамін на гривню, на що вона відмовилася й почала класти гроші до кишені своєї куртки і в цей момент ОСОБА_13 вихопив з її руки грошові кошти у розмірі 6250 грн. та побіг, на що вона почала голосно кричати: «Віддай гроші, віддай пенсію!».

Окрім цього, під час проведення слідчого експерименту від 28 жовтня 2025 року та пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2025 року, за участю потерпілої ОСОБА_11 , остання наголошувала, що обвинувачений саме вихопив з її рук грошові кошти та побіг.

Отже, оцінивши показання потерпілої ОСОБА_11 , суд визнає їх логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами в провадженні, в тому числі показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які стверджували, що на місці затримання обвинуваченого перебувала потерпіла, яка зазначала, що останній вихопив з її рук грошові кошти та почав втікати, та приходить до висновку, що ними спростовується версія сторони захисту про те, що обвинувачений заволодів вказаними грошовими коштами шахрайським шляхом, оскільки обвинувачений усвідомлював, що він заволодіває ними відкрито у присутності потерпілої ОСОБА_11 , яка розуміла протиправний характер його дій та намагалась зупинити його, проте обвинувачений залишив місце події разом з викраденим майном.

Відсутність добровільності передачі грошових коштів потерпілою, усвідомлення цього факту обвинуваченим та спосіб неправомірного вилучення майна є ключовими ознаками для кваліфікації вчиненого саме за ч. 4 ст. 186 КК України, а не за ст. 190 КК України.

Жодних доказів заволодіння грошовими коштами шляхом обману чи зловживання довірою, і як наслідок добровільності їх передачі, окрім показань самого обвинуваченого, які суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, матеріали кримінального провадження не містять, тому версія щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, є непереконливою.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що сукупністю даних досудового розслідування та судового розгляду, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено вказують на винність обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому злочину (ч. 4 ст. 186 КК України) поза будь-яким розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_13 по епізоду від 23.04.2025 року суд кваліфікує за ч. 2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_13 по епізоду від 24.10.2025 року суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_13 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_13 , судом визнаються рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Судом не визнається як обставина, яка пом`якшує покарання – щире каяття у вчиненому ОСОБА_13 , з огляду на те, що щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належне критичне оцінення винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Так, лише факт формального визнання ОСОБА_13 своєї вини не є достатнім свідченням про його щире каяття з приводу вчиненого. Адже щире каяття передбачає, крім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки, враховуючи те, що ОСОБА_13 є особою, яка була неодноразово засуджена за корисливі злочини, жодних дій спрямованих на відшкодування шкоди потерпілим не здійснив, під час участі потерпілої ОСОБА_11 у судовому засідання не вибачився за свої дії, таким чином фактів, які б свідчили про щирість каяття ОСОБА_13 у вчинених кримінальних правопорушеннях судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не одружений, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна наркологічна лікарня» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» ХМР не звертався, з 10.09.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 2 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 4 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), з 23.10.2025 року знятий з усіх видів забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обтяжуючих покарання обставин, окрім цього, вимогами ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_13 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України.

Вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 червня 2025 року ОСОБА_13 (кримінальне правопорушення вчинене 02.05.2025 року) засуджено за ч. 2 ст. 190, ст.71, ст. 81-1 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - 23 квітня 2025 року, та передбачене ч. 4 ст. 186 КК України – 24 жовтня 2025 року, тобто одне до ухвалення вироку Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 червня 2025 року, а інше - після його ухвалення. Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_13 призначається із застосуванням вимог як ч. 4 ст.70 КК України, так і ч.1 ст.71 КК України.

При цьому судом враховуються правові висновки Великої Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2026 року у справі №607/9097/20 про застосування норм права: якщо після постановлення вироку у справі (вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушень, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші - після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст.70 КК, так і ст. 71 цього Кодексу в такій послідовності: спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1; далі - за правилами ч.1 ст.70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1; далі - за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1; після цього - за правилами ст. 71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2.

