Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №520/26418/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р. № 520/26418/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 07785381, вул. О. Гончара, 55а, м. Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням збільшення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, оформлене протоколом від 24.07.2026 № 54 в частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 внаслідок неналежного вирішення заяви;

- зобов`язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу надання статусу учасника бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, оформлене протоколом від 24.07.2026 № 54, у частині відмови в наданні статусу учасника бойових дій, оскільки єдиною підставою відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій відповідач визначив ненадання позивачем довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що правова позиція ДСНС України ґрунтується на тому, що Комісія ДСНС позбавлена законних повноважень приймати позитивне рішення про надання статусу учасника бойових дій за відсутності обов`язкового, визначеного законом документального підтвердження безпосередньої участі особи у відповідних заходах – Довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413. Оскільки розпорядник інформації та роботодавець Позивача – НУЦЗ України офіційно спростував факт залучення ОСОБА_1 до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та заперечив наявність підстав для видачі йому вказаної довідки, Комісія ДСНС не мала жодних правових підстав для задоволення заяви Позивача. Будь-яке інше рішення Комісії ДСНС за таких обставин було б прямим порушенням вимог статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Керуючись приписами ст.171,257,262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходив службу цивільного захисту у Національному університеті цивільного захисту України, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Згідно з Витягом із наказу НУЦЗ України (по особовому складу) від 01 вересня 2018 року № 283 (§ 3), полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , доцента кафедри спеціальної хімії та хімічної технології факультету оперативно-рятувальних сил, призначено на посаду начальника сектора з питань запобігання та виявлення корупції з 01 вересня 2018 року, на нижчу посаду за особистим проханням.

Згідно з Витягом із наказу НУЦЗ України (по особовому складу) від 31 травня 2023 року № 239 «Про кадрові питання» (§ 4), полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектора з питань запобігання та виявлення корупції, якого наказом ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 08.05.2023 № 259 звільнено із служби цивільного захисту, вважати таким, який здав справи і припинив виконання обов`язків за посадою. З 31 травня 2023 року знято з усіх видів забезпечення, виключено з кадрів ДСНС, зі списків особового складу університету та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питання військового обліку.

13.03.2026 позивач звернувся до НУЦЗ України із заявою про надання довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

Листом від 02.04.2026 № 88 04-2113/88 11-01 НУЦЗ України повідомив позивача про те, що Порядком № 413 не передбачено видачу довідки за заявою громадянина, оскільки відповідно до пункту 7 Порядку, довідка подається командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники.

16.06.2026 позивач звернувся безпосередньо до ДСНС України із заявою про надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До заяви Позивач додав копії паспортних документів, РНОКПП, копії рапортів та витягів з наказів НУЦЗ України про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Однак, обов`язкової Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 позивач до своєї заяви не додав.

ДСНС України листом від 01.07.2026 № 28-17671/28 звернулася до НУЦЗ України із запитом щодо надання Довідки за формою додатка 6 стосовно ОСОБА_1 .

Однак листом від 03.07.2026 № 88 01-4835/88 11-01 НУЦЗ України офіційно повідомив ДСНС України про те, що Комісія з попереднього розгляду документів щодо встановлення статусу учасника бойових дій НУЦЗ України розглянула подані матеріали стосовно ОСОБА_1 та встановила, що безпосередня участь вказаної особи у заходах, визначених абзацом десятим пункту 4 Порядку № 413 та пунктом 19 статті 6 Закону № 3551-XII, не підтверджується. Підстави, визначені чинним законодавством, для оформлення довідки про безпосередню участь у зазначених заходах відсутні.

Відповідно до витягу із протоколу № 54 від 24.07.2026 засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, за результатами розгляду Комісія ДСНС ухвалила рішення, оформлене протоколом засідання від 24.07.2026 № 54, яким одноголосно (11 — «за», 0 — «проти», 0 - «утримались») постановила: відповідно до підпункту 2 пункту 24 Порядку № 413, відмовити у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідних документів, визначених пунктом 4 Порядку № 413, а також у зв`язку з неотриманням підтвердження його безпосередньої участі в оборонних заходах від навчального закладу, у якому він проходив службу.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України , затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі Порядок №413).