Отже, судом призначається ОСОБА_13 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України за кримінальне правопорушення, вчинене 23 квітня 2025 року до постановлення попереднього вироку, потім призначається покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року, після чого призначається ОСОБА_13 покарання за ч.4 ст.186 КК України за кримінальне правопорушення, вчинене 24 жовтня 2025 року після постановлення попереднього вироку Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року та на підставі ст.71 КК України визначається остаточне покарання. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 02.09.2025 року ОСОБА_13 звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного 20.06.2025 року Новобаварським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України, для проходження військової служби за контрактом, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України - 24.10.2025 року, тобто у період умовно-дострокового звільнення від відбування невідбутої частини основного покарання, тому суд остаточно призначає обвинуваченому покарання відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до призначеного за цим вироком покарання.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстав для застосовування положень ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_13 , якого фактично затримано 24.10.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 24.10.2025 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи, що судом призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили, залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання по день ухвалення вироку, а саме з 24.10.2025 року по 27.10.2026 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 28.10.2025 року, під час досудового розслідування, накладено арешт на речові докази, а саме: 31 банкнота номіналом 200 грн., 1 банкнота номіналом 50 грн., аркуш паперу з рукописним текстом у сейф пакеті «NPU 5102904», букальний епітелій ОСОБА_13 , який поміщено у паперовий конверт, шістнадцять грошових коштів з написом «Suvenir H8325», які вилучено у сейф-пакет CRI 1075559, полімерний пакет у якому міститься сувенірні банкноти у вигляді доларів США номіналом 100 доларів у кількості 30 штук у паперовому конверті, аркуш паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штуки у сейф-пакеті «WAR1252056», та визначено місце їх зберігання.

Також, ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 року, під час досудового розслідування, накладено арешт на речові докази, а саме: файл, обмотаний канцелярською резинкою, всередині якого знаходяться 32 (тридцять дві) сувенірні банкноти номіналом 100 доларів США, з серійним номером Н8 (кожна), з однієї сторони з написом «Suvenir», з іншої сторони мається напис «не є платіжним засобом».

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.

Цивільні позови потерпілими не заявлялися.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експерта.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України, за кримінальне правопорушення вчинене до постановлення вироку Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року, призначити ОСОБА_13 покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяці позбавлення волі, зарахувавши у строк покарання частково відбуте покарання за вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року з 20 червня 2025 року по 10 вересня 2025 року.

-за ч.4 ст. 186 КК України за кримінальне правопорушення вчинене після постановлення вироку Новобаварського районного суду м. Харкова від 20 червня 2025 року у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України до покарання призначеного за ч. 4 ст. 186 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного цим вироком за ч. 4 ст. 70 КК України, та призначити ОСОБА_13 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 7 (семи) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 27 жовтня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання по день ухвалення вироку, а саме з 24 жовтня 2025 року по 27 жовтня 2026 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_13 , залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Арешт на речові докази накладений ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 28 жовтня 2025 року, а саме: тридцять одну банкноту номіналом «200 грн.», одну банкноту номіналом «50 грн.»; аркуш паперу з рукописним текстом у сейф пакеті NPU 5102904; букальний епітелій ОСОБА_13 ; шістнадцять грошових коштів з написом «Suvenir H8325»; полімерний пакет у якому міститься сувенірні банкноти у вигляді доларів США номіналом «100 доларів» у кількості 30 штук у паперовому конверті; аркуш паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штука, після набрання вироком законної сили скасувати.

Арешт на речові докази накладений ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду міста Харкова від 05 травня 2025 року, а саме: файл, обмотаний канцелярською резинкою, всередині якого знаходяться 32 (тридцять дві) сувенірні банкноти номіналом 100 доларів США, з серійним номером Н8 (кожна), з однієї сторони з написом «suvenir», з іншої сторони мається напис «не є платіжним засобом», після набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави в особі Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру судові витрати за проведення експертиз: № СЕ-19/121-25/10130-ДД від 01.05.2025 року та № СЕ-19/121-25/10963-ТВ від 12.05.2025 року у сумі 4457 грн.

Речові докази – тридцять одну банкноту номіналом «200 грн.», одну банкноту номіналом «50 грн.», після набрання вироком законної сили, вважати повернутими потерпілій ОСОБА_11 .

Речовий доказ – сережку жовтого кольору, після набрання вироком законної сили, вважати повернутою потерпілій ОСОБА_14 .

Речові докази – об`єкти із зображенням деяких елементів грошового знаку США номіналом 100 доларів 2009 року випуску у кількості 32 штук, аркуш паперу з рукописним текстом у сейф пакеті NPU 5102904, букальний епітелій ОСОБА_13 , шістнадцять грошових коштів з написом «Suvenir H8325», полімерний пакет у якому міститься сувенірні банкноти у вигляді доларів США номіналом «100 доларів» у кількості 30 штук у паперовому конверті, аркуш паперу з написом «Товарний чек» у кількості 51 штука, після набрання вироком законної сили, знищити.

Речовий доказ – DVD-R диск з копіями аудіозаписів, залишити зберігати в матеріалах судової справи №645/8685/25.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1