Згідно положень підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.

Водночас для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.

Комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або в судовому порядку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.12.18 №1048, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.19 р. за № 55/33026 затверджено Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення № 1048).

Згідно пункту 2 розділу І Положення №1048 комісія утворюється наказом ДСНС з метою реалізації заходів, пов`язаних із наданням статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, особам, звільненим зі служби цивільного захисту, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження служби цивільного захисту (далі особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту), що:

захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України;

у складі екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів ДСНС, або перебуваючи на їх борту, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;

брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Комісія має право, зокрема: вивчати документи, надіслані керівниками структурних підрозділів апарату ДСНС, територіальних органів ДСНС, підрозділів центрального підпорядкування ДСНС, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі органи та підрозділи ДСНС), щодо осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту; вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто заявником; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.

Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

- відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

- відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій;

- надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення;

- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Аналіз вище наведених положень свідчить, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів.

Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.

При цьому зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону №3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Подібний підхід щодо обов`язковості встановлення у сукупності, зокрема, функціональної та територіальної ознак застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23.

Тому суд не погоджується з доводами позивача про те, що сам факт виконання службових обов`язків на території м. Харкова, котрий є у складі Харківської області, яка наказами головнокомандувача ЗСУ визнана зоною бойових дій з 24.02.2022 по 31.12.2022 і обумовлює можливість набуття статусу УБД.

Позивач також стверджує, що виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі — Постанова № 168) у розмірі 30 000 гривень на місяць (пропорційно дням служби) є беззаперечним доказом залучення його до захисту держави та автоматично породжує право на статус учасника бойових дій.

Однак суд критично ставить до вказаного, оскільки додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень відповідно до Постанови № 168 виплачувалася всім особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, військовослужбовцям, поліцейським тощо за сам факт проходження служби в умовах воєнного стану, незалежно від того, чи брали вони безпосередню участь у бойових діях або заходах з оборони. Вказана виплата мала загальний соціально-компенсаційний характер для підтримання рівня життєдіяльності та соціального захисту всього особового складу сил безпеки і оборони в особливий період.

Також, у постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ, суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана Довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її у сукупності з іншими доказами.

Суд зазначає, що враховуючи положення статті 6 Закону № 3551-XII та пунктів 4, 5 Порядку № 413 визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу.

Тому суд не погоджується з доводами позивача про те, що сам факт подання довідки (Додаток 6 до Порядку № 413) є тією матеріально-правовою підставою, яка зумовлює надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 із відповідним змістом про участь особи у заходах, визначених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій відповідною комісією. Водночас підстави внесення інформації до такої довідки та її зміст підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства, у тому числі в межах здійснення судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.

Повертаючись до положення пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ з урахуванням вимог Наказу № 35 суд вважає, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі формування під час здійснення відповідних заходів.

Згідно з листом Головного управління ДСНС України у Харківській області від 07.09.2026 № 65015-10502/65190 вбачається, що ОСОБА_1 в поіменних списках співробітників підрозділів, які безпосередньо були залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів) та/або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 31.05.2023 - не значиться.

Отже, оскільки не встановлено виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Така участь позивача в описаних заходах сама по собі не створює правових підстав для визнання відповідної діяльності безпосередньою участю у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Інше тлумачення зазначених норм призвело б до необґрунтованого розширення кола осіб, яким може бути надано статус учасника бойових дій, без урахування характеру та інтенсивності участі у збройному протистоянні, що суперечило б принципу справедливості та рівності правового статусу військовослужбовців та прирівняних до них осіб (служби цивільного захисту).

Відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами, свідчить про відсутність правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, оформлене протоколом від 24.07.2026 № 54 в частині відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 є правомірним.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 07785381, вул. О. Гончара, 55а, м. Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях